Ухвала суду № 75661334, 30.07.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

30 липня 2018 року Справа № 915/318/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області

у складi головуючого судді Коваля С.М.,

при секретарі Сьянової О.С.

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1, довіреність № 09764 від 26.03.18;

від відповідача - ОСОБА_2, ордер № ОД 230918 від 29.05.18.

розглянувши матеріали справи

За позовом: Акціонерного товариства “ОСОБА_3 ОСОБА_4 ШІРКЕТІ” (HAYAT KIMYA SANAYI ANONIM SIRKETI),

юридична адреса: проспект Махір Із, № 25, Алтунізаде, Ускюдар, Стамбул, Республіка Туреччина,

адреса для листування : 65026, вул. Ланжеронівська, 9, оф. 17, м. Одеса;

до Дочірнього підприємства “ФІРМА ЛЕДА”,

54048, вул. Червоних Майовщиків, буд. 9, м.Миколаїв;

про стягнення основного боргу у розмірі 977125,28 долл. США, –

В С Т А Н О В И В:

Акціонерним товариством “ОСОБА_3 ОСОБА_4 ШІРКЕТІ” (HAYAT KIMYA SANAYI ANONIM SIRKETI) пред’явлено позов до Дочірнього підприємства “ФІРМА ЛЕДА” про стягнення з останнього грошових коштів у сумі 977125,28 дол. США; з посиланням на неналежне виконання ДП “ФІРМА ЛЕДА” зобов’язань за укладеним між сторонами додатковою угодою №3 до контракту поставки № 1, а саме, зобов’язань щодо своєчасної та у повному оплати за поставлений товар, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, а також позивач просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором.

21.06.2018 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява від 19.06.2018 № 53/5 про залишення позову без розгляду, мотивуючи тим, що сторонами у контракті №1 від 06.02.2002 визначено, що спори за контрактом повинні вирішуватись у Міжнародному комерційному суді при Торгово-промисловій палаті міста Стамбул, тобто Господарський суд Миколаївської області не може розглядати даний спір.

У наданих представником АТ “ОСОБА_3 ОСОБА_4 ШІРКЕТІ” (HAYAT KIMYA SANAYI ANONIM SIRKETI), запереченнях, останній просить відмовити у задоволення заяви відповідача, оскільки застереження визначене п. 11.2 контракту не може бути виконано в силу того, що такий арбітражний орган у Республіці Туреччина відсутній; арбітражне застереження втратило силу.

Розглянувши заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

В частині 5 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено право сторін на укладення угоди про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу). До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом.

Спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім спорів, визначених у ч. 1 ст. 22 ГПК України.

Відповідно до п. 11.2 Контракту, у разі, якщо сторони не досягнуть згоди, справа підлягає розгляду у Міжнародному комерційному суді при Торгово-промисловій палаті міста Стамбула, тобто сторони за контрактом уклали арбітражне застереження.

Таким чином, арбітражне застереження у контракті містить найменування арбітражу, уповноваженого розглядати спори між Сторонами.

Згідно зі ст. 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року, стороною якої є Україна, кожна Договірна Держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов'язуються передавати в арбітраж всі або будь-які суперечки, що виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з будь-яким конкретним договірним або іншим правовідносинами, об'єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Термін "письмова угода" включає арбітражне застереження в договорі, або арбітражну угоду, підписану сторонами, або угоду, яка міститься в обміні листами або телеграмами.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

За приписами ч. 3 ст. 22 ГПК України будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

На момент подання позовної заяви арбітражне застереження, що міститься у п. 11.2. Контракту, чинне, не було змінено чи скасоване Сторонами.

Відповідно до узагальнення Верховного Суду України від 11.02.2009 р. «Практика застосування судами Закону України «Про третейські суди» третейська угода є різновидом цивільно-правового правочину, тому вона має відповідати також вимогам, встановленим цивільним законодавством.

Вищий арбітражний суд України у п. 10 листа від 10.03.98 р. № 01-8/91 вказує на те, що якщо третейське застереження (умова) включена до цивільно-правової угоди, то на неї поширюються загальні умови виконання зобов'язань, у тому числі щодо недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦКУ, ст. 193 ГКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, якщо у договорі між сторонами наявне третейське застереження, яке зобов'язує кожну із сторін при виникненні спору звертатися до третейського суду для вирішення спору, то сторона такого договору не може односторонньо відмовитися від виконання цієї умови і звернутися для вирішення спору до господарського суду, адже таким чином вона порушить взяте на себе зобов'язання.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо: сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

У п. 18 інформаційного листа від 12.03.2009 р. N 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» Вищий господарський суд України зазначив, що наявність арбітражного застереження унеможливлює вирішення спору у господарському суді, оскільки сторони домовилися про вирішення спору іншим органом.

Враховуючи те, що відповідно до п. 11.2. Контракту №1 від 06.02.2002 р. будь-які спори, які виникають за цим Контрактом чи у зв’язку з ним, підлягають передачі на розгляд та повне вирішення у Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті Стамбул, суд залишає позов без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 22, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд.-

У Х В А Л И В :

1. Заяву дочірнього підприємства “ФІРМА ЛЕДА” – задовольнити.

2. Позов акціонерного товариства “ОСОБА_3 ОСОБА_4 ШІРКЕТІ” (HAYAT KIMYA SANAYI ANONIM SIRKETI) залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Оформлена відповідно до статті 234 цього Кодексу, ухвала підписана 02.08.2018.

Суддя С.М.Коваль