Рішення № 75661326, 27.07.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1581/17

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 /ордер/;

Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю №08-13/97 від 16.01.2018р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Крафт” до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення, –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Крафт” (далі по тексту – ТОВ „Крафт”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі по тексту – Одеське обласне територіальне відділення) про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №14-р/к від 29.06.2017р. по справі №89-02/2015 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині, яка стосується ТОВ „Крафт”. Позовні вимоги обґрунтовані фактом невідповідності оспорюваного рішення вимогам закону, як такого, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи та без доведення обставин, які мають значення для справи.

Відповідач повністю заперечував проти позову, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість. Зокрема, відповідачем було наголошено про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження наявності правових підстав для скасування рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №14-р/к від 29.06.2017р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.09.2017р. по даній справі, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2017р., позовні вимоги ТОВ „Крафт” було задоволено, визнано недійсним рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.2017р. № 14- р/к по справі № 89-02/2015 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, в частині, яка стосується позивача; розподілено судовий збір.

Проте, постановою Верховного Суду від 23.05.2018р. було частково задоволено касаційну скаргу Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, скасовано рішення господарського суду Одеської області від 20.09.2017р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2017р., справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

У постанові від 23.05.2018р. по даній справі Верховним Судом було наголошено, що для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію. Зазначене не було враховано у вирішенні спору судами попередніх інстанцій, як і те, що недосягнення суб'єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі – Закон).

Окрім того, Верховним Судом було у постанові від 23.05.2018р. було наголошено, що попередні судові інстанції, приймаючи оскаржувані судові рішення, не врахували того, що вже сама узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу і, безпідставно ототожнивши формальну кількість учасників торгів та їх пропозиції із змагальністю, неправильно застосували пункт 4 частини другої статті 6 Закону, внаслідок чого помилково залишили поза увагою те, що в даному випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами), а докази такого спотворення територіальним відділенням наведено в рішенні № 14-р/к, і саме вони підлягали дослідженню та оцінці. При їх підтвердженні вони могли бути достатніми для висновків територіального відділення, викладених у рішенні № 14-р/к.

Відповідно до ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Після надходження матеріалів справи до господарського суду, за результатами проведеного повторного автоматичного розподілу, дану справу в порядку ст. 32 ГПК України було передано на розгляд судді Желєзній С.П., яка ухвалою від 13.06.2018р. прийняла справу до свого провадження.

Під час нового розгляду справи позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги. ТОВ „Крафт” у письмових поясненнях вказує про відсутність в оскаржуваному рішенні Одеського обласного територіального відділення доказів на підтвердження обміну інформацією між особами, які приймають участь у торгах, доказів узгодження формування цінової політики пропозицій учасників, пов’язаність керуючих органів учасників між собою або їх взаємозалежність, тобто доказів, які підтверджують можливий вплив на результати конкурсу та існування конкурентного середовища.

В свою чергу, відповідач проти позову заперечував у повному обсязі, з посиланням на доводи, наведені у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі на рішення господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

З метою проведення конкурсних торгів публічним акціонерним товариством „Одеський припортовий завод” у інформаційному бюлетні „Вісник державних закупівель” протягом періоду з 11.04.2011р. по 15.08.2011р. було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів по таким предметам закупівлі як „вироби з дроту”, „труби сталеві”, „прокат сортовий гарячекатаний”, „прокат простий”. Загалом публічним акціонерним товариством „Одеський припортовий завод” було проведено 11 торгів.

Рішенням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.2017р. №14-р/к “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” по справі №89-02/2015 було визнано, що ТОВ „Крафт” та ТОВ “Компанія “Елфєр” вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, яке кваліфікується пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів 11 відкритих торгів, а саме:

- відкриті торги по предмету закупівлі: код 27.22.1 - “труби сталеві”, 17 найменувань /оголошення № 032600 про проведення відкритих торгів опубліковане в інформаційному бюлетені “Вісник державних закупівель” № 43 (489) від 11.04.2011р./, проведених Публічним акціонерним товариством “Одеський припортовий завод” (Торги -1);

- відкриті торги по предмету закупівлі: код 28.73.1 - “вироби з дроту”, 12 найменувань /оголошення № 119960 про проведення відкритих торгів опубліковане в інформаційному бюлетені “Вісник державних закупівель” № 88 (534) від 25.07.2011р./, проведених Публічним акціонерним товариством “Одеський припортовий завод” (Торги -2);

- відкриті торги по предмету закупівлі: код 27.10.6 - “прокат сортовий гарячекатаний”, 6 найменувань /оголошення № 074921 про проведення відкритих торгів опубліковане в інформаційному бюлетені “Вісник державних закупівель” № 22 (624) від 20.02.2012р/, проведених Публічним акціонерним товариством “Одеський припортовий завод” (Торги - 3);

- відкриті торги по предмету закупівлі: код 27.22.1 - “труби сталеві”, 15 найменувань /оголошення № 213687 про проведення відкритих торгів опубліковане в інформаційному бюлетені “Вісник державних закупівель” № 67 (669) від 04.06.2012/, проведених Публічним акціонерним товариством “Одеський припортовий завод” (Торги-4);

- відкриті торги по предмету закупівлі: код 27.10.4 - прокат плоский (металопрокат для виконання планових видів ремонту пасажирських вагонів - 53 тони /оголошення № 062725 про проведення відкритих торгів опубліковане в інформаційному бюлетені “Вісник державних закупівель” № 58 (504) від 16.05.2011/, проведених Державним підприємством “Одеська залізниця” (Торги - 5);

- відкриті торги по предмету закупівлі: код 27.10.4 - прокат плоский (металопрокат для ремонту споруд та будівель - 38 тон /оголошення № 062592 про проведення відкритих торгів опубліковане в інформаційному бюлетені “Вісник державних закупівель” № 58 (504) від 16.05.2011/, проведених Державним підприємством “Одеська залізниця” (Торги - 6);

- відкриті торги по предмету закупівлі: код 27.10.4 - прокат плоский (металопрокат для ремонту інженерних споруд - 51,5 тон /оголошення № 187908 про проведення відкритих торгів опубліковане в інформаційному бюлетені “Вісник державних закупівель” № 127 (573) від 24.10.2011/, проведених Державним підприємством “Одеська залізниця” (Торги - 7);

- відкриті торги по предмету закупівлі: код 27.10.4 - прокат плоский (металопрокат для виконання планових видів ремонту рухомого складу та спецтехніки - 45,5 тон /оголошення № 024848 про проведення відкритих торгів опубліковане в інформаційному бюлетені “Вісник державних закупівель” № 10 (612) від 23.01.2012/, проведених Державним підприємством “Одеська залізниця” (Торги - 8);

- відкриті торги по предмету закупівлі: код 27.22.1- “труби сталеві”, 6найменувань /оголошення № 213334 про проведення відкритих торгів опубліковане в інформаційному бюлетені “Вісник державних закупівель” № 67 (669) від 04.06.2012/, проведених Державним підприємством “Одеська залізниця” (Торги - 9);

- відкриті торги по предмету закупівлі: код 27.10.4 - прокат плоский, 17 найменувань /оголошення № 138400 про проведення відкритих торгів опубліковане в інформаційному бюлетені “Вісник державних закупівель” № 97 (543) від 15.08.2011/, проведених Державним підприємством “Ізмаїльський морський торговельний порт” (Торги - 10);

- відкриті торги по предмету закупівлі: код 27.10.4 - прокат плоский, 28 найменувань /оголошення № 138427 про проведення відкритих торгів опубліковане в інформаційному бюлетені “Вісник державних закупівель” № 97 (543) від 15.08.2011/, проведених Державним підприємством “Ізмаїльський морський торговельний порт” (Торги - 11).

Окрім того, рішенням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.2017р. №14-р/к про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ТОВ “КРАФТ” було накладено штраф на загальному розмірі 700 779,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26 листопада 1993 року N 3659-XII (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту – Закон України „Про Антимонопольний комітет України”) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з ч. 1-2 ст. 12 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.

В свою чергу, положеннями ст. 4 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту – Закон України „Про захист економічної конкуренції) передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Положеннями ст. 7 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має зокрема наступні повноваження: 1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; 2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; 5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно зі ст.ст. 35, 37 Закону України „Про захист економічної конкуренції” розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Відповідно до ст. 48 Закону України „Про захист економічної конкуренції” за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

При цьому, положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції” передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.2017р. за №14-р/к, позивач в межах встановленого законом двохмісячного строку з моменту одержання оскаржуваного рішення, а саме 06.07.2017р., звернувся до суду із даним позовом, у якому, зокрема, зазначав про необґрунтованість та недоведеність покладених в обґрунтування спірного рішення висновків щодо порушення з боку ТОВ „Крафт” та ТОВ “Компанія “Елфєр” законодавства про захист економічної конкуренції.

Проаналізувавши з правової точки зору рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №14-р/к від 29.06.2017р., суд зазначає наступне.

В обґрунтування оскаржуваного рішення Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було покладено, зокрема, наступні обставини справи №89-02/2015: використання ТОВ „Крафт” та ТОВ “Компанія “Елфєр” спільних засобів зв'язку - телефонних номерів, які вказані на запитах, довідках тощо при зборі документації для участі у торгах; подання відповідачами по справі №89-02/2015 довідок від однієї дати за послідовними номерами; певна схожість та однакові помилки в оформленні документів позивача та ТОВ "Компанія "Елфєр", які були надані для участі у торгах; послідовна видача відповідачам по справі №89-02/2015 документів державними та іншими органами; отримання довідок в інтересах позивача та ТОВ "Компанія "Елфєр" одними і тими ж особами – ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яка перебувала на посаді головного бухгалтера ТОВ „Крафт”.

На підставі вищевикладеного, адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у рішенні №14-р/к від 29.06.2017р. дійшла висновку, що учасники торгів погодили свою поведінку під час проведення торгів, що усунуло конкуренцію та змагальність між учасниками.

Таким чином, з огляду на наведене, відповідачем було встановлено, що ТОВ „Крафт” та ТОВ “Компанія “Елфєр” вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, яке кваліфікується пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів 11 відкритих торгів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ „Крафт” було наголошено, що позивач та ТОВ "Компанія "Елфєр" не є пов'язаними між собою особами, а є окремими самостійними суб'єктами господарювання, не ведуть спільної фінансово-господарської діяльності, мають різних керівників та засновників (учасників); певна схожість в оформленні учасниками торгів конкурсних пропозицій могла бути наслідком попередньої (більш ранньої) участі позивача та ТОВ "Компанія "Елфєр" в інших тендерах або обумовлена використанням шаблонних зразків; схожість та однакові помилки в оформленні позивачем та ТОВ "Компанія "Елфєр" документів у складі конкурсних пропозицій могли зумовлюватися іншими факторами, ніж їхня узгоджена поведінка, в тому числі: використанням поширених у мережі Інтернет типових форм відповідної документації; використанням однотипного програмного забезпечення підготовки такої документації - за відсутності даних про обмін інформацією, яка могла б вплинути на конкуренцію між учасниками торгів; використання попередньо отриманого досвіду про участі у інших торгах тощо; оплата забезпечення пропозицій в один день взагалі не може будь-яким чином свідчити про наявність узгоджених антиконкурентних дій, тим більш вплинути на наявність конкуренції у торгах; послідовність видачі документів державними, іншими органами та установами могла бути зумовлена вимогами документообігу у суб'єктів господарювання і в цих органах або виконавці таких довідок у відповідних органах могли робити їх в один день, чи провести їх реєстрацію у канцелярії відомств одночасно, а не виключно узгодженістю дій суб'єктів господарювання; одержання довідок у державних органах та банківських установах однією і тією ж особою не обов'язково підтверджує антиконкурентну узгодженість дій позивача і ТОВ "Компанія "Елфєр" у процесі підготовки документації, оскільки рішенням № 14-р/к не встановлено, щоб згадана особа брала визначальну або взагалі будь-яку участь у формуванні конкурсних пропозицій цих товариств.

За переконанням ТОВ „Крафт”, доводи, які були покладені в обґрунтування рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №14-р/к від 29.06.2017р. не є підтвердженням узгодженої антиконкурентної поведінки учасників торгів. ТОВ „Крафт” було наголошено, що для кваліфікації дій суб’єктів господарювання як антиконкурентних узгоджених має значення відсутність конкурсу внаслідок узгодження учасниками власної поведінки. Окрім того, позивач вказує, що узгодженість дій між суб’єктами господарювання у будь-якому випадку не дає підстав вважати такі дії саме антиконкурентними.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про захист економічної конкуренції” економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Положеннями ч. ч. 1-2 ст. 3 Закону України „Про захист економічної конкуренції” передбачено, що законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно зі ст. 5 Закону України „Про захист економічної конкуренції” узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, є антиконкурентні узгоджені дії.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

В свою чергу ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У п. 8.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства” від 26 грудня 2011 року N 15 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено наступне: у розгляді справ зі спорів, пов'язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України узгоджених дій суб'єктів господарювання як антиконкурентних (стаття 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), господарські суди повинні мати на увазі, що: відсутність у певного суб'єкта господарювання монопольного (домінуючого) становища не виключає можливості негативного впливу суб'єкта господарювання на товарний ринок внаслідок антиконкурентних узгоджених дій з іншими суб'єктами господарювання. Наявність або відсутність складу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не пов'язується виключно з тим, чи займає певний суб'єкт господарювання монопольне (домінуюче) становище на ринку. Відтак вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства” від 26 грудня 2011 року N 15 для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 15 1, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). В останньому випадку господарським судам необхідно з'ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб'єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.

Так, у п. 3 оглядового листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)” від 25.11.2009 р. N 01-08/627 зазначено, що для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як узгоджених антиконкурентних дій не є обов'язковим з'ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливості настання таких наслідків.

Варто зауважити, що вищенаведені правові позиції узгоджуються з положеннями ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", в якій не наведено виключного переліку антиконкурентних узгоджених дій та з якої випливає, що інші антиконкурентні узгоджені дії, які не зазначені у вказаній статті, можуть визнаватись такими, якщо вони призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Верховним Судом у постанові від 17.04.2018р. по справі №916/1734/17 також було наголошено, що вже сама узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу та безпідставне ототожнення формальної кількості учасників торгів та їх пропозицій із змагальністю впливає на наявність негативного наслідку, яким є сам факт спотворення результатів торгів через узгодження поведінки конкурсантами.

При прийнятті оскаржуваного рішення №14-р/к від 29.06.2017р. адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України дійшла висновку, що ТОВ „Крафт” та ТОВ “Компанія “Елфєр” в результаті узгодження своїх дій під час підготовки до участі у торгах замінили ризик, що породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки. Координація свої поведінки призвела до усунення між ними конкуренції під час проведення торгів, що, відповідно мало наслідком негативний вплив на конкуренцію.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України у рішенні №14-р/к від 29.06.2017р. після проведення аналізу всіх наявних документів було доведено обставини, які підтверджують узгодженість поведінки між ТОВ „Крафт” та ТОВ “Компанія “Елфєр”, яка не відповідає меті та змісту змагальності, з метою забезпечення дотримання якої чинним законодавством і встановлено особливу процедуру проведення торгів. Суд зауважує, що наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності свідчать про узгодження поведінки учасників конкурсних торгів, що, як наслідок, спростовує посилання позивача на простий збіг дій учасників конкурсних торгів.

Отже, в даному випадку відповідачем цілком правильно та достовірно встановлено і з’ясовано обставини справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, надано їм вірну юридичну оцінку та правильно застосовано норми матеріального права. Доказів порушення відповідачем норм процесуального права при прийнятті спірного рішення, судом, при розгляді даної справи, встановлено не було.

Таким чином, з урахуванням відсутності порушень чинного законодавства з боку Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при прийнятті рішення від №14-р/к від 29.06.2017р., суд дійшов висновку, що відповідачем було надано правильну оцінку обставинам справи та прийнято законне та обґрунтоване рішення про встановлення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та про притягнення позивача як порушника до визначеної законом відповідальності.

Приймаючи до уваги, що позивачем не було наведено суду жодних доказів та обставин, які відповідно до положень ст. 59 Закону України „Про захист економічної конкуренції” є підставою для скасування рішень органів Антимонопольного комітету України, господарський суд доходить висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову ТОВ „Крафт”.

Підсумовуючи наведені по тексту рішення обставини та висновки суду, відповідно до ст.ст. 1, 3, 6, 7, 12 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26 листопада 1993 року N 3659-XII (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 1, 3, 5, 4, 35, 37, 48, 50, 56, 59, 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III (з наступними змінами та доповненнями) позов товариства з обмеженою відповідальністю „Крафт” до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не підлягає задоволенню.

Судові витрати товариства з обмеженою відповідальністю „Крафт” зі сплати судового збору розподіляються господарським судом відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03 серпня 2018 р.

Суддя С.П. Желєзна