Рішення № 75660917, 26.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.07.2018Справа № 910/4159/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Рижонкова С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго»

про стягнення 64472,53 грн.

за участі представників:

від позивача - Карнаухова І.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» про стягнення 64472,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору на виконання проектно-вишукувальних робіт №УЗ/ЕЕЦ-171019/00026 від 19.10.2017, позивач перерахував на рахунок відповідача аванс в розмірі 50% від вартості робіт за спірним Договором на суму 56902,20 грн., проте відповідач взятих на себе зобов'язань за вказаним Договором не виконав, роботи не розпочав, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача сплачений аванс за Договором в розмірі 56902,20 грн.

Крім того, позивачем за кожен день затримки проектно-вишукувальних робіт за період з 02.01.2018 по 19.03.2018 нараховано до стягнення з відповідача 7570,33 грн. пені.

Відповідач у поданому до суду відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, пославшись на відсутність вини підрядника у простроченні строку виконання робіт у зв'язку з простроченням кредитора. Зокрема, відповідач вказав, що замовником не було надано передбачених договором вихідних даних, без яких виконання робіт є неможливим.

У поданій до суду відповіді на відзив позивач зазначив, що вихідні дані, необхідні для початку робіт, були надані підряднику одночасно з підписанням договору. За твердженнями позивача, оскільки роботи у встановлений договором строк виконані не були, то 16.02.2018 позивачем було направлено повідомлення про відмову від договору та повернення сплаченого авансу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 19.10.2017 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» (виконавець) укладено договір №УЗ/ЕЕЦ-171019/00026 на виконання проектно-вишукувальних робіт, відповідно умов якого, предметом договору є закупівля проектно-вишукувальних робіт: «Розробка проектно-кошторисної документації по об'єкту реконструкції КРУН-10 кВ ПС Коростень. Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» стадія - робочий проект (у т.ч. експертиза) (ДСТУ) відповідно до узгодженого сторонами Технічного завдання (Додаток 2 до договору), проведення комплексної експертизи проекту та отримання експертного звіту (п.2.1 Договору).

Згідно з п.3.1 Договору, загальна вартість робіт за договором складає 94837 грн., без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 18967,40 грн., всього з ПДВ - 113804,40 грн., та визначається сторонами та відображається у протоколі погодження договірної ціни (Додаток 1).

У пункті 3.5 Договору, сторони дійшли згоди про те, що замовник після підписання договору на протязі 30 банківських днів перераховує на рахунок виконавця аванс у розмірі 50% від вартості робіт, передбачених до виконання за цим Договором.

Виконання робіт повинно починатись і здійснюватись з дня отримання вихідних даних від замовника (п.4.3 Договору).

За змістом пункту 4.4 Договору, роботи повинні були виконуватись у такі строки: початок робіт: на другий день після отримання вихідних даних згідно з п.4.1 договору; завершення робіт: 50 робочих днів після початку робіт, але не пізніше 31.12.2017.

Пунктом 5.3.1 Договору визначено, що виконавець зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором.

За умовами п.7.1 Договору, за порушення виконавцем зобов'язань за даним договором замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від виконання свого зобов'язання, зі звільненням його від відповідальності за це; відмовитись від оплати за зобов'язанням, якщо воно не виконано, або виконано неналежним чином та без попередньої згоди замовника; на відмову від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Відповідно до п.7.5 Договору, у разі порушення виконавцем терміну виконання робіт відповідно до договору, замовник має право вимагати від виконавця сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості не виконаного обсягу за кожен день прострочення терміну завершення робіт за весь період прострочення.

Згідно з п.10.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2017 а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов'язань.

На виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 56902,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №28 від 15.11.2017, призначенням платежу за яким є «оплата авансу 50% за розроблення проектно-кошторисної документації за договором №УЗ/ЕЕЦ-171019/00026 від 19.10.2017».

Згідно з листом вих.№46 від 28.11.2017 відповідач просив позивача надати вихідні дані (однолінійні схеми існуючих об'єктів з зазначенням рівнів напруг, актуальні та прогнозовані навантаження, струмові обмеження, параметри кабелів, а також додаткові вимоги до вибору обладнання обліку електроенергії та система АСКОЕ) для виконання проектних робіт згідно з технічними завданнями, що є додатками до договорів, у тому числі і договору №УЗ/ЕЕЦ-171019/00026 від 19.10.2017.

У зв'язку з отриманням вказаного листа відповідача уповноваженою особою позивача було направлено до регіональної філії "Південно-Західна Залізниця" лист вих.№ЕЕЦ-10/10548 від 30.11.2017 щодо необхідності надати підряднику вихідні дані, у відповідь на який структурним підрозділом службою електропостачання регіональної філії "Південно-Західна Залізниця" було повідомлено, що для якісного виготовлення проектно-кошторисної документації необхідним є виїзд фахівців на об'єкт проектування. Наказом від 15.05.2017 за №НЗІ-1/21 було призначено відповідальних осіб за підготовку технічних вимог за укладеними договорами.

Листом вих.№ЕЕЦ-10/10718 від 06.12.2017 позивачем повідомлено відповідача, що для надання додаткових вихідних даних для виконання проектно-вишукувальних робіт, необхідним є виїзд фахівців проектної організації на об'єкти проектування для проведення обстеження обсягів робіт на місці із зазначенням по кожному об'єкту окремо необхідного переліку додаткових документів, у зв'язку з чим відповідачу були надані контакті дані відповідних відповідальних осіб по кожному об'єкту.

Листом вих.№ЕЕЦ-10/11221 від 20.12.2017 позивачем повідомлено відповідача про необхідність терміново в термін до 21.12.2017 повідомити замовника про хід виконання зобов'язань за договором, підтвердити строки завершення робіт, а також надати графік-виїзду на об'єкти проектування регіональних філій.

Відповідно до листа вих.№49/26 від 21.12.2017 відповідач просив позивача надати вихідні дані згідно з переліком для виконання робіт за договором №УЗ/ЕЕЦ-171019/00026 від 19.10.2017.

Листом вих.№ЕЕЦ-10/11609 від 27.12.2017 позивачем повідомлено відповідача про обов'язок останнього виконати умови договорів та в термін до 31.12.2017 передати замовнику документацію в порядку та на умовах, визначених підписаними договорами.

Листом вих.№ЕЕЦ-10/11644 від 28.12.2017 позивачем повторно повідомлено відповідача, що для надання додаткових вихідних даних для виконання проектно-вишукувальних робіт, необхідним є виїзд фахівців проектної організації на об'єкти проектування для проведення обстеження обсягів робіт на місці із зазначенням по кожному об'єкту окремо необхідного переліку додаткових документів.

18.01.2017 на адресу відповідача направлено претензію № ЕЕУ-15/27 з вимогою до 31.01.2018 надати позивачу виконані проектно-вишукувальні роботи та акт приймання-передачі робіт або повернути суму сплаченого авансу.

09.02.2018 відповідач звернувся до позивача з заявою про надання доступу співробітникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» до об'єктів згідно з переліком (у тому числі до ПС Коростень згідно з Договором) для збору вихідних даних та подальшого виконання проектних робіт у період з лютого 2018 року по травень 2018 року.

16.02.2018 та 07.03.2018 на адресу відповідача направлено листи-відмови від договорів на виконання проектно-вишукувальних робіт № ЕЕЦ-15/86 та № ЕЕЦ-15/88, відповідно до яких позивач повідомив про розірвання, зокрема, договору №УЗ/ЕЕЦ-171019/00026 від 19.10.2017 в односторонньому порядку на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України та просить повернути авансовий платіж.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.1 ст.887 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Частиною 1 статті 889 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.854 Цивільного кодексу України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивачем було сплачено аванс у розмірі 50% вартості робіт на загальну суму 56902,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст.839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів (ст.ст. 843, 846 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи положення ст.530 Цивільного кодексу України та п.4.4 Договору відповідач мав виконати роботи за Договором не пізніше 31.12.2017.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стосовно доводів відповідача про те, що у зв'язку ненаданням позивачем вихідних даних мало місце прострочення кредитора, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Чинне законодавства одним з головних обов'язків підрядника з проведення проектних та пошукових робіт визначає обов'язок виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором (п.3 ст.890 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.п.3, 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 за №45, для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування. Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Таким чином, виконання зобов'язання за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт можливе за умови наявності вихідних даних для таких робіт.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Стаття 613 Цивільного кодексу України встановлює, що кредитор є таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з копій листування між сторонами, позивач неодноразово повідомляв відповідача про те, що для складення точного переліку та підготовки вихідних даних для виконання робіт за Договором необхідним є виїзд представників відповідача за місцезнаходженням відповідного об'єкту, у зв'язку з чим відповідачу були надані контакті дані відповідальних осіб залізниці. Однак, лише 09.02.2018 відповідач звернувся до позивача з заявою про надання доступу співробітникам останнього до об'єктів згідно з переліком (у тому числі до ПС Коростень згідно з Договором) для збору вихідних даних та подальшого виконання проектних робіт у період з лютого 2018 року по травень 2018 року, тобто фактично після закінчення строку виконання робіт - 31.12.2017.

При цьому, відповідачем не спростовано правомірності вимог позивача щодо необхідності виїзду за місцезнаходженням відповідного об'єкту та здійснення обмірно-обстежувальних робіт з метою складення необхідного переліку додаткових матеріалів. Також відповідачем не доведено суду неможливості розпочати виконання робіт, приймаючи до уваги, що технічне завдання, яке за своїм змістом є завданням на проектування та основним вихідним документом, було вручено відповідачу ще при підписанні Договору.

Враховуючи викладене, суд приходь до висновку, що позивач не може вважатися таким, що відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку, тобто не є кредитором, що прострочив, в розумінні положень статті 612 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, суд зазначає, що з огляду на системний аналіз норм чинного законодавства, закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Відтак, факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що зобов'язання відповідача з виконання робіт за Договором не припинилось після 31.12.2017.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.02.2018 на адресу відповідача направлено лист-відмову від договорів підряду, відповідно до якого позивач заявив, зокрема, про розірвання договору №УЗ/ЕЕЦ-171019/00026 від 19.10.2017 в односторонньому порядку та просив повернути авансовий платіж.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Частинами 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Враховуючи викладене, позивачем вчинено односторонній правочин стосовно розірвання Договору, що є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, а відтак Договір вважається розірваним (припиненим) з моменту вчинення такого правочину, тобто з 16.02.2018.

За таких обставин, враховуючи факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з виконання робіт за договором та припинення дії зазначеного договору, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення відповідачем отриманого ним від замовника авансового платежу у розмірі 56902,20 грн., а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 7570,33 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.7.5 Договору, у разі порушення виконавцем терміну виконання робіт відповідно до договору, замовник має право вимагати від виконавця сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості не виконаного обсягу за кожен день прострочення терміну завершення робіт за весь період прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено що вказане нарахування проведено позивачем за період з 02.01.2018 по 19.03.2018.

В той же час, судом встановлено, що лист-відмова від договору вих.№ЕЕЦ-15/86 від 16.02.2018 позивачем направлена на адресу відповідача 16.02.2018, а відтак суд приходить до висновку, що саме з 16.02.2018 зобов'язання відповідача з виконання робіт за договором припинилося, що унеможливлює покладення на нього відповідальності за прострочення такого зобов'язання у період з 16.02.2018 по 19.03.2018.

Таким чином, здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення пені за період з 02.01.2018 по 15.02.2018, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача пені в розмірі 4265,33 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 126, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 12-Д; ідентифікаційний код 34956246) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії «Енергозбут» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 97; ідентифікаційний код 40150221) 56902 (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот два) грн. 20 коп. заборгованості, 4265 (чотири тисячi двісті шістдесят п'ять) грн. 33 грн. пені, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1671 (одна тисяча шістсот сімдесят одна) грн. 68 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 02.08.2018

Суддя Я.В. Маринченко