Рішення № 75660766, 24.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2018Справа №910/5890/18За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "БРІТІШ АВТО КЛАБ"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЗДОРОВО"

про відшкодування збитків 100 000,00 грн. в порядку регресу

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - Лазор А.І. за дов.;

від відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "БРІТІШ АВТО КЛАБ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЗДОРОВО" про стягнення 100 000,00 грн. суми страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 14.02.2018 позов залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення цієї ухвали.

25.05.2018 позивачем подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 03.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 відкладено розгляд справ на 19.07.2018, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 відкладено розгляд справ на 24.07.2018

Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України судом вчиненні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 03150, м. Київ, вул. К Малевича, буд.86-Н.

Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверт з вказаною ухвалою суду було повернуто назад до суду, із відповідною відміткою про це органу поштового зв'язку (за закінченням встановленого строку зберігання).

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За встановлених обставин справи, відповідач належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань.

На призначене судове засідання 24.07.2018 представник відповідача не з'явився, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2016 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "БРІТІШ АВТО КЛАБ" (попереднє найменування Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Талісман страхування» (далі - позивач, страховик) та ОСОБА_3 (далі - страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування транспортних ризиків №6418.001.2016 (далі - Договір страхування), предметом якого є страхування транспортного засобу «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

31.01.2017 о 11 год. 00 хв. в м. Києві по проспекту Героїв Сталінграду, 2-Д, трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3

Причиною дорожньо-транспортного пригоди стало те, що водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_2, підчас зустрічного проїзду не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відволікся від керування автомобіля та виїхав на зустрічну смугу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.3. (б), 11.3 Правил дорожнього руху. Дана обставина підтверджується довідкою ДАІ №3017040363668402 від 31.01.2017 та постановою Оболонського районного суду м. Києва справа №756/2659/17-п від 10.03.2017, копії яких містяться у матеріалах справи.

21.11.2017 постановою Оболонського районного суду м. Києва в адміністративній справі №756/2659/17-п визнано винного ОСОБА_4 у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди були завдані механічні пошкодження автомобілю «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3, який був застрахований у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "БРІТІШ АВТО КЛАБ" згідно з договором добровільного страхування транспортних ризиків №6418.001.2016 від 17.11.2016.

На виконання умов договору добровільного страхування транспортних ризиків №6418.001.2016 від 17.11.2016, на підставі страхового акту №000000022217030101 від 09.02.2017 на суму 125 401,24 грн., у зв'язку з настанням страхової події позивачем виплачено страхувальнику 125 401,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням №349 від 14.02.2017.

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП (31.01.2017), цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 під керуванням транспортного засобу автомобіля НОМЕР_2, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ЗДОРОВО" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/2355473. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 100 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн., діючий поліс з 08.12.2016 по 07.12.2017.

Однак, враховуючи, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду заподіяну майну становить 100 000,00 грн., то сума стягнення не може її перевищувати.

Отже, відповідач є особою на яку полісом №АК/2355473 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля НОМЕР_2, на час спірної дорожньо-транспортної пригоди.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення визначеної позивачем суми фактичних витрат пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу у розмірі 100 000,00 грн., які відповідачем не відшкодовані.

При цьому судом враховано, що Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування, позивачем розраховано страхове відшкодування на підставі ремонтної калькуляції від 02.02.2017 №7510 системи AUDATEX, згідно якої вартість ремонту склала 135 641,29 грн. з ПДВ.

Слід зазначити, що дані, зазначені у ремонтній калькуляції від 20.07.2017 №1.003.17.0 відповідають даним встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092. Зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства України про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Відповідно до норм ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судом враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Дійсний зміст правовідносин, які виникли між сторонами, регулюється не тільки приписами Закону України "Про страхування", а і загальними нормами цивільного законодавства та спеціальними нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", за змістом якого обсяг відповідальності страховика, що виник за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є обмеженим лімітом відповідальності, зазначеним в полісі, і розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою вих. 121/2017 від 30.05.2017, яку відповідач отримав 13.06.2017, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення пошитого відправлення. Однак до цього часу відповідач добровільно не відшкодував шкоду.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону N1961-IV, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.

Таким чином після виплати страхового відшкодування на користь потерпілої особи у позивача виникло право вимоги до відповідача в розмірі 100 000,00 грн. у межах ліміту полісу №АК/2355473.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АК/2355473 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (100 000,00 грн.), а отже, у межах суми, що перейшла до позивача (100 000,00 грн. виплачене страхове відшкодування), з врахуванням того, що франшиза за полісом № №АК/2355473 дорівнює 0 грн., тобто відповідач повинен відшкодувати позивачу 100 000,00 грн.

За встановлених обставин справи, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 100 000,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 129, 130, 233, 238, 250, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "БРІТІШ АВТО КЛАБ" задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЗДОРОВО" (03150, м. Київ, вул. К. Малевича, 86-Н, ідентифікаційний код 33637321) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "БРІТІШ АВТО КЛАБ" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 39, ідентифікаційний код 30930046) 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. суму страхового відшкодування та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України

Повне рішення складено 27.07.2018

Суддя І.І. Борисенко