Рішення № 75660578, 01.08.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.2018 р. Справа № 905/718/17

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Приватного підприємства “Охоронно-адвокатське бюро “КРОС”, м.Дніпро

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 398 071,80 грн., -

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні 07.06.2018р. оголошено перерву до 21.06.2018 року.

Позивач, Приватне підприємство “Охоронно-адвокатське бюро “КРОС”, м.Дніпро, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості у розмірі 398071,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань за договорами про надання послуг з охорони та супроводу вантажів №16000098 від 16.02.2016р. та №17000068 від 29.12.2016р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 398 071,80 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,2,5-7,12,13,15,21-23,44,49,54-58 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 03.08.2017р.).

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 03.08.2017р.), відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №908/718/17 визначено суддю Мальцева М.Ю.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 03.04.2017р. позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/718/17.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2017р., у зв'язку із звільненням з посади судді Мальцева М.Ю., призначено головуючого суддю Паляницю Ю.О.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.06.2017р. зупинено провадження у справі.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, господарський процесуальний кодекс викладено в новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.05.2018р. провадження у справі №905/718/17 поновлено, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

07 червня 2018 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив, в якому останній заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що акти здачі – приймання робіт підписані не уповноваженою особами, крім того зазначено про недоведеність з боку позивача погодження та підписання сторонами графіку роботи на місяць, отже жодним чином не доведено факту надання послуг за спірними договорами.

Разом з цим, від відповідача 07.06.2018р. надійшло клопотання б/н б/д, в якому відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду на 1 рік з дня прийняття рішення. В обґрунтування зазначених вимог відповідач посилається на захоплення його майна на території проведення антитерористичної операції, скрутне фінансове становище, отже у разі негайного виконання рішення відповідач опиниться в стані банкрутства.

21.06.2018 року позивач надав відповідь №1 від 15.06.2018р. на відзив, в якій заперечив проти доводів відповідача, оскільки докази факту надання послуг та факту звернення відповідача до позивача з замовленням на охорону вантажу наявні в матеріалах справи, також позивач заперечив проти відстрочення виконання рішення на один рік, зазначивши, що саме внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов’язань за спірними договорами, саме позивач знаходиться на межі банкрутства, крім того відповідачем не надано жодного доказу поліпшення майнового стану останнього, що надасть можливості виконати рішення суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2018р., у зв'язку закінченням повноважень судді Паляниці Ю.О., призначено головуючого суддю Чернову О.В.

У підготовчому судовому засіданні 11.07.2018р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/718/17 до розгляду по суті на 01.08.2018 р.

У судове засідання 01.08.2018 року представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2016 року між Приватним підприємством “Охоронно-адвокатське бюро “КРОС”, м.Дніпро (далі - Виконавець) та Приватним акціонерним товариством “Єнакієвський металургійний завод” (далі - Замовник) укладено договір про надання послуг з охорони та супроводу вантажів №16000098 (далі - Договір), за умовами п.1.1. якого в порядку та на умовах, передбачених цим договором, Виконавець зобов’язується за завданням Замовника надати послуги з охорони та супроводу вантажів Замовника під час їх перевезення залізничним транспортом на території України, а також автомобільним транспортом за письмовою згодою сторін, а Замовник зобов’язується здійснити оплату наданих послуг.

Вантаж приймається під охорону Виконавцем у пункті відправлення вантажу Замовника. Моментом передачі вантажу Виконавцю є підписання акту приймання вантажу під охорону уповноваженими представниками сторін за цим договором (п. 2.1. Договору).

Згідно з п. 2.4. Договору, факт та момент прийняття Виконавцем під охорону вантажу Замовника підтверджується складеним та підписаним уповноваженими представниками сторін актом приймання вантажу під охорону, який складається в п’ятьох екземплярах: один залишається у представника вантажовідправника, два – у представника Виконавця, один у представника вантажоотримувача, один у Замовника.

Відповідно до п. 2.6. Договору, послуги вважаються наданими Виконавцем належним чином у разі відповідності кількості вантажу, даним, зазначеним у товаросупроводжувальних документах, а також за відсутності ушкоджень тари або упаковки вантажу, в підтвердження чого Сторони підписують акт приймання – передачі наданих послуг на підставі підписаного акту приймання вантажу під охорону та акту зняття вантажу з охорони, наданий Виконавцем Замовнику не пізніше 2-го числа місяця, наступного за звітним. Акт приймання – передачі наданих послуг підписується Замовником протягом 5 (п’яти) робочих днів з моменту отримання від Виконавця акту приймання – передачі наданих послуг та передається Виконавцю, або у той же строк Замовник надсилає Виконавцю мотивовану відмову від підписання акту.

Умовами п. 3.1. Договору (в редакції додаткової угоди №3 від 23.06.2016р.) встановлено, що ціна за надання послуг з охорони та супроводу вантажу зазначається у протоколі узгодження договірної ціни до договору, незалежно від строку надходження вагонів в путі, крім випадків обумовлених у п.3.1.1.

Розділом 4 Договору визначено права та обов’язки сторін.

Так, Замовник зобов’язується своєчасно здійснити оплату наданих Виконавцем послуг в порядку, передбаченому цим договором (п. 4.1.1.).

Згідно з п. 4.4.3. Виконавець має право на своєчасну оплату належним чином та своєчасно наданих послуг.

Відповідно до п. 5.3. Договору, вартість послуг, наданих за цим договором, сплачується Замовником протягом 60 календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт та отримання від Виконавця рахунку на оплату.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2016р. (п. 8.1.)

Договір підписаний Сторонами у встановленому порядку.

Додатковою угодою №1 від 12.05.2016р. та додатковою угодою №2 від 19.05.2016р. до договору №16000098 від 16.02.2016р. щодо заміни найменування відповідача на Приватне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод».

16.11.2016р. Сторони уклали угоду про внесення змін до договору №16000098 від 16.02.2016р. щодо заміни найменування позивача з Приватного підприємства «КРОС-С» на Приватне підприємство «Охороно-адвокатське бюро «Крос».

29 грудня 2016 року між Позивачем та Відповідачем укладено укладено договір про надання послуг з охорони та супроводу вантажів №17000068 на зазначених вище умовах, який діє до 31.12.2017р.

Сторонами підписано протоколи узгодження договірної ціни до договору №16000098 від 16.02.2016р. та договору №17000068 від 29.12.2016р.

Листами №73/8-1643 від 19.08.2016р., №73/8-1666 від 25.08.2016р., №73/8-1766 від 07.09.2016р., 73/8-2075 від 25.10.2016р.,№73/8-2373 від 29.11.2016р., №73/8-2461 від 08.12.2016р., №73/8-2651 від 29.12.2016р., №73/8-59 від 12.01.2017р., №73/8-92 та №73/8-60 від 19.01.2017р., №73/8-153 від 27.01.2017р., 73/8-157 від 27.01.2017р., 73/8-219 від 06.02.2017р. відповідач звернувся до позивача з замовленнями послуг з охорони вантажу.

На виконання вищевказаних договорів, сторонами підписано акти приймання вантажу під охорону від 08.11.2016р., від 22.11.2016р., від 28.11.2016р., від 29.11.2016р., від 30.11.2016р., від 10.12.2016р., 12.12.2016р., 13.12.2016р., 03.01.2017р., від 14.01.2017р., від 20.01.2017р., від 28.01.2017р., 30.01.2017р., від 09.02.2017р.,13.02.2017р., від 01.07.2017р.

В підтвердження надання позивачем послуг з охорони вантажу відповідача, у відповідності до п. 2.6. спірних договорів, сторонами складено та підписано акти зняття вантажу з охорони від 04.12.2016р., від 16.12.2016р., 18.12.2016р., від 20.12.2016р., від 30.12.2016р., від 06.01.2017р., від 10.01.2017р., від 12.01.2017р., від 14.01.2017р., від 19.01.2017р., від 04.02.2017р., від 07.02.2017р., від 10.02.2017р., від 12.02.2017р., від 20.02.2017р.

Крім того, сторонами складено та підписано без заперечень акти здачі – прийняття робіт (наданих) послуг №ОУ- 0000424, №ОУ-0000425, №ОУ-0000426, №ОУ-0000427, №ОУ-0000428, №ОУ-0000429, №ОУ-0000430, №ОУ-0000431, №ОУ-0000432 на загальну суму 224 279,00 грн.

Також, акти здачі – прийняття робіт (наданих) послуг №ОУ- 0000398, №ОУ-0000433, №ОУ-0000434, №ОУ-0000435, №ОУ-0000436, №ОУ-0000437, №ОУ-0000438, №ОУ-0000439, №ОУ-0000440, №ОУ-0000441, №ОУ-0000442 на загальну суму 173 552,40 грн., підписані з боку позивача, направлені на адресу відповідача рекомендованими листами.

Позивачем виставлені рахунки-фактури на оплату №СФ-0000422 від 04.12.2016р., №СФ-0000424 від 16.12.2016р., №СФ-0000425 від 16.12.2016р., №СФ-0000426 від 18.12.2016р., №СФ-0000427 від 20.12.2018р., №СФ-0000428 від 30.12.2016р., №СФ-0000429 від 30.12.2016р. №СФ-0000430 від 06.01.2017р., №СФ-0000431 від 10.01.2017р., №СФ-0000432 від 12.01.2017р., №СФ-0000433 від 14.01.2017р., №СФ-0000434 від 19.01.2017р., №СФ-0000435 від 04.02.2017р., №СФ-0000436 від 04.02.2017р., №СФ-0000437 від 05.02.2017р., №СФ-0000438 від 07.02.2017р., №СФ-0000439 від 10.02.2017р., №СФ-0000440 від 10.02.2017р., №СФ-0000441 від 12.02.2017р., №СФ-0000442 від 20.02.2017р. на загальну суму 402 151,40 грн.

Після чого, відповідачем здійснено часткову оплату за поставку товару у розмірі 41 087,10 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача.

Як вбачається з картки рахунку №361, всього за період з 01.01.2016р. по 30.06.2018р. позивачем надано послуг на суму 1 155 083,00 грн. та сплачено відповідачем 757 011,20 грн. Так, станом на 30.06.2018р. заборгованість відповідача на користь позивача складає 398 071,80 грн.

Претензіями №101 від 08.12.2016р., №102 від 12.12.2016р., №104 від 16.01.2017р. та №106 від 31.10.2016р. відповідач звернувся до позивача з вимогою про відшкодування збитків внаслідок виявлення недостачі вантажу на загальну суму 102 135,15 грн.

Позивачем здійснено оплату претензії №104 від 16.01.2017р. на суму 76 804,92 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку.

Претензією №13/03/17-1 від 13.03.2017р. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 388 654,20 грн. протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання цієї претензії, яка отримана відповідачем – 17.03.2017р., що підтверджується роздруківкою відстеження поштового відправлення з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта».

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань за договорами про надання послуг з охорони та супроводу вантажів №16000098 від 16.02.2016р. та №17000068 від 29.12.2016р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 398 071,80 грн., позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов’язань за договорами про надання послуг з охорони та супроводу вантажів №16000098 від 16.02.2016р. та №17000068 від 29.12.2016р.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема – Цивільним кодексом України, а також - умовами договорів №16000098 від 16.02.2016р. та №17000068 від 29.12.2016р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладені Відповідачем договори №16000098 від 16.02.2016р. та №17000068 від 29.12.2016р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених їх умовами.

Як встановлено судом, позивачем надані послуги з охорони вантажу відповідача, що підтверджується актами зняття вантажу з охорони від 04.12.2016р., від 16.12.2016р., 18.12.2016р., від 20.12.2016р., від 30.12.2016р., від 06.01.2017р., від 10.01.2017р., від 12.01.2017р., від 14.01.2017р., від 19.01.2017р., від 04.02.2017р., від 07.02.2017р., від 10.02.2017р., від 12.02.2017р., від 20.02.2017р. та актами здачі – прийняття робіт (наданих) послуг №ОУ- 0000424, №ОУ-0000425, №ОУ-0000426, №ОУ-0000427, №ОУ-0000428, №ОУ-0000429, №ОУ-0000430, №ОУ-0000431, №ОУ-0000432. Доказів заперечень стосовно обсягу наданих послуг або їх якості з боку відповідача матеріали справи не містить.

Надання послуг позивачем підтверджується також актами здачі – прийняття робіт (наданих) послуг №ОУ- 0000398, №ОУ-0000433, №ОУ-0000434, №ОУ-0000435, №ОУ-0000436, №ОУ-0000437, №ОУ-0000438, №ОУ-0000439, №ОУ-0000440, №ОУ-0000441, №ОУ-0000442, мотивованої відмови від підписання яких відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку щодо здійснення оплати протягом 60 календарних днів від дати підписання сторонами відповідних актів згідно з п.5.3. спірних договорів.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надано, внаслідок неналежного виконання зобов'язань за спірними договорами утворилась та має місце заборгованість Відповідача в сумі 398 071,80 грн.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання відповідних грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Посилання відповідача на відсутність завдання замовника на виконання робіт за договорами, судом не приймається до уваги, оскільки матеріали справи містять докази неодноразового звернення останнього до позивача з проханням надати послуги з охорони вантажу, зокрема, листами №73/8-1643 від 19.08.2016р., №73/8-1666 від 25.08.2016р., №73/8-1766 від 07.09.2016р., 73/8-2075 від 25.10.2016р.,№73/8-2373 від 29.11.2016р., №73/8-2461 від 08.12.2016р., №73/8-2651 від 29.12.2016р., №73/8-59 від 12.01.2017р., №73/8-92 та №73/8-60 від 19.01.2017р., №73/8-153 від 27.01.2017р., 73/8-157 від 27.01.2017р., 73/8-219 від 06.02.2017р.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на 1 рік з дня прийняття рішення, суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною третьою статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно положень ч.4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як встановлено, в обґрунтування свого клопотання про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області по справі відповідач посилається на наявність обставин, що ускладнюють повне та негайне виконання рішення суду, зокрема: знаходження підприємства в зоні проведення антитерористичної операції, захоплення виробничих потужностей, майна та первинної документації підприємства, перебування останнього у дуже скрутному становищі, відсутність коштів для погашення суми заборгованості перед позивачем.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем до справи надано копії витягу з кримінального провадження №12017050150000803, податкової декларації з податку на прибуток підприємства, звіт про фінансовий стан на 31.12.2017р. та звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2017 рік.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

За висновками суду, відповідачем не надано належних доказів в підтвердження наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Зокрема, за доданими відповідачем до справи документами відсутні відомості щодо стану рахунків підприємства станом на момент звернення до суду із заявою відстрочення виконання рішення суду, іншого майна, що унеможливлює суд об’єктивно оцінити фінансовий стан підприємства.

Судом також прийнято до уваги ті обставини, що відповідачем не визначено способів, обставин, які нададуть змогу виконати судове рішення після закінчення періоду відстрочення.

Таким чином, обставини, якими відповідач обґрунтовує заяву про відстрочку виконання судового рішення, не є винятковими, такими, що дійсно ускладнюють виконання судового рішення, а сам по собі скрутний матеріальний стан відповідача не свідчить про виключність обставин, з яким пов'язується відстрочення виконання рішення.

Крім того судом встановлено, що прострочення виконання зобов’язання триває більше року та приймаючи до уваги матеріальні інтереси позивача, клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області по справі підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства “Охоронно-адвокатське бюро “КРОС”, м.Дніпро до Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької області про стягнення 398 071,80 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Ілліча, 54, блок 4; код ЄДРПОУ 00191193) на користь Приватного підприємства “Охоронно-адвокатське бюро “КРОС” (49000, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 36839310) заборгованість у розмірі 398 071,80 грн., судовий збір у розмірі 5971,08 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області, в порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2018 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/