Рішення № 75660422, 02.08.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 серпня 2018 р. Справа № 903/297/18 Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Хомич О. В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали по справі № 903/297/18

за позовом виконавчого комітету Вараської міської ради, Рівненської області, м. Вараш, Рівненська область

до обслуговуючого кооперативу “ЖБК Енергетик”, м. Луцьк

про стягнення 142 925,99 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №12 від 28.03.2018р.),

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. б/н від 31.01.2018р.),

в с т а н о в и в:

виконавчий комітет Вараської міської ради Рівненської області звернувся з позовною заявою до господарського суду, в якій просив стягнути з обслуговуючого кооперативу “ЖБК Енергетик” 203 949,26 грн. з них: 133 000 грн. коштів пайової участі відповідно до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Вараш, 65170 грн. пені за період з 23.01.2018р. по 30.04.2018р., 1071 грн. процентів річних за період з 23.01.2018р. по 01.05.2018р., 4 708,26 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з січня 2018 року по квітень 2018 р.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Вараш.

Ухвалою суду від 08.05.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 30.05.2018 року.

30.05.2018р. в судовому засіданні за клопотанням представника відповідача до отримання зустрічної позовної заяви та ознайомлення з нею було оголошено перерву до 07.06.2018р. до 14 год. 30 хв. відповідно до ч. 5 ст. 183, ч. 3 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

31.05.2018р обслуговуючий кооператив “ЖБК Енергетик” подав відзив на позовну заяву від 29.05.2018р. в якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

31.05.2018р. обслуговуючий кооператив “ЖБК Енергетик” подав зустрічну позовну заяву, в якій просив суд зобов’язати виконавчий комітет Вараської міської ради, Рівненської області зменшити розмір пайової участі обслуговуючого кооперативу – ЖБК Енергетик” у розвитку інфраструктури м. Вараш, Рівненської області та зобов’язати виконавчий комітет Вараської міської ради, Рівненської області прийняти у комунальну власність м. Вараш, Рівненської області парковку №1 та парковку №2 загальною кошторисною вартістю 781 159 грн.

Ухвалою суду від 07.07.2018р. зустрічну позовну заяву обслуговуючого кооперативу – ЖБК “Енергетик” було повернуто заявнику.

07.07.2018р. позивач подав через відділ документального забезпечення та контролю суду позивач заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути із відповідача 142 869,78 грн. з них: 133 000 грн. заборгованості, 2988,85 грн. пені, 1 071 грн. процентів річних та 5 809,93 грн. збитків, завданих інфляцією; відповідь на відзив № б/н, в якому просив суд позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог; відзив на зустрічну позовну заяву від 29.05.2018р., в якому просив суд у задоволенні зустрічного позову відмовити.

В судовому засіданні 07.06.2018р. представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні 07.06.2018р. для підготовки заперечень на відповідь позивача на відзив.

Ухвалою суду від 07.06.2018р. було відкладено підготовче засідання на 18.06.2018р.

18.06.2018р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути із відповідача 142 925,99 грн. з них: 133 000 грн. заборгованості, 44,77 грн. пені, 1 071,29 грн. процентів річних та 8 809,93 грн. збитків, завданих інфляцією.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Оскільки збільшення розміру позовних вимог – це процесуальне право, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв заяву позивача, а відтак має місце нова ціна позову – 142 925,99 грн. з якої й вирішується спір.

В клопотанні від 18.06.2018р. позивач просив суд повернути надмірно сплачений судовий збір в сумі 915,35 грн.

18.06.2018р. представник позивача подав клопотання, в якому просив стягнути з відповідача 2 143,89 грн. сплаченого судового збору.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.06.2018р. подав клопотання про оголошення перерви для підготовки заперечення на відповідь на відзив позивача.

Судом було задоволено клопотання представника відповідача та оголошено перерву в судовому засіданні з 18.06.2018р. до 20.06.2018р. до 16 год.

20.06.2018р. відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 20.06.2018 року строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів - до 09.08.2018р. включно; підготовче засідання відкладено на 19.07.2018р.

19.07.2018 року позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 143 810,16 грн. з них: 133 000 грн. заборгованості, 54,41 грн. пені, 1 945,81 грн. процентів річних та 8 809,94 грн. збитків, завданих інфляцією.

Відповідно до ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

У зв’язку з відсутністю доказів направлення копії заяви про збільшення розміру позовних вимог відповідачу суд не приймає до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

19.07.2018 року представник позивача подав суду клопотання про приєднання до матеріалів справи копії Декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 22.09.2014 року № РВ143142650457, яке судом задоволено.

Ухвалою суду від 19.07.2018р. було закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 02.08.2018р.

В судовому засіданні 02.08.2018р. представник відповідача заявив усне клопотання про застосування процедури врегулювання спору за участю судді, передбаченої главою 4 ГПК України.

Представник позивача не надав згоди на проведення врегулювання спору за участю судді.

Частиною1 ст.186 ГПК України передбачено, що врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.201 ГПК України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься.

З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Клопотання про проведення врегулювання спору за участю судді залишено судом без задоволення, оскільки воно було заявлено після початку розгляду справи по суті.

Разом з цим, представник позивача не погоджувався на проведення врегулювання спору за участю судді.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

У відповідності із ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.11.2017р. у справі №903/820/17, яке набрало законної сили 15.12. 2017р., позов виконавчого комітету Вараської міської ради було задоволено: визнано укладеним договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Вараш, Рівненської області.

Згідно з ч.2 ст.187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Таким чином, договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Вараш, Рівненської області між виконавчим комітетом Вараської міської ради і обслуговуючим кооперативом «ЖБК Енергетик» вважається укладеним та є чинним з 15.12.2017р.

Предметом цього договору є пайова участь замовника будівництва – обслуговуючого кооперативу «ЖБК Енергетик» у розвитку у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вараш шляхом перерахування коштів до міського бюджету при здійсненні будівництва об?єкта містобудування на умовах, визначених договором.

Згідно з п.2.4. договору замовник будівництва зобов?язався внести на відповідний рахунок одержувача кошти пайової участі у розвитку інфраструктури міста Вараш відповідно до розрахунку, який є невід?ємною частиною даного договору та встановлених строків (графіку): 1) 133 000 грн. 00 коп.

В цьому ж пункті договору зазначено, що загальна сума коштів пайової участі становить 133 000 грн. 00 коп., яка повинна бути сплачена на протязі 30 (тридцяти) календарних днів.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що за порушення строків сплати коштів пайової участі забудовник будівництва сплачує пеню у розмірі 0,5 % облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Згідно з п.3.4. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання замовником будівництва зобов'язань, визначених даним договором, виконавчий комітет Вараської міської ради здійснює заходи щодо примусового стягнення вказаних коштів у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови договору та положення ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був перерахувати позивачу кошти в сумі 133 000 грн. до 23.01.2018р. включно, однак, не зробив цього.

У відповідності із ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За змістом ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Вараш складає 133 000 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

Як зазначає позивач у відповіді на відзив №209/02.3-27/04 від 06.06.2018р., відповідно до Декларації про початок виконання будівельних робіт по житловому будинку №43, що на мікрорайоні Вараш у м. Кузнецовськ (нині м. Вараш), Рівненської області, серія РВ №08312068905, позивач офіційно розпочав будівництво житлового будинку 03.05.2012 року.

Декларацією, зареєстрованою інспекцією ДАБК у Рівненській області 22.09.2014 року, серія РВ № 143142650457, підтверджується готовність об’єкта до експлуатації.

В переліку інженерного обладнання об?єкта значаться лише холодне та гаряче водопостачання, водовідведення, ліфт, сміттєпровід, опалення. Парковки у складі інженерного обладнання відсутні.

Сам по собі зведений кошторисний розрахунок вартості об?єкта будівництва, складений і підписаний проектною організацією, не може бути належним доказом на підтвердження будівництва парковок.

Відповідно до ч.5 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об’єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених тля передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об’єкти передаються у комунальну власність.

Технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації (ч.1 ст.30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Чи було передбачено технічними умовами будівництво парковок №1, №2 відповідачем не доведено, оскільки не подано відповідних доказів на підтвердження.

Разом з цим, відповідачем не доведено належність парковок до інженерних мереж чи об’єктів інженерної інфраструктури.

З огляду на викладене, судом відхилено доводи відповідача про те, що розмір його пайової участі у розвитку інфраструктури міста має бути зменшений на суму кошторисної вартості парковок.

Згідно із ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У зв?язку із порушенням відповідачем строку перерахування коштів за пайову участь підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 44,77 грн. пені за період з 23.01.2018р. по 18.06.2018р. (розрахунок – а.с.61-62).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов?язання, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 1071,29 грн. процентів річних, 8809,93 грн. збитків, завданих інфляцією.

Під час судового розгляду представник відповідача уточнив, що проценти річних нараховані за період з 23.01.2018р. по 18.06.2018р., збитки, завдані інфляцією – за період січень 2018р. – травень 2018р.

У зв'язку із задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.129 ГПК України покладається на відповідача.

Разом з цим, позивачу на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» слід повернути 915,35 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №319 від 25.04.2018р.

Керуючись ст.ст. 254, 525, 530, 549, 610, 625,629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 187, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 30, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.ст.73-74, 76-79, 86, 129, ч.9 ст.165, ст.ст.232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з обслуговуючого кооперативу “ЖБК Енергетик” (м. Луцьк, вул. Н.Бурчака, 14, код 32743540) на користь виконавчого комітету Вараської міської ради, Рівненської області (34400, Рівненська область, м. Вараш, м-н Незалежності, 1, код 03315879) 133000 грн. заборгованості зі сплати коштів за пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, 44 грн. 77 коп. пені, 1071,29 грн. процентів річних, 8809,93 грн. збитків, завданих інфляцією, 2143 грн. 89 коп. витрат, пов?язаних з оплатою судового збору.

3. Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області повернути виконавчому комітету Вараської міської ради, Рівненської області (34400, Рівненська область, м. Вараш, м-н Незалежності, 1, код 03315879) з Державного бюджету України 915 грн. 35 коп. судового збору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 03.08.2018р.

Суддя І. О. Якушева