Рішення № 75660381, 23.07.2018, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2018 р. Cправа № 902/123/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Павловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм'ясо", м.Тульчин Тульчинського району Вінницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат", м.Бар Барського району Вінницької області

про стягнення 71973,08 грн зайво перерахованих коштів

за участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність №54 від 20.07.2018;

відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався

В С Т А Н О В И В :

В провадженні господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/123/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм'ясо" до товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" про стягнення 71973,08 грн зайво перерахованих коштів.

Ухвалою суду від 14.03.2018 (суддя Матвійчук В.В.) відкрито провадження у справі №902/123/18, постановлено провадження у ній здійснювати за загальними правилами.

Ухвалою суду від 15.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.06.2018.

15.06.2018 розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області №06-47/61/2018 у звязку з перебуванням судді Матвійчука В.В. на лікарняному, матеріали господарської справи №902/123/18 передано на повторний автоматичний розподіл.

За результатами автоматичного розподілу судових справи між суддями господарського суду Вінницької області матеріали справи №902/123/18 передано на розгляд судді Нешик О.С.

Ухвалою суду від 20.06.2018 справу №902/123/18 прийнято до свого провадження; розгляд справи по суті призначено на 23 липня 2018 року.

На визначену судом дату до суду з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином, ухвалою суду від 20.06.2018, що підтверджується поштовими повідомленнями наявними в матеріалах справи: №2101801396907 та №2101801396915 про вручення уповноваженому представнику вказаної ухвали (25.06.2018).

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене, суд приходить висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутністю, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Судовий розгляд справи здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.222 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та стверджується позивачем, в жовтні 2017 року між ТОВ "Тульчинм'ясо" (позивач) та ТОВ "Барський птахокомбінат" (відповідач) відбувалися господарські відносини щодо поставки товару без укладення договору, а саме відбулося постачання відповідачем позивачу м'яса яловичини знежилованого в блоках та жиру яловичини.

Так, 05.10.2017 відповідно до домовленості ТОВ "Тульчинм'ясо" отримало від ТОВ "Барський птахокомбінат" м'ясо яловичини знежилованого в блоках, в кількості 3036 кг по ціні 79,0200 грн за 1 кг на загальну суму 239904,72 грн, що підтверджується видатковою накладною №0000017192 від 05.10.2017 та товарно-транспортною накладною №0000017192 від 05.10.2017 (а.с.10-11).

19.10.2017 ТОВ "Тульчинм'ясо" відповідно до домовленості отримало від ТОВ "Барський птахокомбінат" жир яловичий, в кількості 516 кг по ціні 15 грн за 1 кг на загальну суму 7740,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №0000017354 від 19.10.2017 та товарно-транспортною накладною №0000017354 від 19.10.2017 (а.с.13-14).

Таким чином в ході здійснення господарських операцій з відповідачем, позивач отримав товар у відповідача на загальну суму 247644,72 грн (239904,72+7740,00 грн).

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання щодо оплати товару за поставлене м'ясо яловичини знежилованого виконав належним чином, шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача згідно платіжних доручень:

- платіжне доручення №12865 від 11.10.2017 на суму 50000,00 грн (а.с.15), з яких 324,8 грн було перераховано як залишок боргу за попередню поставку, а 49675,20 грн в рахунок оплати за поставлене знежиловане м'ясо яловичини;

- платіжне доручення №12905 від 12.10.2017 на суму 150000,00 грн (а.с.16);

- платіжне доручення №13032 від 17.10.2017 на суму 80000,00 грн (а.с.17).

Відтак, ТОВ "Тульчинм'ясо" перераховано за отримане згідно платіжного доручення №0000017192 від 05.10.2017 знежиловане м'яса - 279675,00 грн.

В подальшому ТОВ "Тульчинм'ясо" продовжуючи проводити розрахунки за отримане м'ясо яловичини знежилованого та жир яловичий, перерахувало кошти на рахунок відповідача згідно платіжного доручення №13329 від 20.10.2017 в сумі 39942,80 грн (а.с.18).

Таким чином, за час існування господарських відносин за період з 11.10.2017 по 20.10.2017 позивач перерахував на користь відповідача 319617,80 грн (279675,00+39942,80=319617,80).

Відповідно, різниця між вартістю поставленого товару та сумою сплачених коштів, складає 71973,08 грн (319617,80-247644,72=71973,08).

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору, 16.01.2018 звернувся до відповідача із вимогою №15 від 16.01.2018 про повернення надмірно сплачених грошових коштів в сумі 71973,27 грн (а.с.12).

Вказана вимога була отримана відповідачем 23.01.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №2360001057050 (а.с.21), однак залишена без відповіді та виконання.

Заборгованість відповідача перед позивачем також підтверджується обопільно підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 25.10.2017 (а.с.19).

З огляду на вказане вище, враховуючи неповернення відповідачем надмірно сплачених грошових коштів в сумі 71973,08 грн, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши і оцінивши надані докази суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

Господарські зобов'язання можуть виникати, відповідно до ст.174 ГК України, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч.2 ст.184 ГК України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Згідно домовленостей сторін позивач замовляв у відповідача необхідний товар та отримував його на підставі видаткових накладних, а саме: №0000017192 від 05.10.2017 та №0000017354 від 19.10.2018, згідно яких стверджується погодження між сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни, вартості товару, а відтак і укладення договору купівлі-продажу і виникнення між сторонами правовідносин з купівлі-продажу товару, які регулюються ст.655-697 ЦК України.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі наявних в справі доказів, зокрема, обопільно підписаного акту звірки взаєморозрахунків сторін, суд встановив, що у відносинах між сторонами мала місце попередня оплата товару в розмірі 71973,08 грн.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вже встановлено судом 16.01.2018 позивач звернувся до відповідача із вимогою №15 від 16.01.2018 про повернення надмірно сплачених грошових коштів в сумі 71973,27 грн (а.с.12). Зазначені дії є правомірними, оскільки відповідають положенням ч.2 ст.693 ЦК України.

Як вбачається із приписів ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням викладено суд доходить до висновку, що з моменту отримання вимоги №15 від 16.01.2018 (з 23.01.2018) товариство з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" набуло обов'язку щодо повернення суми попередньої оплати в розмірі 71973,08 грн.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, суд вважає, що вимоги щодо стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 71973,08 грн є правомірними, і підлягають задоволенню, оскільки відповідають умовам чинного законодавства та матеріалам справи.

Як встановлено ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" (23007, Вінницька область, м.Бар, вул.Кармелюка, буд.1; код ЄДРПОУ 34918546) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм'ясо" (23600, Вінницька область, м.Тульчин, вул.Желюка, буд.22; код ЄДРПОУ 33125301) 71973,08 грн боргу та 1762,00 грн понесених витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Повне рішення у справі №902/123/18 складено 02 серпня 2018 р.Повне рішення у справі №902/123/18 складено 02 серпня 2018 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - ТОВ "Тульчинм'ясо" (23600, Вінницька область, м.Тульчин, вул.Желюка, буд.22);

3,4 - відповідачу - ТОВ "Барський птахокомбінат" (23007, Вінницька область, м.Бар, вул.Кармелюка, буд.1 та 23007 Вінницька обл., Барський район, с.Заможне, вул.Кармелюка, буд.65А)