Постанова № 75660148, 31.07.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/686/15Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

(У зв’язку з перебуванням суддів-учасників колегії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відпустках, склад судової колегії змінено на підставі розпорядження №912 від 30.07.2018 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2018)

секретар судового засідання Федорончук Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився,

від відповідача – не з’явився,

від третьої особи – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного проектно-будівельного малого підприємства “Інтервал”

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2017 року

за заявою Громадської організації інвалідів “БЛАГОВЕСТ”

про виправлення помилки у наказі Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2016 у справі № 915/686/15

за позовом Громадської організації інвалідів “БЛАГОВЕСТ”

до Приватного проектно-будівельного малого підприємства “Інтервал”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Богел-М”

про стягнення 20 693 613,86 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

05.10.2016 Господарським судом Миколаївської області на виконання рішення цього суду від 01.09.2016 було видано наказ на стягнення з Приватного проектно-будівельного малого підприємства “Інтервал” (далі також – Підприємство, відповідач) на користь Громадської організації інвалідів “БЛАГОВЕСТ” (далі також – Організація, позивач) 11871951,99 грн., з яких: 6623741,20 грн. основного боргу, 4967835,99 грн. інфляційних втрат, 280374,80 грн. - 3% річних.

28.07.2017 від Громадської організації інвалідів “БЛАГОВЕСТ” до господарського суду Миколаївської області надійшла заява про виправлення помилки в наказі господарського суду Миколаївської області від 05.10.2016, в якій заявник вказав, що в наказі від 05.10.2016 невірно зазначено строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, оскільки на дату видачі наказу вже набрав законної сили Закон України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016, яким передбачено інші строки пред’явлення виконавчих документів до виконання, ніж ті, що вказані у судовому наказі.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2017 (суддя Мавродієва М.В.) заяву Громадської організації інвалідів “БЛАГОВЕСТ”, не зачіпаючи суті, внесено виправлення у резолютивну частину наказу господарського суду Миколаївської області від 05.10.2016 у справі №915/686/15 та ухвалено замість фрази «Наказ дійсний для пред’явлення державному виконавцю 1 рік» читати: «Наказ дійсний для пред’явлення державному виконавцю три роки».

Ухвалу суду мотивовано тим, що у тексті вищезгаданого наказу суду була допущена помилка в частині зазначення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 ухвалу господарського суду Миколаївської області від 07.08.2017 залишено без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

05.05.2018 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 у справі №915/686/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У вказаній постанові суд касаційної інстанції зазначив, що судом апеляційної інстанції не надана будь-яка оцінка доводів Приватного проектно-будівельного малого підприємства “Інтервал” про те, що на день винесення ухвали місцевим судом (07.08.2017) відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 колегією суддів у складі головуючого судді Головея В.М., суддів: Колоколова С.І. та Разюк Г.П. справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 31.07.2018.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

У зв’язку з перебуванням суддів-учасників колегії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відпустках на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 30.07.2018 №912 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2018 справу розподілено на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_4, суддів Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

Представники позивача, відповідача та третьої особи в судове засідання 31.07.2018 не з’явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Частиною 7 статі 120 ГПК України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У абз. 3 п.п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз’яснено, що доказом повідомлення сторони про час і місце розгляду справи судом в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчать відповідні поштові повідомлення (з відмітками про вручення скаржнику та невручення ТОВ “Богел-М” через вибуття даного товариства), а також засвідчена копія витягу з реєстру на відправку судом апеляційної інстанції рекомендованої пошти від 06.07.2018, не з’явились, а отже, не скористались своїм процесуальним правом прийняти учать у засіданні суду Одеського апеляційного господарського суду 31.07.2018.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.09.2016 стягнуто з відповідача на користь позивача 11871951,99 грн.

На виконання рішення суду 05.10.2016 видано відповідний наказ, дійсний для пред’явлення державному виконавцю 1 рік.

28.07.2017 Громадська організація інвалідів “БЛАГОВЕСТ” звернулась до місцевого господарського суду із заявою про виправлення описки, допущеної в резолютивній частині наказу, мотивуючи невірним зазначенням строку пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Задовольняючи заяву позивача, господарський суд в ухвалі від 07.08.2017 зазначив, що на дату видачі наказу у справі вже набрав чинності Закон України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016, який визначає строк його пред’явлення до виконання протягом трьох років (ч.1 ст. 12 Закону).

В апеляційній скарзі Підприємство вказало, що суд допустився невірного розуміння дії законів у часі, а саме, оскільки рішення набрало законної сили 17.09.2016, то відповідно до Закону України „Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999 (в редакції, що діяла на день набрання законної сили рішенням у справі №915/686/15) строк пред’явлення виконавчих документів до виконання має становити 1 рік з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили, отже, як вважає скаржник, висновок суду про те, що в наказі допущено помилку, є невірним.

Судова колегія не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 1 ст. 116 цього Кодексу виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби.

Датою видачі наказу у справі про стягнення з Приватного проектно-будівельного малого підприємства “Інтервал” основної суми боргу є 05.10.2016.

ОСОБА_2 з тим, 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України „Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016, відповідно до ч. 1 ст. 12 якого виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ч. 2 ст. 12 цього Закону строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Виходячи з викладеного, судом першої інстанції вірно внесено виправлення у резолютивну частину наказу, а саме фразу “Наказ дійсний для пред’явлення державному виконавцю один рік” виправлено на “Наказ дійсний для пред’явлення державному виконавцю три роки”, оскільки на дату видачі наказу у справі №915/686/15 вже набрав чинності Закон України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII від 02.06.2016.

Доводи скаржника стосовно того, що в даному випадку слід керуватись Законом України „Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999 в редакції, що діяла на день набрання законної сили рішенням спростовуються вищенаведеним та п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016, в якому зазначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутні доказі належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду заяви про виправлення описки.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України (в редакції, чинній на час постановлення оскарженої ухвали) безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є розгляд справи господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Як вбачається з матеріалів справи, копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2017 про призначення заяви Громадської організації інвалідів “БЛАГОВЕСТ” до розгляду на 07.08.2017 були відправлені судом учасникам справи у той же день - 31.07.2017. З поштового повідомлення вбачається що, копія ухвали Приватним проектно-будівельним малим підприємством “Інтервал” була отримана 07.08.2017 (а.с. 22, т. 4), тобто у день проведення судового засідання.

З вищенаведеного слідує, що Підприємство не було своєчасно обізнане про призначення розгляду заяви на 07.08.2017, що позбавило відповідача можливості скористатися передбаченими ст. 22 ГПК України (у зазначеній вище редакції) процесуальними правами, зокрема, прийняти участь в даному судовому засіданні, дати пояснення з приводу цієї заяви тощо.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Приватного проектно-будівельного малого підприємства “Інтервал” підлягає частковому задоволенню, оскаржену ухвалу суду слід скасувати з вищевказаних підстав.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного проектно-будівельного малого підприємства “Інтервал” задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 07.08.2017 року скасувати.

Заяву Громадської організації інвалідів “БЛАГОВЕСТ” про виправлення помилки у наказі Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2016 задовольнити.

Не зачіпаючи суті, внести виправлення у резолютивну частину наказу Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2016 по справі №915/686/15 та замість фрази “Наказ дійсний для пред’явлення державному виконавцю 1 рік” читати: “Наказ дійсний для пред’явлення державному виконавцю три роки”.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Принцевська Н.М.

ОСОБА_5