Ухвала суду № 75659929, 01.08.2018, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1002/18

провадження 1-кс/392/307/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. Мала Виска

Слідчий суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кратко Д.М., із участю секретаря судового засідання Скрипника Є.В., прокурора Швеця К.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_1, погодженого з прокурором Маловисківського відділу Знам»янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_2, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120190000468 від 17 липня 2018 року, за ознаками злочину передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України, про арешт майна, –

в с т а н о в и в:

До Маловисківського районного суду Кіровоградської області подано клопотання слідчого, яке погоджено з прокурором, в порядку статті 40 КПК України, про накладення арешту на речові докази у кримінальному провадженні – транспортний засіб автомобіль НОМЕР_1, із забороною користування та розпорядження автомобілем, який належить на праві власності ОСОБА_3, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, і яким користується ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3, який використовувався, як засіб вчинення кримінального правопорушення, до прийняття рішення по кримінальному провадженню.

Крім того, слідчий у своєму клопотанні просить також поновити йому строк звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання слідчим зазначається, що СВ Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120190000468 від 17 липня 2018 року, за ознаками злочину передбаченого частиною 2 статті 307 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 17 липня 2018 року до Маловисківського ВП ГУНП надійшло повідомлення від начальника СРПП Маловисківського ВП ГУНП ОСОБА_5, про те, що 17 липня 2018 року під час відпрацювання території Маловисківського району Кіровоградської області було зупинено автомобіль ВАЗ-21099 з реєстраційним номером АЕ 7528 ВН, під керуванням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, за порушення правил дорожнього руху, який належить на праві власності ОСОБА_3, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі заяви на добровільний огляд працівниками поліції було проведено огляд автомобіля НОМЕР_2, в ході якого було виявлено та вилучено три скляні пляшки об'ємом по 100 мл. кожна, з речовиною невідомого походження, схожою на опій ацетильований.

17 липня 2017 вищевказані речі та автомобіль НОМЕР_2 було вилучено та поміщено на територію Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області, за адресою: м. Мала Виска, вул. Центральна, буд. 81.

Згідно висновку експерта № 594 від 18 липня 2018 року об»єкт № 1 знаходиться концентрат макової соломи в перерахунку на висушену речовину 38,388 грам та об»єкт № 2 знаходиться концентрат макової соломи в перерахунку на висушену речовину становить 78,101 грам, що відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, та в об»єкт № 3 знаходиться ангідрид осотової кислоти масою 55,184 грам, що відносить до прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю.

Автор клопотання зазначає, що з метою забезпечення належного збереження речових доказів, в тому числі автомобіля НОМЕР_3 на якому підозрюваний ОСОБА_6 перевозив наркотичні засоби, а отже який фактично є знаряддям вчинення злочину – необхідно накласти арешт на автомобіль.

Також, ініціатором клопотання зазначається, що окрім технічного паспорту на автомобіль у ОСОБА_4 відсутні будь-які документи на підтвердження законності отримання у користування транспортного засобу, місце знаходження власника автомобіля ОСОБА_3 на даний час не відомо, а тому не можливо перевірити законність передачі транспортного засобу в користування.

Крім того, слідчим у клопотанні зазначається, що ним здійснюється перевірка вказаного автомобіля щодо його викрадення або його причетності до інших кримінальних правопорушень, в тому числі незаконному перевезенні наркотичних засобів.

Слідчий в судове засідання не з»явився будучи повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду клопотання.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, з підстав викладених у ньому.

Володілець транспортного засобу, на який слідчий просить накласти арешт, громадянин ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, направивши до суду заяву в якій просить відмовити в задоволенні клопотання, надавши фотокопію доручення від 04 квітня 2018 року, в тому числі і на право користування автомобілем виданим його власником громадянином ОСОБА_3.

Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчим суддею встановлено наступне.

СВ Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120190000468 від 17 липня 2018 року, за ознаками злочину передбаченого частиною 2 статті 307 КК України.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 17 липня 2018 року, який було розпочато о 15 год. 00 хв. і закінчено 17 липня 2018 року о 15 год. 17 хв. було вилучено 3 (три) скляні пляшки із рідиною невідомого походження на яких містяться наклейки «Перекис водню», а також автомобіль НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – автомобіль НОМЕР_4 належить на праві власності ОСОБА_3.

З матеріалів клопотання вбачається, що громадянин ОСОБА_4 має право користування зазначеним вище автомобілем на підставі доручення від 04 квітня 2018 року.

З клопотанням про накладення арешту на майно вилучене під час огляду місця подій, що мав місце 17 липня 20018 року слідчий звернувся втретє 27 липня 2018 року.

Так, ухвалою слідчого судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 19 липня 2018 року у справі № 392/1002/18 (провадження 1-кс/392/283/18) за заявою слідчого, клопотання слідчого СВ Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_1, погодженого з прокурором Маловисківського відділу Знам»янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_2, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120190000468 від 17 липня 2018 року, за ознаками злочину передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України, про арешт майна (транспортний засіб автомобіль НОМЕР_3) – було залишено без розгляду.

В подальшому слідчий знову звертається з клопотанням про накладення арешту на вказаний автомобіль, ухвалою від 24 липня 2018 року слідчим суддею Маловисківського районного суду Кіровоградської області по справі № 392/1002/18 (провадження 1-кс/392/288/18) вказане клопотання було повернуто повернути слідчому та встановлено строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

У відповідності до пункту 1 частини 5 статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до частини 1 статті 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

В обґрунтування необхідності поновлення строку на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна слідчий зазначає, що під час судового розгляду клопотання, а саме 19 липня 2018 року клопотання залишено без розгляду для доопрацювання, що не позбавляє можливості повторного звернення із вказаним клопотанням до слідчого судді. За результатами доопрацювання клопотання 20 липня 2018 року прийнято рішення про необхідність звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на автомобіль НОМЕР_5, попередньо поновивши строки на звернення з таким клопотанням.

З огляду на положення статті 117 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним поновити слідчому строки на звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.

Частина 1 статті 8 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно частини 1 статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до частина 1 статті 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання детектива про накладення арешту на майно повинно відповідати вимогам визначеним статті 171 КПК України, то детектив повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, відповідно до частини 2 статті 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно частини 2 статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні прокурора, слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Вказана норма також узгоджується зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до приписів статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно частини 10 статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Під час розгляду клопотання, слідчим суддею було встановлено, що в матеріалах клопотання відсутня жодна постанова про призначення експертизи у даному кримінальному провадженні, для забезпечення проведення яких слідчий просить накласти арешт на майно – транспортний засіб.

Слідчий суддя, погоджується із доводами слідчого проте, що автомобіль НОМЕР_3 використовувався як засіб для перевезення наркотичних засобів та прекурсорів.

Однак, з урахуванням того, що він був оглянутий слідчим, що було оформлено відповідним протоколом огляду місця події і не позбавляє слідчого в подальшому провести окрему слідчу дії, як безпосередній огляд транспортного засобу із застосуванням відповідних технічних засобів фіксації для можливого подальшого представлення в суді.

З огляду на вищенаведене, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту на даний транспортний засіб із забороною користування ним, не має правового значення для подальшого досудового розслідування даного кримінального провадження, оскільки його власником не є підозрюваний ОСОБА_6 та він був оглянутий, відповідно до протоколу огляду місця події.

Крім того, доводи слідчого проте, що ним здійснюється перевірка щодо можливого незаконного заволодіння таким транспортним засобом слідчий суддя визнає непідтвердженими, так як до клопотання не було надано Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань до якого б були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення передбаченого статтею 289 КК України, незважаючи на те, що з моменту вилучення транспортного засобу і на час розгляду клопотання минуло 13 (тринадцять днів).

Крім того, в розпорядженні слідчого судді перебувають докази правомірності користування автомобілем НОМЕР_3 громадянином ОСОБА_4.

Окрему увагу слідчий суддя звертає на те, що наявна в матеріалах клопотання постанова слідчого від 17 липня 2018 року про визнання та долучення до справи речових доказів в частині, що стосується автомобіля НОМЕР_3, є невмотивованою, що вбачається безпосередньо з такої постанови, оскільки слідчим не зазначено жодної з обставин чому, на його думку, вказане вище майно необхідно визнати речовими доказами та яке значення вони можуть мати для даного кримінального провадження.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Виходячи з принципів диспозитивності та змагальності кримінального процесу, слідчий суддя не може виконувати функції обвинувачення чи захисту, однак зобов»язаний діяти у суворій відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню своїх прав.

Слідчий суддя зазначає, що процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов’язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

З наведених вище підстав у своїй сукупності, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки автором клопотання не доведено належними доказами законна мета арешту такого майна.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 370-372, 376, 395 КПК України слідчий суддя, –

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Д.М. Кратко