Рішення № 75659846, 03.07.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/434/17

Провадження № 2/369/83/18

РІШЕННЯ

Іменем України

03.07.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Ковриженко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за попереднім договором,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за Попереднім договором, посилаючись на те, що за умовами Попереднього договору, укладеного 27 листопада 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченого 27 листопада 2013 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу, за реєстровим № 674, ОСОБА_2 зобов»язувалась згідно п. п. 1.1., 1.2. Попереднього договору укласти договори купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0766 га, кадастровий номер НОМЕР_3, та житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, з ОСОБА_3 не пізніше 01 грудня 2018 року, а ОСОБА_3 зобов»язувався купити вищезазначене майно за ціною 324 000 грн., виходячи з курсу долара на дату укладення Попереднього договору 8,10 грн. за 1 долар, що станом на дату укладення договору складало 40 000 доларів США.

На підтвердження свого зобов»язання щодо укладення договорів купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки ОСОБА_3 було виплачено ОСОБА_2 на підставі вказаного Попереднього договору від 27 листопада 2013 року грошову суму в загальному розмірі 47721,80 доларів США.

Вказане також підтверджується заявою про отримання ОСОБА_2 вказаної вище грошової суми від ОСОБА_3, справжність підпису на якій засвідчено 05 березня 2015 року ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 403.

Відповідно до п. 5.5. Попереднього договору від 27 листопада 2013 року, у разі відмови ОСОБА_2 від укладення Основних договорів, або невиконання зобов»язань по цьому договору, що перешкоджає укладенню Основних договорів, сторона 1 (ОСОБА_2) повертає Стороні 2 (ОСОБА_3) суму, отриману стороною 1 від сторони 2 відповідно до п. 4.1. цього Договору, і сплачує штраф, як це зазначено в п. 4.4. Договору.

В порушення умов Попереднього договору 05 березня 2015 року ОСОБА_2 уклала договори купівлі-продажу зазначеного вище майна з іншою особою, в зв»язку з чим унеможливлюється виконання умов Попереднього договору від 27 листопада 2013 року щодо укладення ОСОБА_2 з ОСОБА_3 основних договорів купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0766 кв. м. (кадастровий номер НОМЕР_3) та житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 4.4. Попереднього договору від 27 листопада 2013 року у випадку порушення Стороною 1 умов цього Договору сума, що виплачена Стороною 2 Стороні 1, підлягає поверненню Стороні 2 у триденний строк з моменту пред»явлення Стороною 2 вимоги. Також в цей строк Сторона 1 зобов»язана сплатити Стороні 2 штраф за порушення умов цього Договору в розмірі, що дорівнює сумі, яка отримана Стороною 1 від Сторони 2 відповідно до п. 4.1. цього Договору.

Листом від 20 квітня 2016 року за № 508 в порядку ст. 84 Закону України «Про нотаріат» ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_2 з вимогою, яка була направлена 20 квітня 2016 року нотаріусом Чернігівського нотаріального округу Беловою О.С. на адресу ОСОБА_2 та отримана останньою 24 квітня 2016 року.

Проте, всупереч приписам п. 4.4. Попереднього договору від 27 листопада 2013 року будь-яких грошових коштів або ж навіть відповіді на вказану вимогу ОСОБА_3 так і не отримав.

16 травня 2016 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 був укладений Договір про відступлення права вимоги, який посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Беловою О.С..

Відповідно до предмету вказаного договору про відступлення права вимоги ОСОБА_3 відступив, а ОСОБА_1 набула права вимоги, належне ОСОБА_3, і стала кредитором за Попереднім договором, укладеним 27 листопада 2013 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, посвідченого 27 листопада 2013 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу, за реєстровим № 674.

За вказаним Договором про відступлення права вимоги ОСОБА_1 набула права вимагати від ОСОБА_2 належного виконання наступних обов»язків: а) повернення грошової суми в загальному розмірі 324000 грн., виходячи з курсу долара на дату укладення Попереднього договору від 27 листопада 2013 року 8,1 за один долар; б) сплати штрафу в розмірі, що дорівнює сумі, яка отримана ОСОБА_2, як це зазначено в п. 4.4. Попереднього договору від 27 листопада 2013 року, в розмірі 324000 грн., виходячи з курсу долара на дату укладення Попереднього договору від 27 листопада 2013 року 8,1 за один долар; в) сплати інших штрафних та фінансових санкцій, передбачених діючим законодавством України за невиконання або неналежне виконання Боржником умов Попереднього договору від 27 листопада 2013 року.

На виконання умов вищевказаного Договору про відступлення права вимоги та ст. 516 ЦК України ОСОБА_2 було повідомлено про вищезазначене відступлення права вимоги, листами від 16 травня 2016 року за № 572 та № 571.

На виконання умов вищевказаного Договору про відступлення права вимоги та ст. 517 ЦК України ОСОБА_3 за актом приймання-передачі від 16 травня 2016 року та листом від 16 травня 2016 року ОСОБА_1, як новому кредитору по відношенню до ОСОБА_2, було передано всі оригінали документів, що підтверджують право вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2.

Крім того, вимогою від 10 червня 2016 року (отримана ОСОБА_2 17 червня 2016 року) ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2, де вимагала протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги сплатити на картковий рахунок НОМЕР_4, відкритий у ПАТ «ПриватБанк»: 40 000 доларів США, сплачених ОСОБА_3 ОСОБА_2 згідно умов Попереднього договору від 27 листопада 2013 року, що за офіційним курсом НБУ (25 грн. за 1 долар США), на момент складання даної вимоги складає 1 000 000 грн.; 40 000 доларів США штрафу в розмірі, що дорівнює сумі, яка отримана ОСОБА_2, як це зазначено в п. 4.4. Попереднього договору від 27 листопада 2013 року, що за офіційним курсом НБУ (25 грн. за 1 долар США) на момент складання даної вимоги складає 1 000 000 грн..

Проте, вказаного обов»язку щодо сплати вищезазначених грошових коштів на користь ОСОБА_1-ОСОБА_2 виконано не було.

Таким чином, на даний момент позивач як новий кредитор за Попереднім договором від 27 листопада 2013 року має до ОСОБА_2 право вимоги на загальну суму 80 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (25 грн. за 1 Долар США) на момент складання вимоги від 10 червня 2016 року складало 2 000 000 грн., а ОСОБА_2 як боржник має обов»язок сплатити їй вищевказані грошові зобов»язання, строк виконання яких настав.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 000 000 грн., 34 191,78 грн. 3% річних, та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 000 грн..

У судове засідання позивач ОСОБА_1 і її представники не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, надали суду заяву про розгляд справи у їхню відсутність. У раніше наданих суду поясненнях представники позивача ОСОБА_1 позов підтримали і просили його задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 і представник відповідача не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов не визнав і заперечував проти його задоволення.

Суд, з"ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов»язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов»язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до вимог ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно вимог ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов»язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до вимог ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно вим ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов»язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена,-у письмовій формі. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов»язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно вимог ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов»язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов»язання (стаття 617 цього Кодексу).

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 27 листопада 2013 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був укладений Попередній договір, відповідно до умов п. 1.1. якого сторони зобо»язались укласти договори купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку у майбутньому, але у всякому разі не пізніше ніж 01 грудня 2018 року, а ОСОБА_3 зобов»язується купити цю земельну ділянку та житловий будинок на умовах, які визначені цим та будуть визначені Основними договорами.

Згідно умов п. 1.2. Попереднього договору сторони погоджують наступні умови Основного договору: Об»єкт купівлі-продажу: земельна ділянка площею 0,0766 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності; Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. Ціна об»єкту купівлі-продажу визначається на день укладення Основного договору в гривні в сумі 324 000 грн., виходячи з курсу долара на дату укладення цього договору 8,1 грн. за 1 долар; Строк передачі Об»єкту купівлі-продажу-протягом 1 дня з моменту підписання Основних договорів.

Відповідно до умов п. п. 2.1.1., 2.1.2. вказаного Попереднього договору від 27 листопада 2013 року Сторона 1 ОСОБА_2 має право вимагати від Сторони 2 ОСОБА_3 укладення договорів купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку в строки та на умовах, викладених в цьому Договорі; перед укладенням Основних договорів вимагати сплати повної ціни за об»єкт купівлі-продажу, яка передбачена п. 1.2. цього Договору відповідно до умов Основних договорів.

Згідно умов п. п. 2.2.1-2.2.3. Попереднього договору Сторона 1 ОСОБА_2 зобов»язується звільнити земельну ділянку та житловий будинок в строк до 01 грудня 2018 року; Передати Стороні 2 ОСОБА_3 земельну ділянку та житловий будинок у зазначений у п. 2.2.1. цього Договору строк у такому стані:-не обтяжені боргом, такими, що не знаходяться в оренді (наймі) у третіх осіб; такими, що не перебувають у заставі (іпотеці) третіх осіб; такими, що не є внеском у статутний фонд (капітал) юридичних осіб; такими, що не знаходяться під арештом або будь-яким іншим обмеженням чи обтяженням як у межах України так і за її межами, та не порушено судове провадження щодо земельної ділянки та житлового будинку; не мають прихованих недоліків, які перешкоджають використанню земельної ділянки та житлового будинку за цільовим призначенням; не здавати земельну ділянку і житловий будинок в оренду третім особам з моменту підписання даного Договору.

Відповідно до умов п. п. 3.1.1.-3.1.4. Попереднього договору Сторона 2 ОСОБА_3 має право вимагати від сторони 1 ОСОБА_2 укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку в строки та на умовах, викладених у цьому договорі; вимагати виконання Стороною 1 умов Договору, викладених у п. 2.2. цього Договору; у разі невиконання Стороною 1 умов, викладених у п. 2.2. цього договору, розірвати цей договір та вимагати відшкодування збитків; Самостійно, без одержання згоди ОСОБА_2 передати право за цим Договором третій особі.

Згідно умов п. 3.2.1. Попереднього договору Сторона 2 ОСОБА_3 зобов»язався оплатити ціну земельної ділянки та житлового будинку, передбачену п. 1.2. Договору, у повному обсязі відповідно до умов Основного договору.

Відповідно до умов п. п. 4.1-4.4. Попереднього договору від 27 листопада 2013 року у підтвердження свого зобов»язання щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку (Основних договорів), передбаченого розділом 1 цього договору, й у забезпечення його виконання, сторона 2 ОСОБА_3 сплачує Стороні 1 ОСОБА_2 щомісячно суму в розмірі 5400 грн., починаючи з 01 грудня 2013 року шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок сторони 1 ОСОБА_2 НОМЕР_5 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Загальна сума , яка буде сплачена до моменту підписання Основних договорів, зараховується в загальну вартість об»єкту купівлі-продажу, що зазначена у п. 1.2. цього договору. У випадку порушення Стороною 2 умов цього договору, загальна сума, що виплачена Стороною 2, залишається в сторони 1. У випадку порушення Стороною 1 умов цього договору сума, що виплачена стороною 2 Стороні 1, підлягає поверненню Стороні 2 у триденний строк, з моменту пред»явлення Стороною 2 вимоги. Також в цей строк Сторона 1 зобов»язана сплатити Стороні 2 штраф за порушення умов цього договору в розмірі, що дорівнює сумі, яка отримана Стороною 1 від Сторони 2 відповідно до п. 4.1. цього договору.

Згідно умов п. 5.4. Попереднього договору одностороння відмова від договору у повному або частковому обсязі не допускається.

Відповідно до умов п. 5.5. Попереднього договору у разі відмови Сторони 1 від укладання Основних договорів, або невиконання зобов»язань по цьому договору, що перешкоджає укладенню Основних договорів, Сторона 1 повертає Стороні 2 суму, отриману Стороною 1 від Сторони 2 відповідно до п. 4.1. цього Договору і сплачує штраф, як це зазначено в п. 4.4. Договору.

Згідно умов п. 5.6. Попереднього договору у разі відмови Сторони 2 від укладення Основного договору, сума, перерахована Стороною 2 у відповідності з п. 4. 1 цього договору, не повертається.

Відповідно до умов п. 5.11 Попереднього договору від 27 листопада 2013 року цей договір набуває чинності з момету його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Сторонами своїх обов»язків по ньому, або до розірвання цього договору.

05 березня 2015 року відповідач ОСОБА_2 видала заяву, в якій зазначила, що вона, громадянка Росії ОСОБА_2, своїм підписом під цією заявою підтверджує факт отримання від ОСОБА_3, в якості повного розрахунку по попередньому договору, посвідченому ОСОБА_4, приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Івано-Франківської області, 27 листопада 2013 року за реєстровим № 674, грошових коштів у сумі 324 000 грн., виходячи з курсу долара на дату укладення цього договору 8,1 грн. за один долар. Вона заявляє, що всі умови попереднього договору виконані ОСОБА_3 в повному обсязі, моральних та матеріальних претензій, які б стосувалися повного розрахунку по попередньому договору, що був посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Івано-Франківської області, 27 листопада 2013 року за реєстровим № 674, до ОСОБА_3 не має та мати не буде. Вказана заява ОСОБА_2 була посвідчена ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Проте, як встановлено матеріалами справи, 05 березня 2015 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 був укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов п. 1 якого продавець передав, а покупець прийняв у власність земельну ділянку площею 0,0766 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована за адресою: АДРЕСА_2. На земельній ділянці розташоване домоволодіння, незавершене будівництвом, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до умов п. 4 вказаного Договору продаж земельної ділянки вчинено за 713 040 грн. 20 коп. Ця ціна є остаточною, фіксованою та не підлягає будь-яким змінам.

Згідно умов п. 5 даного Договору купівлі-продажу земельної ділянки розрахунок за земельну ділянку здійснюється наступним чином: 320 500 грн. сплачується покупцем у безготівковому поряду шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця № 262092818711 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Києва, МФО 380805, до підписання цього договору; 392 540 грн. 20 коп., що за курсом Національного Банку України на день укладення цього договору становить 17 000 доларів США, сплачується покупцем до 20 грудня 2015 року.

05 березня 2015 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 був також укладений Договір купівлі-продажу, відповідно до умов п. 1.1. якого продавець ОСОБА_2 передав у власність покупця ОСОБА_1, а покупець прийняв у власність домоволодіння, незавершене будівництвом, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, і сплачує визначену цим Договором ціну. Об»єкт, що відчужується, в цілому складається: А-житловий будинок незавершений будівництвом, готовністю 89%; Б-сарай; № 1,2 -огорожа; № І-колодязь; № ІІ-каналізаційна яма; загальна площа 115,9 кв.м.. Об»єкт, що відчужується, розташований на земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0766 га, кадастровий номер НОМЕР_3, адреса якої: АДРЕСА_2.

Згідно умов п. 1.4. даного договору за домовленістю сторін ціна продажу відчужуваного об»єкту встановлена сторонами у розмірі 277 700 грн.. Ця ціна є остаточною, фіксованою та не підлягає будь-яким змінам.

Відповідно до умов п. 1.5. вказаного Договору купівлі-продажу розрахунки за об»єкт здійснено покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 277 700 грн. на розрахунковий рахунок продавця № 262092818711 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Києва, МФО 380805, до підписання цього договору.

Згідно умов п. 1.6. даного Договору вона, продавець ОСОБА_2, своїм підписом під цим договором підтверджує факт повного розрахунку за проданий об»єкт, одержання від покупця грошей у сумі 277 700 грн., та відсутність по відношенню до нього будь-яких претензій фінансового характеру.

20 квітня 2016 року № 508 ОСОБА_3 звернувся із вимогою до ОСОБА_2, у якій вказував, що 06 лютого 2014 року ОСОБА_2 на ім»я ОСОБА_3 було видано довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Михайляком М.Б., щодо уповноваження його на внесення коштів на рахунки за договорами № 014/9408/74/56980 від 20 червня 2007 року та 014/9408/74/58314 від 25 липня 2007 року, відкриті на ім»я ОСОБА_2 у банківській установі-Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». У підтвердження свого зобов»язання щодо укладення договорів купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки ним, ОСОБА_3, було виплачено ОСОБА_2 на підставі вказаного попереднього договору від 27 листопада 2013 року та довіреності від 06 лютого 2014 року грошову суму в загальному розмірі 47721,80 доларів США. Вказане також підтверджується заявою про отримання ОСОБА_2 вказаної вище грошової суми від нього, справжність підпису на якій засвідчено 05 березня 2015 року ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу зав реєстровим № 403. Але в порушення умов Попереднього договору 05 березня 2015 року ОСОБА_2 уклала договори купівлі-продажу зазначеного вище майна з іншою особою, в зв»язку з чим унеможливлюється виконання умов попереднього договору від 27 листопада 2013 року щодо укладення ОСОБА_2 з ним основних договорів купівлі-продажу земельної ділянки площею 0.0766 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_3 та житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. Згідно п. 5.5. Попереднього договору, у разі відмови ОСОБА_2 від укладення договорів купівлі-продажу, або невиконання зобов»язань за попереднім договором, що перешкоджає укладенню основних договорів, як зазначав у вимозі ОСОБА_3, ОСОБА_2 повинна повернути йому суму в розмірі 47 721,80 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на день пордання вказаної вимоги складає 1214042,58 грн., та штраф в розмірі, що дорівнює сумі, яка отримана ОСОБА_2, як це зазначено в п. 4.4. Попереднього договору. Зважаючи на вищезазначені факти, він, ОСОБА_3, має право звернути стягнення на грошові кошти в судовому порядку в сумі 2428085,18 грн., якщо ОСОБА_2 в триденний строк з моменту пред»явлення цієї вимоги не сплатить зазначену суму згідно п. 4.4. Попереднього договору, як вказано у даній вимозі.

16 травня 2016 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 був укладений Договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов п. 1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент ОСОБА_3 відступає Цесіонарієві ОСОБА_1, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Попереднім договором, укладеним 27 листопада 2013 року між Цедентом та ОСОБА_2, посвідченого 27 листопада 2013 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу, за реєстровим № 674.

Відповідно до умов п. 2. вказаного Договору про відступлення права вимоги за цим договором Цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов»язків: а) повернення грошової суми в загальному розмірі 324000 грн., виходячи з курсу долара на дату укладення Попереднього договору від 27 листопада 2013 року 8,1 за один долар; б) сплати штрафу в розмірі, що дорівнює сумі, яка отримана ОСОБА_2, як це зазначено в п. 4.4. Попереднього договору від 27 листопада 2013 року, в розмірі 324000 грн., виходячи з курсу долара на дату укладення Попереднього договору від 27 листопада 2013 року 8,1 за один долар; в) сплати інших штрафних та фінансових санкцій, передбачених діючим законодавством України за невиконання або неналежне виконання Боржником умов Попереднього договору від 27 листопада 2013 року.

На виконання умов вищевказаного Договору про відступлення права вимоги та ст. 516 ЦК України ОСОБА_2 було повідомлено про вищезазначене відступлення права вимоги листами від 16 травня 2016 року за № 572 та № 571.

На виконання умов вищевказаного Договору про відступлення права вимоги та ст. 517 ЦК України ОСОБА_3 за Актом приймання-передачі від 16 травня 2016 року та листом від 16 травня 2016 року ОСОБА_1, як новому кредитору по відношенню до ОСОБА_2, було передано всі оригінали документів, що підтверджують право вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2.

Крім того, вимогою від 10 червня 2016 року (отримана ОСОБА_2 17 червня 2016 року) ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2, де вимагала протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги сплатити на картковий рахунок НОМЕР_4, відкритий у ПАТ «ПриватБанк»: 40 000 доларів США, сплачених ОСОБА_3 ОСОБА_2 згідно умов Попереднього договору від 27 листопада 2013 року, що за офіційним курсом НБУ (25 грн. за 1 долар США), на момент складання даної вимоги складає 1 000 000 грн.; 40 000 доларів США штрафу в розмірі, що дорівнює сумі, яка отримана ОСОБА_2, як це зазначено в п. 4.4. Попереднього договору від 27 листопада 2013 року, що за офіційним курсом НБУ (25 грн. за 1 долар США) на момент складання даної вимоги складає 1 000 000 грн.. Зазначених вимог щодо сплати вищезазначених грошових коштів на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 не виконала.

Як вбачається з Попереднього договору від 27 листопада 2013 року, в ньому було визначено предмет договору, права і обов»язки сторін, забезпечення зобов»язання, порядок проведення розрахунків та передачі майна, а саме жилого будинку і земельної ділянки.

Ціна об»єкта договору визначена була в гривнях, що складало 324 000 грн., виходячи з курсу долара на дату укладення цього договору-8,1 грн. за один долар, що становить 40 000 доларів США.

Вказану вище суму в гривнях в розмірі 324 000 грн. відповідно до умов п. 4.1. Попереднього договору ОСОБА_3 мав сплачувати щомісячно в розмірі 5400 грн., починаючи з 01 грудня 2013 року шляхом перерахування зазначеної суми на поточний рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_5 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в зв»язку з чим ОСОБА_2 надала ОСОБА_3 довіреність на вчинення зазначених дій. Загальна ж сума, яка буде сплачена згідно умов п. 4.2. попереднього договору до підписання основних договорів зараховується в загальну вартість об»єкту купівлі-продажу.

На виконання вказаного договору ОСОБА_3 постійно вносив грошові кошти на вказаний в договорі рахунок НОМЕР_5 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується копіями квитанцій, які містяться в матеріалах справи. Сплату ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 324000 грн. підтверджується і самою ОСОБА_2 відповідно до виданої нею заяви про підтвердження отримання нею зазначених грошових коштів.

Оскільки передбачена попереднім договором сума була виплачена, про що нотаріально підтвердила ОСОБА_2, то ОСОБА_3 наполягав на подальшому виконанні вказаного договору відповідно до умов п. п. 3.1.1., 3.1.2. та п. 4.1. договору щодо виконання ОСОБА_2 умов договору в зв»язку з тим, що сума, вказана в договорі, була повністю сплачена ОСОБА_3. У зв»язку з цим ОСОБА_3 надіслав листа ОСОБА_2 про укладення основного договору, однак ОСОБА_2 на вказаний лист не відреагувала.

Як вбачається з умов Попереднього договору, ОСОБА_2 зобов»язана була передати ОСОБА_3 земельну ділянку і жилий будинок такими, що не перебувають у заставі (іпотеці) третіх осіб. Однак, станом на 05 березня 2015 року предмет договору знаходився в іпотеці в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Також слід зазначити, що на момент укладення попереднього договору купівлі-продажу, так і на час складання ОСОБА_2 заяви про підтвердження отримання нею грошових коштів за договором, у власності ОСОБА_2 не було житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_2. На час укладення попереднього договору за вказаною вище адресою знаходилось домоволодіння, незавершене будівництвом, яке потребувало введенню в експлуатацію.

Крім того, укладенням договору купівлі-продажу будинку і земельної ділянки з іншою особою ОСОБА_1, ОСОБА_2 тим самим порушила умови укладеного 27 листопада 2013 року Попереднього договору.

Також слід зазначити, що укладені договори купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0766 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та домоволодіння, незавершеного будівництвом, за адресою: АДРЕСА_2, які були укладені між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, 05 березня 2015 року, не мають відношення до укладеного 27 листопада 2013 року Попереднього договору між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, і в зазначених договорах купівлі-продажу відсутнє посилання, що вони є похідними від попереднього договору від 27 листопада 2013 року.

Крім того, в попередньому договорі зазначено валютний рахунок, а в договорі купівлі-продажу-гривневий рахунок.

Суд також зазначає, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 серпня 2017 року, яке набрало законної сили, в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Беловою О.С. від 10 лютого 2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 457 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 1108000 грн. таким, що не підлягає виконанню.

В рішенні суду від 22 серпня 2017 року судом були встановлені обставини, а саме, що Попереднім договором від 27 листопада 2013 року було передбачено, а саме в п. 4.4., що у випадку порушення стороною 1 (ОСОБА_2) умов цього договору сума, що виплачена стороною 2 (ОСОБА_3.), стороні 2 підлягає поверненню стороні 2 у триденний строк з моменту пред»явлення вимоги стороною 2, також в цей строк сторона 1 зобов»язана сплатити стороні 2 штраф за порушення умов цього договору в розмірі, що дорівнює сумі, яка отримана стороною 1 від сторони 2 відповідно до п. 4.1. цього договору. Як вбачається з квитанцій та повідомлень Банку, ОСОБА_3 сплачував кошти на рахунок Банку в доларах США, а отже, поверненню підлягають сплачені кошти у відповідності до ч. 2 та 3 ст. 533 ЦК України.

Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно вимог ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_1 і представникам позивача відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України доведено заявлені позовні вимоги про стягнення грошових коштів за попереднім договором, та надано в обгрунтування доводів належні, допустимі, достовірні і достатні докази, і тому позов підлягає задоволенню, та з ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_1 за Попереднім договором від 27 листопада 2013 року 2 000 000 (два мільйони) грн., та 3% річних від простроченої суми за період з 18 червня 2016 року по 12 січня 2017 року, що становить 34191 грн. 78 коп., а всього-2 034 191 грн. 78 коп. (два мільйони тридцять чотири тисячі сто дев»яносто одна грн. 78 коп.).

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов»язані з розглядом справи, покладаються, в тому числі у разі часткового задоволення позову-на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позов ОСОБА_1 судом задоволено в повному обсязі, то з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 8000 грн..

Вказані вище судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. ст. 133, 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 55 Конституції України, п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, ст. ст. 15, 16, 526, 549, 550, 625, 626, 627, 628, 629, 631, 632, 635 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 133, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, що проживає за адресою: 14000, АДРЕСА_1, за Попереднім договором від 27 листопада 2013 року 2 000 000 (два мільйони) грн., та 3% річних від простроченої суми за період з 18 червня 2016 року по 12 січня 2017 року, що становить 34191 грн. 78 коп., а всього-2 034 191 грн. 78 коп. (два мільйони тридцять чотири тисячі сто дев»яносто одна грн. 78 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, що проживає за адресою: 14000, АДРЕСА_1, понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 8000 грн..

Повне рішення суду складено 27 липня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Ковальчук Л. М.