Ухвала суду № 75659099, 25.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Масенка Д.Є., Паленика І.Г.

при секретарі судового засідання Горин І.В.

за участю представника ОСОБА_1

власника майна ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_1, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 березня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України АндріюкаА.А., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Тертичною Я.В., та накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем розташування комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверсюка, 21, оф. 309, а саме на: банківські картки: «Приватбанк» НОМЕР_1, «Приватбанк» НОМЕР_2, «Альфа-Банк» НОМЕР_3, «Приватбанк» НОМЕР_4, «Приватбанк» НОМЕР_5, які належать державному реєстратору Київської філії КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_2; а також на грошові кошти, які належать державному реєстратору Київської філії КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 67 233 грн., та 2 325 доларів США.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_1, просить ухвалу слідчого судді скасувати, та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна. Так, апелянт вказує на відсутність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження. Зокрема захисник посилається на те, що ОСОБА_2 та будь-якій посадовій особі Київській філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» про підозру не повідомлено. Цей факт, на думку адвоката, вказує на те, що ОСОБА_2 не є суб'єктом, щодо якого здійснюється кримінальне провадження № 120180000000048.

Крім того, згідно доводів апеляційної скарги, арештоване майно належить на праві власності ОСОБА_2, він є добросовісним набувачем даного майна, у зв'язку з чим вилучені грошові кошти не відповідають критеріям ст. 98 КПК України.

Також апелянт вказує на своєчасність оскарження ухвали слідчого судді посилаючись на ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення ОСОБА_2 та його представника, а повний текст постановленого судом рішення ними було отримано 27 червня 2018 року.

Прокурор уповноважений у даному кримінальному провадженні, будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, у зв'язку з чим, колегія суддів, виходячи з положень ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора.

Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна та представника, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого відбувся без повідомлення власника майна та його представника, а копію постановленого судом рішення, відповідно до наявної в матеріалах провадження розписки (а.с.74), ними було отримано 27 червня 2018 року та 02 липня 2018 року подано апеляційну скаргу, колегія суддів, виходячи з положень ст. 395 КПК України, погоджується з доводами апелянта про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується посилань апелянта про відсутність підстав для накладення арешту на майно, то колегія суддів, дослідивши надані їй матеріали, вважає їх безпідставними з огляду на такі обставини.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Так, Головним слідчим управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000048 від 26 січня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 361 КК України.

Як вбачається з наданих суду матеріалів до Головного слідчого управління Національної поліції із заявою звернулася приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_5, про те, що не встановлені особи, направили на її поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_2 лист нібито від Міністерства юстиції України. У даному листі містились електронні файли до яких було приховано прикріплене шкідливе програмне забезпечення. При відкритті вказаних електронних листів на комп'ютер приватного нотаріуса, приховано, без її відома, встановлено шкідливе програмне забезпечення, основними функціями якого є віддалене управління комп'ютером, викрадення даних облікових записів користувачів, передача файлів на сервер в мережі Інтернет, а також програмне забезпечення, яке має функцію реєстрації натискань клавіш на клавіатурі (кейлоггер). З використанням встановленого програмного забезпечення для віддаленого доступу, було викрадено файли сертифікатів ключів доступу до Державних реєстрів та паролі доступу приватних нотаріусів.

Окрім цього, встановлено, що 21 грудня 2017 року о 20:50:08 від імені приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, не встановлені особи використовуючи ключ та пароль доступу приватного нотаріуса без її відома здійснили дві реєстраційні дії у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (індексний номер рішення: 38897887), а саме зняття обтяження та реєстрацій права власності на компанію NEBOT HOLDINGS LIMITED (Республіка Кіпр) на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_6 Площа: 113.5298 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому, після несанкціонованої перереєстрації права власності від імені приватного нотаріуса ОСОБА_5, від імені державного реєстратора Комунального підприємства «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради ОСОБА_6 невстановлені особи, використовуючи його логін та пароль ЕЦП до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вчиняють перереєстрацію права власності на земельну ділянку на компанію STILEMAX ІNVESTMENT LIMITED (Республіка Кіпр), після цього 29 грудня 2017 року від імені державного реєстратора ОСОБА_6 відбувається перереєстрація права власності на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АТТАЛ», код ЄДРПОУ: 39916098.

26 січня 2018 року державний реєстратор ОСОБА_7, Київська філія комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» на підставі протоколу електронних торгів, серія та номер EXP-000001, від 12 січня 2018 року реєструє право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_6 за ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА ДОЛИНА», код ЄДРПОУ: 41841472.

У зв'язку із викладеним, невстановлені досудовим розслідуванням особи за сприянням державного реєстратора комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_7, на підставі протоколу електронних торгів серія та номер: EXP-000001, від 12 січня 2018 року здійснили незаконне відчуження вказаної земельної ділянки та переоформили право власності на неї на користь ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА ДОЛИНА», код ЄДРПОУ: 41841472.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем розташування комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверсюка, 21, оф. 309.

06 березня 2018 року на виконання вказаної ухвали проведено обшук за вказаною адресою в ході якого встановлено, що ОСОБА_7 на роботі відсутній, документів щодо реєстрації права власності на вищевказану земельну ділянку не виявлено, флеш носії державних реєстраторів із ключами доступу до реєстрів зберігаються не належним чином, облік проведених операцій щодо реєстрації не ведеться. Також, в ході проведення обшуку вилучено банківські картки: «Приватбанк» НОМЕР_1, «Приватбанк» НОМЕР_2, «Альфа-Банк» НОМЕР_3, «Приватбанк» НОМЕР_4, «Приватбанк» НОМЕР_5, які належать державному реєстратору Київської філії КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_2, та грошові кошти, походження яких не відоме.

Постановою слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Кримського Т.С. від 06 березня 2018 року вказане майно визнано речовими доказами.

Звертаючись з клопотанням про арешт вилученого майна, слідчий зазначив, що метою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є збереження його як речового доказу.

Врахувавши вище зазначені обставини, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для задоволення вказаного клопотання та накладення арешту на зазначене в ньому майно.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

На думку колегії суддів, доводи клопотання та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що банківські картки: «Приватбанк» НОМЕР_1, «Приватбанк» НОМЕР_2, «Альфа-Банк» НОМЕР_3, «Приватбанк» НОМЕР_4, «Приватбанк» НОМЕР_5, які належать державному реєстратору Київської філії КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_2; а також грошові кошти в сумі 67 233 грн., та 2 325 доларів США;

могли бути об'єктом кримінально протиправних дій або набуті незаконним шляхом, а також можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим це майно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.

За таких обставин, посилання апелянта на недоведеність стороною обвинувачення наявності у вилученого майна ознак речових доказів є безпідставними.

Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_2 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12018000000000048, що на думку адвоката ОСОБА_1 виключає можливість для накладення арешту на належне його підзахисному майно, то слід зазначити наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У зв'язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 березня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Андріюка А.А., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Тертичною Я.В., та накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем розташування комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверсюка, 21, оф. 309, а саме на банківські картки: «Приватбанк» НОМЕР_1, «Приватбанк» НОМЕР_2, «Альфа-Банк» НОМЕР_3, «Приватбанк» НОМЕР_4, «Приватбанк» НОМЕР_5, які належать державному реєстратору Київської філії КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_2; а також на грошові кошти, які належать державному реєстратору Київської філії КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 67 233 грн., та 2 325 доларів США, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_1, - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Масенко Д.Є. Паленик І.Г.

Справа № 11-сс/796/3632/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Москаленко К.О.

Доповідач: Присяжнюк О.Б.