Ухвала суду № 75658399, 19.07.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35073/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М., при секретарі Сліпець К.В., за участю прокурора Тищенко Ю.О., захисника: Шипоша В.М., підозрюваного: ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 12018100060000388 від 28.01.2018 року - начальника відділення СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві Зарудньої Л.Б., про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Короп Чернігівської області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого (зі слів), запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

В С Т А Н О В И В:

19.07.2018 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12018100060000388 від 28.01.2018 року - начальника відділення СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві Зарудньої Л.Б., погоджене погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури України Тищенко Ю.О., про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Короп Чернігівської області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого (зі слів), запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що Печерським управлінням поліції ГУНП України в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100060000388, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.01.2018 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2, маючи спільний злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я особи, вчинене за попередньою змовою групою осіб, розподілили між собою ролі, згідно з якими, заздалегідь знаючи маршрут, за яким буде рухатись ОСОБА_7, ОСОБА_6 мав нанести ОСОБА_7 тілесні ушкодження, ОСОБА_5 мав вирвати у нього рюкзак з грошовими коштами, що належать ОСОБА_8, а ОСОБА_2 повинен був перебувати за кермом автомобіля «Фольксваген Гольф» синього кольору н.з. KFA 647 та чекати на останніх.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я особи, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2, пересуваючись на автомобілі «Фольксваген Гольф» синього кольору н.з. НОМЕР_1 приїхали за адресою: м. Київ, вул. Є.Коновальця, 29, де ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вийшли з автомобіля і почали чекати на ОСОБА_7 Приблизно об 11:00 год. 28.01.2018 року ОСОБА_7 вийшов з обмінного пункту, розташованого у супермаркеті «Сільпо» за адресою: м. Київ, вул. Є.Коновальця, 26-А, в руках якого перебував рюкзак з грошовими коштами в сумі 688 250 гривень, 3 410 доларів США (що згідно з офіційним курсом НБУ на момент скоєння кримінального правопорушення складало 98 003 гривні), 1 420 євро (що згідно з офіційним курсом НБУ на момент скоєння кримінального правопорушення складало 50 637 гривень), 80 фунтів стерлінгів (що згідно з офіційним курсом НБУ на момент скоєння кримінального правопорушення складало 3 277 гривень 60 копійок), належними ОСОБА_8, після чого, до останнього підбігли ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та, діючи відповідно до заздалегідь розподілених ролей, ОСОБА_6 наніс ОСОБА_7 удар в область ноги, а ОСОБА_5 вирвав з рук ОСОБА_7 рюкзак з грошовими коштами в сумі 688 250 гривень, 3 410 доларів США (що згідно з офіційним курсом НБУ на момент скоєння кримінального правопорушення складало 98 003 гривні), 1 420 євро (що згідно з офіційним курсом НБУ на момент скоєння кримінального правопорушення складало 50 637 гривень), 80 фунтів стерлінгів (що згідно з офіційним курсом НБУ на момент скоєння кримінального правопорушення складало 3 277 гривень 60 копійок).

В подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 втекли в бік припаркованого через дорогу за адресою: м. Київ, вул. Є.Коновальця, 29, автомобіля «Фольксваген Гольф» синього кольору н.з. НОМЕР_1 за кермом якого чекав ОСОБА_2, та зникли з місця вчинення злочину, майном, яким незаконно заволоділи, розпорядились на власний розсуд, а саме розподілили вказані грошові кошти між собою та витратили на власні потреби, завдавши тим самим ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 840 167 гривень 60 копійок, що більше ніж в 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, а ОСОБА_7 завдали фізичного болю.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у відкритому заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, поєднаному із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я особи, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 5 ст. 186 КК України.

18.07.2018, ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.

Наявність обгрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою та протоколами допиту потерпілого ОСОБА_7, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8, протоколами пред'явлення для впізнання, протоколами НСРД, протоколами обшуків.

Таким чином є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), яке згідно із ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 13 років з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини.

Захисник та підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Слідчим у клопотанні та доданих до клопотання документах, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.

Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у силу сталих, налагоджених соціальних зв'язків, у тому числі і в правоохоронних органах, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у яких він підозрюється, вважаю за необхідне визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, передбачено, що розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи викладене та практику ЄСПЛ щодо вимог пропорційності застосованого альтернативного заходу сумі завданих кримінальним правопорушенням збитків, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, що становить 110 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 202 510 грн., оскільки, внесення застави у визначеному розмірі, на думку суду, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, наступні обов'язки: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України, зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора у порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Відтак клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання сторони кримінального провадження № 12018100060000388 від 28.01.2018 року - начальника відділення СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві Зарудньої Л.Б., про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Короп Чернігівської області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого (зі слів), запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Короп Чернігівської області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого (зі слів), запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування строком до 15 вересня 2018 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави - 110 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 202 510 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 37318005112089;

МФО (код банку) 820172;

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави наступні обов'язки: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

В решті вимог клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: О.М. Соколов