Ухвала суду № 75657468, 31.07.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/452/18 Справа № 711/1614/18 Категорія: ст.72 КК України ст.ст. 537, 539 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції Угорчук В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Дмитренко М. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Дмитренка М. І. Іваненка І. В., Биби Ю. В. Єгоровій С. А.з участю прокурора Рідзель О.В.

представника Черкаської ВК № 62 Ківенка Ю.В.

засудженого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2018 року про відмову засудженому ОСОБА_8 в задоволенні клопотання про зарахування терміну попереднього ув'язнення з 14 лютого 2017 року по 27 листопада 2017 року в строк відбутого покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, -

в с т а н о в и л а :

01.03.2018 р. до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання засудженого ОСОБА_8, датоване 19.02.2018 р., про зарахування терміну попереднього ув'язнення в період перебування його в СІЗО з 14 лютого 2017 року по 27 листопада 2017 року в строк відбутого покарання.

15 березня 2018 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси відмовлено засудженому ОСОБА_8 в задоволенні його клопотання.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року ОСОБА_8 засуджений за ч. 3 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком 04 роки. На підставі ст. 72 КК України ОСОБА_8 зараховано у строк покарання попереднє ув'язнення, починаючи з 14 лютого 2017 року по 04 квітня 2017 року включно.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_8 зараховано в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення за період з 05 квітня 2017 року по 20 червня 2017 року включно.

Не погоджуючись з ухвалою суду, засуджений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій, вважаючи її незаконною, винесеною з порушенням процесуальних норм закону, просив перерахувати строк попереднього ув'язнення з 14 лютого 2017 року по 27 листопада 2017 року, відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що з 14 лютого 2017 року по 27 листопада 2017 року він перебував у Київському СІЗО №13, що підтверджується ухвалою апеляційного суду м.Києва від 27 листопада 2017 року, а тому вважає, що цей термін його попереднього ув'язнення повинен бути зарахований в строк відбування покарання, оскільки вирок відносно нього набрав законної сили 27 листопада 2017 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_8, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора та представника Черкаської ВК №62, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Розгляд клопотання засудженого ОСОБА_8 районним судом відбувся в порядку, передбаченому ст. 537, 539 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII) зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Законом України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» ч. 5 ст. 72 КК України викладено у новій редакції, відповідно до якої попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. Даний Закон набрав законної сили 21 червня 2017 року.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові № 180/746/16-к від 06 червня 2018 року при зарахуванні попереднього ув'язнення у строк покарання у редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року підлягає застосуванню стосовно періодів попереднього ув'язнення триваючих до 20 червня 2017 року.

Така позиція Верховного Суду аргументована тим, що положення ч.5 ст. 72 КК України передбачають різні правила зарахування попереднього ув'язнення при: 1) призначенні покарання у виді позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК; 2) призначенні виду покарання, не вказаного в ч.1 ст. 72 КК.

Нормативно-правові акти за загальним правилом мають пряму дію і лише в окремих випадках - зворотну чи переживаючу дію. Це повною мірою стосується положень законодавства про кримінальну відповідальність, зокрема чинного КК.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи; ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, ця норма визначає загальне правило прямої дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, а також заборону їх зворотної дії, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують саме відповідальність особи (тобто йдеться про злочинність та караність діяння).

Питання дії закону про кримінальну відповідальність у часі врегульовано також статтями 4 та 5 КК, положення яких доповнюють одне одного і мають тлумачитися та застосовуватися в їх взаємозв'язку.

Зокрема, якщо новим законом передбачено суворіше покарання за певний злочин, ніж це було визначено раніше, то до злочинів, вчинених (і закінчених) до набрання новим законом чинності, у силу положень ч. 2 ст. 4 КК повинен застосовуватися закон про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння, тоді як новий закон, з огляду на положення ч. 2 ст. 5 КК, не має зворотної дії. Іншими словами, для того, щоб із посиланням на принцип заборони зворотної дії нормативно-правових актів зробити висновок про неможливість застосування до певних фактів чи правовідносин нового закону після того, як він набрав чинності, необхідно, щоб згідно з положеннями ч.2 ст. 4 КК до вказаних фактів та правовідносин застосовувалися норми попереднього закону.

Отже, при визначенні редакції ч.5 ст. 72 КК, яка підлягає застосуванню в конкретному випадку, з огляду на положення ч. 2 ст. 5 КК необхідно з'ясувати, чи забезпечується в цьому випадку дія після 21 червня 2017 року попередньої редакції згаданої норми з урахуванням положень ч. 2 ст. 4 КК. При вирішенні зазначеного питання необхідно звернути увагу на відмінність формулювань указаних норм, оскільки в цьому випадку вони мають принципово важливе значення.

Так, ч. 1 ст. 5 КК передбачає, що закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі. Відповідно до ч. 2 цієї статті закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

У той же час за приписами ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Аналіз змісту зазначених норм дозволяє зробити висновок, що ст.5 КК України регулює виключно питання зворотної дії закону (тобто встановлює правила застосування закону до діянь і правовідносин, які були вчинені до набрання новим законом чинності й не тривають (не продовжуються після цього), але не забороняє його пряму дію (тобто не виключає можливість застосування «нового» закону до діянь або правовідносин, які виникли та/або тривають після набрання ним чинності).

Водночас ч.2 ст.4 КК установлює, що застосуванню підлягає не будь-який закон про кримінальну відповідальність, який діяв на момент вчинення діяння, а лише той, що визначає «злочинність», «караність» та «інші кримінально-правові наслідки діяння».

Очевидним є те, що досліджувані правила ч. 5 ст. 72 КК України не визначають злочинності та караності діяння.

Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення, хоча і містяться у нормі КК (ч. 5 ст. 72), за своєю суттю та цілями фактично виконують функцію вирішення процесуальних питань.

У зв'язку із цим положенням указаної правової норми в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII не може надаватися ультра активна дія, яка би забезпечила можливість їх застосування після набрання 21 червня 2017 року чинності новою редакцією цієї норми відповідно до Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII.

Таким чином, при зарахуванні попереднього ув'язнення у строк покарання у виді позбавлення волі або у строк іншого покарання, передбаченого ч. 1 ст. 72 КК у редакції Закону від 26 листопада 2015 року 838-VIII підлягає застосуванню стосовно періодів попереднього ув'язнення, які тривали до 20 червня 2017 року включно, у тому числі до набрання чинності вказаним Законом, а в редакції Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII - до періодів, які мали місце, починаючи з 21 червня 2017 року, незалежно від того, коли було вчинено злочин за фактом якого здійснюється відповідне кримінальне провадження.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_8 про зарахування у строк покарання терміну попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, а тому ухвала Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15 березня 2018 року є законною та обґрунтованою, підстави для її зміни та скасування відсутні.

За наведених обставин, судова колегія вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги засудженого ОСОБА_8.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 537, 539 КПК України, ч.5 ст.72 КК України колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15 березня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про зарахування терміну попереднього ув'язнення з 14 лютого 2017 року по 27 листопада 2017 року в строк відбутого покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :