Рішення № 75657114, 02.08.2018, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа №702/492/18

Провадження №2-а/702/17/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2018 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Чорненької Д.С.,

секретар судового засідання Шковира А.М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та жителька вул.Яблунева,3 м.Монастирище Черкаської області, 19101, паспорт серія НЕ №411797,

відповідач ОСОБА_2 управління ДФС в Одеській області, місцезнаходження: вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, ідентифікаційний код юридичної особи:39398646, електронна адреса: od.official@sfs.gov.ua,

відповідач заступник начальника митниці-начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС ОСОБА_3, місцезнаходження: вул.Гайдара,21-а, м.Одеса, 65078, ідентифікаційний код юридичної особи:39441717, електронна адреса: od@customs.sfs.gov.ua,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження в залі суду в м.Монастирище справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 управління ДФС в Одеській області, заступника начальника митниці-начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС ОСОБА_3 про визнання дій незаконними, скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі,

в с т а н о в и в :

Позивач 03.07.2018 року звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання дій незаконними, скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі. Підставою для звернення вважає те, що постановою (надалі-Постанова) заступника начальника митниці-начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС ОСОБА_3 (надалі-Відповідач) від 16 травня 2018 року №0353/50000/18, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, було визнано винною у вчиненні порушення митних правил за ч.3 ст.470 КУпАП та накладено штраф в сумі 8 500 грн. за те, що 03.10.2018 о 12 год. 16 хв. ввезла на митну територію України по каналу руху «зелений коридор» через пункт пропуску «Кучурган-Первомайськ» в зоні діяльності Одеської митниці ДФС транспортний засіб «HYUNDAI SONATA», реєстраційний номер JOZ489, країна реєстрації Литва, в режимі «транзит» з метою особистого користування та перевищила строк транзитного переміщення транспортного засобу більше ніж на десять діб, чим скоїла правопорушення, передбачене ч.3 ст.470 МК України. Оскаржувана Постанова є повністю незаконною, оскільки винесена з грубими порушеннями норм процесуального права з наступних підстав. Відповідно до ст.8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів, зокрема: законності та презумпції невинуватості, додержанняправ та охоронюваних законом інтересів осіб, гласності та прозорості. Відповідно до ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративнимправопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до ст.466 МК України адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим кодексом та іншими законами України. Додержання органами доходів і зборів вимог закону в разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України. Відповідно до ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Відповідно до ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв’язку з оскарженням. Відповідно до ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним,-відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст.488 МК України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил. Відповідно до ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані, зокрема: необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; інші необхідні для вирішення справи відомості. У разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз’яснюються її права, передбачені статтею 498 цього Кодексу, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою. Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Відповідно до ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Відповідно до ст.495 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Відповідно до ст.508 МК України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. До процесуальних дій належать, зокрема: складення протоколу про порушення митних правил; опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб. Під час проведення процесуальних дій, зазначених у пунктах 2, 4-6, 8 частини другої цієї статті, складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відповідно до ст.509 МК України посадова особа органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, може опитувати особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також свідків, інших осіб. Особи, які викликаються для опитування, повинні з’явитися на виклик органу доходів і зборів і правдиво повідомити все, що їм відомо про обставини, які стосуються справи про порушення митних правил. Особи, які підлягають опитуванню у справі, викликаються повісткою, яка вручається їм під розписку, або телефонограмою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв’язку. У повістці зазначаються прізвище, ім’я, по батькові особи, яка викликається для опитування, посада, прізвище, ім’я, по батькові посадової особи органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, місце та час явки. Про проведення опитування складається протокол за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відповідно до ст.525 МК України справа про порушення митних правил розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи. Відповідно до ст.526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. Відповідно до ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: необ’єктивність або неповнота провадження у справі або необ’єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини. Відповідно до ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України. Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно до ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. По справах про порушення митних правил копія постанови вручається особам, щодо яких її винесено, в порядку, встановленому Митним кодексом України. Відповідно до ч.3 ст.470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів-тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 03.10.2018 о 12 год. 16 хв. вона ввезла на митну територію України по каналу руху «зелений коридор» через пункт пропуску «HYUNDAI SONATA», реєстраційний номерJOZ489, країна реєстрації Литва, в режимі «транзит» з метою особистого користування. Даний транспортний засіб на наступний, після ввезення, день при експлуатації був механічно пошкоджений, а тому фізичної можливості доставити його до митниці не було. 17.01.2018 на її адресу, але на ім'я «Коваль Алена» надійшов лист від Одеської митниці ДФС за №144/10/15-70-67 від 11.01.2018 про те, що ОСОБА_5 потрібно прибути 16.01.2018 о 10:00 год. до митного поста «Кучурган» для надання пояснень та складання протоколу про порушення митних правил. Так, як дане повідомлення надійшло на її адресу вже після дати на яку було призначено зустріч, а також те, що лист був не на її ім'я, а на ім'я ОСОБА_5 Алени-воно було нею проігноровано. 27.02.2018 на її адресу, але на ім'я «Коваль Алена» надійшов лист від Одеської митниці ДФС за №749/10/15-70-67 від 20.02.2018 про направлення примірника протоколу про порушення митних правил №0353/50000/18 від 16.02.2018, що був складений на ім'я ОСОБА_5 та повідомлено, що розгляд справи відбудеться 21.03.2018 о 12:00 год. в управлінні протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС. Своїм листом від 19.03.2018 вона повідомила Одеську митницю ДФС про те, що відповідно до паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон її прізвище та ім’я ОСОБА_1, а тому протокол, надісланий на її адресу-складений на ім'я невідомої їй особи «Коваль Алену». На підставі чого просила справу закрити та розглядати без її участі. 18.06.2018 вона отримала на свою адресу оскаржувану постанову, видану вже на її ім’я. На підставі вищевикладеного, вважає дану постанову повністю незаконною, у зв’язку із: закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Порушення відбулось 14.10.2017, а саме на одинадцятий день після ввезення транспортного засобу, тому строк накладення адміністративного стягнення збіг 14.05.2018. Позбавленням її прав, передбачених МК України, як особи, яка вчинила порушення митних правил. Протокол про порушення митних правил щодо неї, нею не отримувався, про час та місце розгляду справи щодо неї у встановлений порядок та строк вона не повідомлена. Відповідно до ст.29 МК України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом. Відповідно до ст.529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Таким чином, вищевикладені факти підвтерджують незаконність дій Відповідача, а постанова підлягає скасуванню, а дії працівника митниці мають бути визнані незаконними. Підтверджує, що нею не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Просить позов задоволити; визнати дії заступника начальника митниці-начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС ОСОБА_3, який виніс постанову у справі про порушення митних правил №0353/50000/18 від 16.05.2018, незаконними; постанову у справі про порушення митних правил №0353/50000/18 від 16.05.2018 про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України у виді штрафу в сумі 8 500 грн., скасувати; справу відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.470 МК України закрити.

На електронну адресу суду 02.08.2018 від представника Одеської митниці ДФС надійшов відзив, відповідно до якого ОСОБА_1 подала до суду адміністративний позов, в якому просить суд скасувати постанову Одеської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0353/50000/18 від 16.02.2018 про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України. Згідно з ч.4 ст.47 КАСУ відповідач має право подати відзив на позовну заяву. Вважають, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС є необґрунтованим та не підлягає задоволенню з наступних підстав. 03.10.2017 о 12 год. 16 хв. громадянка України ОСОБА_1 ввезла на митну територію України по каналу руху «зелений коридор» через пункт пропуску «Кучурган-Первомайськ» в зоні діяльності Одеської митниці ДФС транспортний засіб «HYUNDAI SONATA», реєстраційний номер JOZ489, країна реєстрації Литва, номер кузова-KMHEU41VP6A245521, в митному режимі «транзит». Враховуючи вимоги статей 380 та 381 Митного кодексу України, згідно наданих ОСОБА_1 документів до митного контролю та митного оформлення, йому дозволяється ввозити даний транспортний засіб із звільненням від сплати митних платежів,які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів, лише з метою транзиту через митну територію України. Згідно із ч.1 ст.90 МК України, транзит-це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між: двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Статтею 95 Митного кодексу України встановлено, строк транзитного переміщення для автомобільного транспорту, який становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці-5 діб), тобто транспортний засіб марки «HYUNDAI SONATA», реєстраційний номер JOZ489, країна реєстрації Литва, номер кузова-KMHEU41VP6A245521, необхідно було доставити до митниці ДФС не пізніше 13.10.2017 (а у разі переміщення в зоні діяльності Одеської митниці ДФС-не пізніше 08.10.2017). Відповідно до ч. ч. 1 та 5 ст.102 МК України митний режим транзитузавершується вивезенням товарів, транспортних засобів, поміщених у цеймитний режим, за межі митної території України. Відповідно до інформації, наявної в розділі «Попередні переміщення (перетин кордону транспортним засобом)» Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор-2006», транспортний засіб марки «HYUNDAI SONATA», реєстраційний номер JOZ489, громадянкою України ОСОБА_1 доставлений до митниці призначення не був, в митницю з приводу продовження терміну перебування транспортного засобу на митній території України, у зв'язку з дією обставин непереборної сили з 03.10.2017 по 15.02.2018 не зверталася (службова записка заступника начальника УМЗ та РІ-начальник ВОД і РД управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС №179/15-70-03-01-40 від 16.02.2018). На виклик Одеської митниці ДФС (телеграма №140/10/15-70-67 від 11.01.2018) щодо обставин не вивезення за межі митної території України транспортного засобу та участі у складенні протоколу про порушення митних правил громадянка ОСОБА_1 до митного органу не з’явилась. Відповідно до інформації, наявної в розділі «Заяви підприємств та осіб» АСМО «Інспектор-2006», станом на 16.02.2018 громадянкою ОСОБА_1 не було надано до митних органів України відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили чи протиправних дій третіх осіб, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку. Таким чином,ОСОБА_1 перевищила строк транзитного переміщення транспортного засобу більше ніж на десять діб, у зв’язку з чим посадовою особою Одеської митниці ДФС 16.02.2018 відносно неї було складено протокол про порушення митних правил №0353/50000/18, за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України. Під час здійснення провадження ОСОБА_1 було викликано для надання пояснень до Одеської митниці ДФС (лист 4160/10/15-70-20-06 від 20.04.2018), проте на виклик вона не з’явилася, про причини неявки не повідомила. Окрім цього, встановлено, що в протоколі про порушення митних правил №0353/50000/18 допущено технічну помилку в імені особи, стосовно якої складено протокол. Для з'ясування точних даних особи було направлено запит до ГУ ДФС та встановлено повні анкетні дані особи. Вказана помилка у протоколі на суть правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 не впливає. Розгляд справи було призначено на 16.05.2018, клопотань про перенесення дати розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило, тому справу було розглянуто в порядку, передбаченому ч.4 ст.526 МК України. Щодо твердження позивача стосовно спливу строку накладенняадміністративного стягнення. Правопорушення, передбачене ч.3 ст.470 МК України не вважається вчиненим на одинадцятий день після ввезення транспортного засобу, як вважає ОСОБА_1 Після ввезення т/з згідно ст.95 МК України строк його законного перебування на митній території України складає 10 діб (у разі ввезення та вивезення транспортного засобу в межах діяльності однієї митниці ДФС-5 діб). У разі перевищення цього строку на одну добу дії особи кваліфікуються за ч.1 ст.470 МК України; перевищення більше ніж на 1 добу, але не більше ніж на 10 діб-за ч. 2ст. 470 МК України; у разі перевищення строку більше ніж на десять діб-за ч.3 ст.470 МК України. Відповідно до ч. ч. 1 та 5 ст.102 МК України митний режим транзитузавершується вивезенням товарів, транспортних засобів, поміщених у цеймитний режим, за межі митної території України. Статтею 467 Митного кодексу України передбачені строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил. Загальний строк накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил становить шість місяців з дня вчинення правопорушення. При цьому, у разі розгляду органами доходів і зборів або судами справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 485 цього Кодексу, стягнення накладається не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Триваючими правопорушеннями є правопорушення, які розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюється потім безперервно шляхом невиконання обов’язків, при цьому, триваючим правопорушенням може бути лише правопорушення за умови, якщо воно є неявним, тобто виявлення якого можливе лише при проведенні перевірки контролюючим органом. Незавершення митного режиму «транзиту» (не виконання свого обов’язку, передбаченого ч. ч.1,5 ст.102 МК України) громадянкою ОСОБА_1 свідомо протягом 6 місяців, з метою спливу строку притягнення її до відповідальності, не вказує на реальний сплив строків притягнення особи до відповідальності. Окрім цього, звертають увагу суду на постанови Верховного Суду України від 13.03.2018 у справі №К/9901/23243/18 (448/1346/15-а) та від 22.03.2018 у справі №К/9901/18566/18 (450/2731/15-а), в яких Верховний Суд, вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування касаційним судом норм права, з метою встановлення чи є правопорушення, передбачене ч.3 ст.470 Митного кодексу України, триваючим, прийшов до висновку про те, що з логічно-граматичного аналізу ч.1 ст.467 МК України випливає, що перелік триваючих правопорушень, наведений у ній, є орієнтовним, а діяння (бездіяльність) позивача щодо не вивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі митної території України, характеризується тривалим невиконанням встановленого МК України обов’язку, і вчиняючи такі діяння, позивач перебуває у стані безперервного порушення закону. Тому, відповідне правопорушення не може вважатися таким, що носить разовий характер, а встановлений законом обов’язок вважається виконаним саме з моменту його виконання, а не із закінченням граничних строків, встановлених законодавством. Таким чином, позиція Верховного Суду полягає в тому, що законною єпостанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вчиненняправопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, яка винесена протягом6 місяців з дня виявлення такого порушення. Верховний суд України своїм рішенням вказує, що моментом виявлення правопорушення є направлення першого виклику особі для надання пояснень стосовно обставин справи (перший виклик ОСОБА_1 було направлено 11.01.2018). Щодо твердження позивача стосовно механічного пошкодженнятранспортного засобу та неможливості його вивезення у зв»язку із цим. Відповідно до ст.460 Митного кодексу України не тягне за собоюадміністративної відповідальності вчинення порушення митних правил,передбаченого ст.470 цього кодексу внаслідок аварії, дії обставин непереборноїсили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповіднимидокументами. Згідно з Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України 31.05.2012 №657 (далі-Порядок) факт аварії чи дії обставиннепереборної сили-часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення,втрата тощо) товарів чи транспортник засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем: документальне підтвердження-надання митному органу відповідних документів, шо підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили. У відповідності до Порядку, залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції. Згідно п.5 вказаного Порядку регламентовано дії особи у разі настання обставин непереборної сили: якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Громадянка України ОСОБА_1 до митниці з приводу дії обставин непереборної сили (поломки транспортного засобу) не зверталася, підтверджуючих документів не має. Щодо твердження позивача стосовно того, шо ввезений нею транспортний засіб не є транспортним засобом комерційного призначення. Пунктом 57 ч.1 ст.4 МК України визначено, що товари-це будь які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім т/з комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності та ін. Таким чином, в контексті ст.90 МК України транспортні засоби особистого користування включено до поняття «товари». Згідно зі ст.487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним-відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Статтею 68 МК України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.Вважають, що матеріалами справи про порушення митних правил №0353/50000/18 доведена вина громадянки ОСОБА_1 у вчиненні нею правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, і постановою Одеської митниці ДФС у справі про порушення митних правил її було законно визнано винною у вчиненні нею правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову громадянки України ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, у повному обсязі.

У судове засідання позивач не з"явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, при розгляді справи покладається на думку суду.

У судове засідання представник відповідача ОСОБА_4 управління ДФС в Одеській області не з»явився по невідомій суду причині. Про дату, час та місце розгляду справи, повідомлений у встановленому законом порядку.

У судове засідання відповідач заступник начальника митниці-начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС ОСОБА_3 не з»явився по невідомій суду причині. Про дату, час та місце розгляду справи, повідомлений у встановленому законом порядку.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч.4 ст.229 КАС України, розгляд справи проведено в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, шо адміністративний позов не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.3 ст.7 КУпАП застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.1 ст.25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 Митного кодексу України транзит-це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 95 Митного кодексу України встановлені строки транзитних перевезень, зокрема. Для автомобільного транспорту-10 діб (у разі переміщеїшя в зоні діяльності однієї митниці-5 діб).

Згідно з ч.1 ст.381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на мшну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до ч.3 ст.470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів-тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 5 МК України передбачено, що державна митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. Державна митна політика є складовою частиною державної економічної політики.

Згідно ст. 6 МК України митні інтереси України - це національні інтереси України, забезпечення та реалізація яких досягається шляхом здійснення державної митної справи. Митна безпека - це стан захищеності митних інтересів України.

Відповідно до ст.7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу. Державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів. Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів:

1) виключної юрисдикції України на її митній території;

2) виключних повноважень органів доходів і зборів України щодо здійснення державної митної справи;

3) законності та презумпції невинуватості;

4) єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України;

5) спрощення законної торгівлі;

6) визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності;

7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб;

8) заохочення доброчесності;

9) гласності та прозорості;

10) відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.

Статтею 522 Митного кодексу України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Згідно з ч.1 ст.467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу,-не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним, а лише конкретизуючим щодо окремих статей.

При цьому, в положеннях Митного кодексу України не міститься визначення триваючого правопорушення.

Разом з тим, відповідно до висновків, викладених у листі Міністерства юстиції України від 01 грудня 2003 року №22-34-1465, триваючим правопорушенням є такі, що пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Отже, невивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.

Оскільки, позивач ввіз транспортний засіб на митну територію України в режимі транзиту 03.10.2017, то кінцевим терміном його вивезення за межі митної території України є 13.10.2017, однак позивачем такий обов'язок виконаний не був.

Як встановлено судом, митним органом правопорушення виявлене 11 січня 2018 року, про що свідчить направлення виклику ОСОБА_5 на 16.02.2018.

Постанова про порушення митних правил прийнята відповідачем-заступником начальника митниці-начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС ОСОБА_3 16 травня 2018 року, тобто в межах піврічного строку з дня виявлення триваючого правопорушення.

А тому, посилання позивача, як на підставу задоволення позову, закінчення строків накладення адміністративного стягнення, не підлягають до задоволення, оскільки вчинене нею адміністративне правопорушення є триваючим правопорушенням.

Щодо неотримання нею копії протоколу - суд важає, що вказана інформація не відповідає дійсності, так як ці твердження позивача спростовуються її ж листом від 19.03.2018 (а.с.9).

Розгляд справи проведено за відсутності позивача відповідно до ч.4 ст.526 МК України, так як він був неодноразово повідомлений про час розгляду справі відповідно до ч.2. (а.с.6, 7, 9). Крім цього, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності (а.с.9). Розмір та вид адміністративного стягнення відповідає розміру та виду, яке передбачене за вчинення даного правопорушення.

Відповідно до ст.531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:

1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;

2) необ’єктивність або неповнота провадження у справі або необ’єктивність її розгляду;

3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;

4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;

5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;

6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Як вбачається із матеріалів справи, зі сторони Одеської митниці ДФС вжито усіх заходів щодо допущення до участі в розгляді справи позивача. Позивач, у свою чергу, не скористався своїм правом на захист, відповідно до ст.271 КУпАП, не забезпечив участь захисника у розгляді справи про порушення митних правил та не реалізував свого права на особисту участь під час розгляду справи про порушення митних правил, крім цього, навпаки подав клопотання про розгляд справи у її відсутність.

Розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до відповідльності, нормами МК України та КУпАП передбачено.

Суд вважає, що посилання позивача, як на підставу задоволення позову, те, що протокол про порушення митних правил складений відносно іншої особи, не можуть бути задоволенні, оскільки діючий МК України не визначає цю обставину як обо"язвова підстава для скасування постанови, та скасування законного рішення з формальних підстав чинним законодавством не передбачено. Позивач не заперечує факт ввезення нею 03.10.2017 на митну територію України по каналу руху «зелений коридор» через пункт пропуску автомобіля «HYUNDAI SONATA», реєстраційний номерJOZ489, країна реєстрації Литва, в режимі «транзит» з метою особистого користування.

У повідомленнях, які надсилались Одеською митницею ДФС на ім»я ОСОБА_5, було зазначено адресу місця реєстрації саме ОСОБА_1, а також марку та реєстраційний номер транспортного засобу, який ввезла саме вона, які співпадать із адресою, маркою та реєстраційним номером транспортного засобу, яким користується позивач, вона усвідомлювала факт, що дані повідомлення стосуються саме її, мала можливість оскаржити такі дії, суду доказів проживання особи з ім"ям ОСОБА_5 за її місцем проживання не надала.

Крім цього, виклики на 18.04.2018 та 16.05.2018, адресовані позивачу свідчать про її обізнаність щодо розгляду і складення протоколу саме відносно її особи.

Суд зазначає, що у даному випадку має місце помилка у зазначенні імені особи, в частині зазначення її ім"я. Проте, така помилка не призвела до порушення прав позивача та/або порушення процедури розгляду справи, що давало б підстави для визнання її неправомірною, вона була обізнана і щодо часу розгляду справи і щодо складення зазначеного протоуолу саме відносно неї.

Відповідно до ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Тобто, протокол про вчинення правопорушення є не єдиним доказом його вчинення.

Позивачем не надано доказів, того, що автомобіль був механічно пошкоджений чи з інших поважних причин вона не змогла забезпечити його доставку до митниці.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справ из приводу рішень суб»єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, втому числі, :

2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Позивачем не наведено і не надано доказів наявності підстав для прийняття рішення про скасування рішення владних повноважень та закриття провадження за відсутності складу правопорушення чи з інших підстав, а також для зміни заходу стягнення, хоча суд має такі повноваження відповідно ч.3 ст.286 КАС України.

Оскільки, позивачем не надано суду доказів порушення її прав, наявності підстав чи обставин, які могли б вплинути на результат прийнятого рішення, тобто підстав для скасування рішення суб»єкта владних повноважень, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 20, 25 77, 139, 194, 241-246, 257-263, 268-272, 286 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.ст.7, 271, 288 КУпАП, ст.ст.90, 95, 381, 467, 470, 522, 526, 531 МК України, листом Міністерства юстиції України від 01 грудня 2003 року №22-34-1465, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 управління ДФС в Одеській області, заступника начальника митниці-начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС ОСОБА_3 про визнання дій незаконними, скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі, відмовити.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах та до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Монастирищенський районний суд Черкаської області до Київського апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя