Постанова № 75656938, 31.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

Іменем України

Справа № 643/7607/15-ц

Провадження № 22-ц/790/3726/18

31 липня 2018 року

м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії:

головуючого – Сащенко І.С.

суддів – Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря Бойко А. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 17 травня 2018 року (суддя Скотар А.Ю.)

по справі за заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», заінтересована особа: ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановив:

У квітні 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вказаною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що апеляційним судом Харківської області 26.10.2016 ухвалено рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, належний ОСОБА_1 На даний час рішення суду не виконано через відсутність необхідних документів для реалізації предмета іпотеки, відсутності попиту покупців, відсутності у банка вільного доступу до предмету іпотеки, який необхідний для проведення реалізації предмету іпотеки на підставі рішення суду. Вказані факти роблять неможливим виконання рішення суду. Просить встановити наступний спосіб виконання рішення суду, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 169865,98 доларів США, що еквівалентно (за курсом НБУ від 20.04.2015) 3575678,88 гривень, яка складається з наступного: 144779,35 доларів США – заборгованість за кредитом, 25086,63 доларів США – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 10929,89 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, інші положення рішення залишити без змін, видати виконавчі листи.

Представник заявника в судове засідання не з’явився.

Представник заінтересованої особи подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, просила у задоволенні заяви відмовити.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 17.05.2018 року відмовлено в задоволенні заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приват Банк» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву позивача. При цьому посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено,що рішенням апеляційного суду Харківської області від 26.10.2016 року заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 04.09.2015 змінено, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 29А-07 від 24.09.2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, визначено спосіб та порядок реалізації предмету іпотеки, початкову ціну (а.с. 199-203 т.1).

Рішення апеляційного суду набрало законної сили.

Проте до цього часу рішення суду не виконано через відсутність необхідних документів для реалізації предмета іпотеки.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із положень ст.435 ЦПК України, вказавши, що позивачем не надано доказів неможливості виконання рішення суду.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи.

Відповідно до ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «ІммобільяреСаффі проти Італії» наголошує, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, спосіб виконання судового рішення не може змінюватись без наявності законних на це підстав.

Згідно з частинами 1 та 3 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тлумачення положень вищевказаної правової норми дає підстави дійти висновку, що питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду або його зміну може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об'єктивними ускладненнями при виконанні судового рішення.

Поняття спосіб та порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст.16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть.

Чинним законодавством не передбачено чіткого та вичерпного переліку підстав зміни способу та порядку виконання судового рішення. Однак до обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення, процесуальне законодавство відносить наступні: хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо, тощо.

Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.

Звертаючись з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки, банком було обрано такий спосіб захисту порушеного права як звернення стягнення на нежитлові приміщення шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання банку повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Змінюючи рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в цій частині, апеляційний суд Харківської області своїм рішенням від 26.10.2016 року про часткове задоволення позову звернув стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на положення ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

Обґрунтовуючи подану заяву, ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначало, що позбавлене можливості виконання рішення суду, оскільки відсутні необхідні документи для реалізації предмета іпотеки, попит покупців та відсутній вільний доступ до предмету іпотеки, який необхідний для проведення реалізації предмету іпотеки на підставі рішення суду.

Зазначені обставини не призводять до неможливості виконання рішення суду визначеним способом шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки викладені заявником вимоги стосуються в цілому вчинення відповідних дій, які у випадку їх задоволення, можуть істотно змінити зміст резолютивної частини судового рішення, що у відповідності з діючим законодавством є недопустимим, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення.

На підставі викладеного, та враховуючи, що доводи апеляційної скарги не ставлять під сумнів правильність постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків, наведених у ній, не спростовують, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.

Ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 17 травня 2018 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 серпня 2018 року.

Головуючий І.С. Сащенко

Судді А.І. Овсяннікова

ОСОБА_2