Ухвала суду № 75656654, 02.08.2018, Шевченківський районний суд Харківської області

02.08.2018

Україна

Шевченківський районний суд

Харківської області

63601,Харківська область с.м.т. Шевченкове, вул.Центральна, 9-а т.5 -18-66

УХВАЛА

Іменем України

2 серпня 2018 року с.м.т.Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі головуючого судді Тордія Е.Н. секретаря судового засідання - Сергієнко В.С.

номер кримінального провадження № 12018220450000019 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 січня 2018 року, про обвинувачення :

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Петрівка, Шевченківського району Харківської області ,ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, такого що не працює,зареєстрованого та фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого, останнім разом 30 січня 2015 року Шевченківським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 185 КК України з застосуванням положень ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі. 23 травня 2017 року звільнений на підставі ст. 81 КК України умовно - достроково на невідбутий строк 9 місяців 13 днів,

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України

участь у справі приймали: прокурор Васильєва Т.О.

обвинувачений : ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засідання вищевказане кримінальне провадження № 637/616/18

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за звинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченому ч.3 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 19 квітня 2018 року до ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Ухвалою суду від 19 червня 2018 року строк домашнього арешту продовжено до 20 серпня 2018 року включно.

В судовому засіданні прокурором Васильєвою Т.О. подано клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з цілодобового домашнього арешту

на тримання під вартою.

В обгрунування клопотання прокурор зазначає,що ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 19 квітня 2018 року, було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Ухвалою суду від 19 червня 2018 року строк запобіжного заходу було продовжено .Не зважаючи на це, останній порушив обов'язок покладений на нього ухвалою суду від 19 червня 2018 року року про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту в частині залишення домоволодіння 22 червня 2018 року та 24 червня 2018 року. Окрім того зазначила ,що є відомості щодо спілкування ОСОБА_1 зі свідком ОСОБА_2 та примушення останнього змінити показання.

Зважаючи на порушення обвинуваченим ОСОБА_1 покладеного на нього ухвалою суду обов'язку - цілодобового домашнього арешту , заборони спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, прокурор просив змінити йому міру запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти клопотання прокурора та пояснив, що він дійсно виходив з домоволодіння ,так як бабуся з якої він мешкає має похилий вік, заплативши за комунальні послуги грошей на продукти харчування не вистачило, він в зв’язку з тим, що умови цілодообового домашнього арешту не може працювати. Він з’являється по першому виклику та виконує усі покладені на нього обов’язки.

Вислухавши, прокурора ,обвинуваченого ОСОБА_1А ., суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 звинувачюється у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України , яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.

Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Вислухавши учасників судового розгляду суд приходить до висновку, що у клопотанні прокурора про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою слід відмовити враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого може бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув’язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

На думку суду вказані прокурором порушення обвинуваченим обов'язку покладеного на нього ухвалою суду про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту – залишати житло, не є достатньою підставою для зміни запобіжного заходу на тримання під вартою.

Щодо спілкування зі свідком ,то будь яких допустимих доказів тому прокурором суду не надано.

За даних обставин суд , суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 грошове стягнення у розмірі одного прожиткового мінімуму доходів громадян.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 201, 350 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про заміну запобіжного заходу цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - відмовити.

Накласти на ОСОБА_1 грошове стягнення у розмірі одного прожиткового мінімуму доходів громадян, що становить 1762

( одну тисячу сімсот шістдесят дві ) грн.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя