Вирок № 75655730, 01.08.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1907/18

Номер провадження 1-кп/623/219/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Гуренко М.О.,

за участю прокурора Жданкіної М.В.,

секретаря Телешевської В.Ю.,

захисника Кузнєцова О.О.,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні угоду про визнання винуватості по кримінальному провадженню №22018220000000025 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Харків, громадянки України, українки, з професійно-технічною освітою, неодруженої, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, ІКПП: НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.110 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2018 року близько 00 години 20 хвилин ОСОБА_2, діючи із прямим умислом, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, перебуваючи у м. Ізюм Харківської області, здійснила розповсюдження печатних матеріалів, у вигляді листівок із закликами до зазначених протиправних дій шляхом їх розклеювання на будівлі «Управління культури м. Ізюм», розташованої за адресою: АДРЕСА_3.

24 квітня 2018 року вказані протиправні дії ОСОБА_2 були припинені співробітниками УСБУ в Харківській області, якими було складено протокол огляду місця події та вилучено печатні матеріали, які розповсюджувалися ОСОБА_2 з наступним змістом: «БРАТЬЯ СЛАВЯНЕ!!! Кастрюлеголовое быдло захватило власть на нашей земле и пытается навязать НАМ культ бендеровского фашизма, сеет ненависть и вражду между исконно братскими славянскими народами России и Украины! Майданутые ущербы в погоне за деньгами прикрываясь войной и галичано-бендеровскими призывами ДОВЕЛИ ЛЮДЕЙ ДО НИЩЕТЫ! Вся власть в этой стране продажна! Киевская хунта богатеет спекулируя войной, уничтожая народ Донбасса! НО ТАК БУДЕТ НЕ ВСЕГДА! Близится час расплаты! Ради будущего наших детей мы, жители Юго-Востока Украины, должны немедленно собраться вместе, провести всенародные собрания, и создать новое государство Юго-Востока!!! Давайте проведем референдумы во всех областях Юго-Востока бывшей Украины для восстановления Новороссии и присоединения к Российской Федерации! Давайте возьмём власть в свои руки! Возьмем в свои руки оружие для защиты своих семей от фашистской киевской хунты! Прогоним майданутую пошесть с нашей земли! Народ имеет право жить! Счет идет на дни - либо они нас, либо мы их уничтожим!»

Згідно висновку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення у тексті листівки встановлено наступні висловлювання, що виражені у формі заклику до певних дій, а саме:

а) заклику до мешканців південно-східної частини України якомога скоріше зібратися разом та провести «всенародные собрания», що призведе до створення нової держави «Юго-Востока», вказане підкреслюється лозунгами «Вся власть в этой стране продажна!», «Близится час расплаты!».

Він виражений наступними лексичними засобами:

«Ради будущего наших детей мы, жители Юго-Востока Украины, должны немедленно собраться вместе, провести всенародные собрания, и создать новое государство Юго-Востока!!!»

б) заклику до мешканців південно-східної частини України провести референдуми на території Південного Сходу «бывшей Украины», для того щоб відновити Новоросію та приєднатися до території «Российской Федерации».

Він виражений наступними лексичними засобами:

«Давайте проведём референдум во всех областях Юго-Востока бывшей Украины для восстановления Новоросии и присоединения к Российской Федерации!».

в) заклику до мешканців південно-східної частини України (адресата встановлено з контексту) негайно розпочинати активну збройну боротьбу, з метою захистити свої родини «от фашисткой киевской хунты», у такий спосіб отримати владу і примусити відступити «майданутую пошесть с нашей земли» або знищити її, що підкреслюється лозунгом «Народ имеет право жить!».

Він виражений наступними лексичними засобами:

«...Давайте возьмём власть в свои руки! Возьмем в свои руки оружие для защиты своих семей от фашистской киевской хунты! Прогоним майданутую пошесть с нашей земли! Народ имеет право жить! Счет идет на дни - либо они нас, либо мы их уничтожим!».

За характером вказані заклики є публічними, за формою - прямими.

В об'єктивному змісті висловлювань, виражених у формі прямих публічних закликів:

-«...Ради будущего наших детей мы, жители Юго-Востока Украины, должны немедленно собраться вместе, провести всенародные собрания, и создать новое государство Юго-Востока» - йде мова про певні територіальні зміни, а саме: про обов'язкову негайну потребу проведення зборів усіх мешканців південного сходу України, щоб створити «новое государство Юго-Востока»,

-«...Давайте проведём референдум во всех областях Юго-Востока бывшей Украины для восстановления Новоросии и присоединения к Российской Федерации!» - йде мова про певні територіальні зміни, а саме: про потребу проведення референдуму «во всех областях Юго-Востока бывшей Украины» щодо відновлення «Новороссии и присоединения к Российской Федерации».

Суд вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.110 КК України, тобто умисні дії, направлені на розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

15 червня 2018 року між обвинуваченою ОСОБА_2 та прокурором прокуратури Харківської області Жданкіною М.В., в присутності захисника Кузнєцова О.О., була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно цієї угоди ОСОБА_2, захисник та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.1 ст.110 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинна понести ОСОБА_2, за ч.1 ст.110 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без конфіскації майна, із застосуванням ст.75 КК України зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного: обвинувачена ОСОБА_2 без застереження визнала свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_2, за ч.1 ст.110 КК України, з урахуванням істотних для даного кримінального провадження обставин.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що умови укладеної угоди не суперечать вимогам КПК України, в тому числі й ч.7 ст.474 КПК України; правова кваліфікація є вірною та передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості; умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; відсутні дані щодо неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань; наявні підстави для визнання винуватості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.72 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченій також роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Суд переконався що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто згідно ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом'якшують та обтяжують її покарання.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченої, суд вбачає наступне.

Відповідно до наданих в судовому засіданні та долучених до матеріалів кримінального провадження документів, ОСОБА_2 має доньку ІНФОРМАЦІЯ_7, за місцем проживання громадського порядку не порушувала, але зі скарг сусідів має емоційно-запальний характер, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Скоєний злочин відповідно класифікації злочинів, зазначених у ст.12 КК України, а саме ч.1 ст.110 КК України є злочином середньої тяжкості.

Обставинами, які згідно ст.66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд визнає щире каяття обвинуваченої та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які згідно ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_2, судом не встановлено.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

П.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачена визнала свою провину, щиро розкаялася, відсутні обставини, що свідчать про негативну особистість обвинуваченої, яка раніше не судима, ніде не працює, має на утриманні малолітню дитину, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин з застосуванням ст.75, 76 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Судові витрати згідно ч.2 ст.124 КПК України, а саме витрати, пов'язані із залученням експертів для проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення в сумі 3861 грн. 00 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.12, 50, 65-67, 75, 76, ч.1 ст.110 КК України, ст.2, 100, 124, 314, 368-371, 373, 374, 394, 468, 469, 472-474, 476 КПК України, ППВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 зі змінами від 06.11.2009 року, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 15 червня 2018 року про визнання винуватості, укладеною між ОСОБА_2 та прокурором прокуратури Харківської області Жданкіною Мариною Володимирівною.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.110 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнити з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно ч.1 п.1,2 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч.2 п.2 ст.76 КК України на ОСОБА_2 додатково покласти обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення №10585 від 15.05.2018 р. в сумі 3861 грн. 00 коп. на користь держави (ЄДРПОУ 37283992, МФО 851011, р/р 31110115700012, код платежу 24060300).

Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Арешт, накладений відповідно до ухвали від 27.04.2018р. на майно, вилучене 24.04.2018р. в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3, а саме: 2 листівки, на яких містяться зображення так званої «георгіївської стрічки» та червоної зірки з серпом та молотом, а також друкований текст, що починається словами «БРАТЬЯ СЛАВЯНЕ!!!» та закінчується словами «Счет идет на дни - либо они нас, либо мы их уничтожим!», баночку клею ПВА об'ємом 50 мл, полімерні рукавиці синього кольору, які належать ОСОБА_2 - скасувати.

Речові докази: 2 листівки, на яких містяться зображення так званої «георгіївської стрічки» та червоної зірки з серпом та молотом, а також друкований текст, що починається словами «БРАТЬЯ СЛАВЯНЕ!!!» та закінчується словами «Счет идет на дни - либо они нас, либо мы их уничтожим!», що знаходяться в матеріалах справи, баночку клею ПВА об'ємом 50 мл, полімерні рукавиці синього кольору, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Управління СБ України в Харківській області, після набрання вироком законної сили - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Обвинуваченою, її захисником вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в п.1 ч.4 ст.394 КПК України.

Прокурором вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в п.2 ч.4 ст.394 КПК України.

Копію вироку негайно вручити після його проголошення обвинуваченій, захиснику та прокурору.

Суддя М.О. Гуренко