Ухвала суду № 75655718, 02.08.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 610/2109/18

Номер провадження 1-кп/623/241/2018

У Х В А Л А

іменем України

про призначення справи до судового розгляду

02 серпня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого судді Герцова О.М., судді: Одарюк М.П., судді: Гуренко М.О.

за участю секретаря Бобриш М.С.,

за участю прокурора Устименко І.О.,

захисника Татьянко А.М.,

обвинуваченої ОСОБА_2,

потерпіла ОСОБА_3

розглянувши в підготовчому судовому засіданні матеріали обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченогоч.1 ст.115 КК України, - ВСТАНОВИВ:

30 липня 2018 року до суду надійшов указаний обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12018220190000562, реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка підозрюваної про отримання копії обвинувального акту.

Заслухавши прокурора, обвинувачену, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав:

угод про визнання винуватості чи про примирення в порядку ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло;

підстав для закриття кримінального провадження не вбачається;

обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону;

підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено;

дане кримінальне провадження підсудне Ізюмському міськрайонному суду Харківської області;

підстав для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч.3 ст. 314 КПК України, немає.

Суд, вислухавши учасників процесу, вважає, що судом проведені всі підготовчі дії, передбачені нормами чинного КПК України, та вважає можливим призначити справу відносно обвинуваченої до судового розгляду, оскільки підстави для прийняття рішення, передбаченого п.1-4 ч.2 ст. 314 КПК України відсутні.

Прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2 на 60 днів, посилаючись на ризики, встановлені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

02 серпня 2018 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_2 на досудовому слідстві закінчується.

Також у судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про виклик свідків для допиту у режимі відеоконференції: ОСОБА_4 та неповнолітнього свідка ОСОБА_5

У судовому засіданні обвинувачена не заперечувала проти клопотання прокурора, її захисник Татьянко А.М. покладався на розсуд суду.

Потерпіла у справі ОСОБА_3 підтримала клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2 на 60 днів, та клопотання про виклик свідків для допиту у режимі відеоконференції.

У відповідності до вимог ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд, окрім іншого, за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення, у тому числі, запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченій ОСОБА_2 під вартою суд дійшов висновків, що ризики, вказані при обранні запобіжного заходу не зменшились. Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, та які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, не встановлено.

Відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання обвинуваченою ОСОБА_2 винною, а саме від 7 до 15 років позбавлення волі, та враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи про відсутність ризиків.

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, в даному випадку ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ. Враховуючи покарання, яке передбачено за вказане правопорушення існує ризик того, що обвинувачена може переховуватись від суду, окрім того, існує ризик можливого впливу на свідків, допит яких ще не проведено.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк» проти України).

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При продовженні запобіжного заходу суд також враховує ту обставину, що перебування ОСОБА_2 в умовах слідчого ізолятора будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції не надходило, стороною захисту не надано, інших даних щодо стану здоров'я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) в ході здійснення досудового розслідування не добуто, що свідчить про можливість тримання ОСОБА_2 у місцях несвободи.

Таким чином, на підставі викладеного, суд обґрунтовано вважає, що є об'єктивно наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та з метою запобігання спробам переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, підстав для застосування стосовно обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні судом не встановлено, оцінюючи суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченій ОСОБА_2 та ймовірну можливість продовження обвинуваченій протиправної поведінки у подальшому, суд вважає, що ОСОБА_2 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк два місяці.

Керуючись ст. 28, 177, 178, 314, 315, 369-372 КПК України, ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», рішеннями ЄСПЛ «Ілійков проти Болгарії», «Волосюк» проти України, «Харченко проти України», «Летельє проти Франції», суд -

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченогоч.1 ст.115 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області на 11 годину 00 хвилин 21 серпня 2018 року.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_2 в умовах Харківської установи виконання покарань №27 продовжити на 60 діб, тобто до 30 вересня 2018 року включно.

Задовольнити клопотання про виклик свідків для допиту у режимі відеоконференції: ОСОБА_4, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та неповнолітнього свідка ОСОБА_5, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ( законний представник неповнолітнього ОСОБА_6).

У судове засідання викликати сторін кримінального провадження.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані разом з апеляційною скаргою на остаточне рішення суду.

Головуючий суддя: О.М.Герцов

Суддя: М.П.Одарюк

Суддя: М.О.Гуренко