Ухвала суду № 75655417, 02.08.2018, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/2208/18

2/610/936/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2018 року суддя Балаклійського районного суду Харківської області Носов Г.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в якому просить визнати недійсним Договір № 519320637 від 25.12.2015 року.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: повне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем не конкретизовано позовну вимогу, а саме: між ким та на яку суму був укладений договір, який він просить визнати недійсним.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України, яка регламентує документи, що додаються до позовної заяви, визначено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивач посилається на ст.22 Закон України «Про захист прав споживачів», як на підставу звільнення від сплати судового збору.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов’язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит; споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Як вбачається з копії договору №519320637 від 25 грудня 2015 року, доданого позивачем до матеріалів справи, відомості щодо надання позики на споживчі цілі відсутні, а отже, він не підпадає під дію Закону України «Про захист прав споживачів» та повинен сплатити судовий збір по справі.

Крім того, на підставі Закону України № 484-VIII від 22.05.2015 р. частина перша статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладена в іншій редакції, відповідно до якої положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів (за позовами, що пов’язані з порушенням їхніх прав) виключено.

За змістом змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір», які прийняті пізніше, ніж Закон України «Про захист прав споживачів», вбачається, що з 01 вересня 2015 року споживачі за позовами, що пов’язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанція, тому посилання позивача на положення Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути взяті до уваги.

Ставка судового збору за подання до суду в порядку позовного провадження заяви немайнового характеру станом на час звернення позивача визначена у розмірі 704,80 грн., посилання позивача на ст.22 Закон України «Про захист прав споживачів», не відповідає вимогам законодавства, у зв’язку з чим судовий збір позивачем не сплачений, що є підставою для залишення позовної заяви без руху із пропозицією позивачу надати суду документ на підтвердження сплати 704 грн. 80 коп. судового збору, чи надати докази на підтвердження звільнення, відстрочки чи розстрочення їх сплати.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175-177, 183, 185 ЦПК України, суддя –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору - залишити без руху на строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для уточнення позовних вимог та надання документу, що підтверджує сплату судового збору, або документу, що підтверджує підставу звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.С. Носов