Постанова № 75654611, 31.07.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 532/1380/17 Номер провадження 22-ц/786/1557/18Головуючий у 1-й інстанції Омельченко І. І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Хіль Л.М., Абрамова П.С., при секретарі: Діхтяр Т.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 квітня 2018 року (прийняте суддею Омельченко І.І., відомості щодо дати складання повного тексту судового рішення відсутні) у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Васильківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області про визнання дійсним державного акту на земельну ділянку та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання дійсним державного акту на земельну ділянку та зобов'язання вчинити дії. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15 жовтня 2007 померла його мати ОСОБА_3, після смерті якої залишилося спадкове майно. До складу спадкового майна входить земельна ділянка, що належала останній на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 093160, виданого 29.07.2004 року Кобеляцькою районною державною адміністрацією, кадастровий номер 5321880900:00:010:0045. Вказує, що в установлений законом строк він звернувся до Кобеляцької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а у травні 2013 року - із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Державний нотаріус направив запит до відділу Держземагенства у Кобеляцькому районі з проханням надати Витяг з Державного земельного кадастру та витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель на земельну ділянку, розташовану на території Василівської сільської ради Кобеляцького району, що належала ОСОБА_3, однак відділ Держземагенства у Кобеляцькому районі відповіді не надав. У травні 2017 року, ОСОБА_2 повторно звернувся до відділу у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з заявою про надання Витягу з Державного земельного кадастру та витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель на земельну ділянку, розташовану на території Василівської сільської ради Кобеляцького району, що належала ОСОБА_3

Однак, 07.06.2017 року відділ у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надав ОСОБА_2 відповідь про те, що земельна ділянка за кадастровим номером 5321880900:00:010:0045 в Державному земельному кадастрі відсутня, а також відсутні обмінний файл та технічна документація, у зв`язку з чим неможливо сформувати заяву в Національній кадастровій системі та здійснити перенесення земельної ділянки з державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.

В зв’язку з чим, позивач ОСОБА_2 просив суд визнати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ 093160, виданий 29.07.2004 року Кобеляцькою районною державною адміністрацією, кадастровий номер 5321880900:00:010:0045 дійсним та зобов`язати відділ у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надати державному нотаріусу документи, які необхідні для оформлення спадщини.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 квітня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до відділу у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Васильківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області про визнання дійсним державного акту на земельну ділянку та зобов’язання вчинити дії – відмовлено.

З даним рішенням суду не погодився ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій прохав рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 квітня 2018 року скасувати, та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки судом не було викликано до суду та не допитано свідків, показання яких є обов’язковими для правильного та об’єктивного розгляду та вирішення справи по суті. Вказує, що під час розгляду справи за його клопотанням суд не витребував копію технічної документації, яка знаходиться у відділу Держгеокадастру у Кобеляцькому районі Полтавської області. Також зазначив, що під час розгляду справи суддя не взяв до уваги його письмові пояснення, які він подавав разом з позовною заявою в додатках. Тому вважає, що судом неповно з’ясовано всіх обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судове засідання проводилося в порядку спрощеного позовного провадження за участі сторін та інших осіб по справі. На моменту розгляду справи були присутні апелянт та його представник, представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, інші особи по справі, будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи, в судове засідання не з’явилися.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України,суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 15 жовтня 2007 року померла ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина (а.с.8).

Відповідно до Державного акту серії ПЛ 093160 виданого 29.07.2004 року Кобеляцькою районною державною адміністрацією ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 4,24 га, яка розташована на території Василівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5321880900:00:010:0045 (а.с.10).

Державний акт серії ПЛ 093160 є чинним, та на час розгляду справи ніким не скасований і не оспорений, і зареєстрований у встановленому законом порядку в Книзі записів державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 39 (а.с. 10). Сама земельна ділянка розташована на території Васильківської сільської ради, на момент розгляду справи віднесена до категорії не витребуваних земельних паїв та перебуває у користуванні ТОВ агрофірма «Добробут».

Позивач установлений законом строк звернувся до Кобеляцької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а у травні 2013 року - із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Для оформлення спадщини позивач в 2013 році неодноразово звертався до відділу Держземагенства у Кобеляцькому районі Полтавської області із запитом державного нотаріуса Кобеляцької державної нотаріальної контори про надання витягу із Державного земельного кадастру або Поземельної книги та витягу з технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Проте, відповідних документів не отримав.

У травні 2017 року, ОСОБА_2 повторно звернувся до відділу у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з заявою про надання Витягу з Державного земельного кадастру та витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель на земельну ділянку, розташовану на території Василівської сільської ради Кобеляцького району, що належала ОСОБА_3 Однак, 07.06.2017 року відділ у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надав ОСОБА_2 відповідь про те, що земельна ділянка за кадастровим номером 5321880900:00:010:0045 в Державному земельному кадастрі відсутня, а також відсутні обмінний файл та технічна документація, у зв`язку з чим неможливо сформувати заяву в Національній кадастровій системі та здійснити перенесення земельної ділянки з державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачами право власності позивача не оспорюється, правовстановлюючий документ на земельну ділянку, яку він отримав у спадщину є дійсним, ніким не оспорений та не скасований, права останнього відповідачами не порушено, перешкодою у оформленні спадщини є технічна помилка, яка може бути усунена у спосіб передбачений законом, обраний позивачем спосіб захисту свого права на оформлення спадщини є невірним, а тому суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_2 щодо визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №093160, виданого 29.07.2004 року Кобеляцькою районною державною адміністрацією, кадастровий номер 5321880900:00:010:0045 дійсним та зобов`язання відділ у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надати державному нотаріусу документи, які необхідні для оформлення спадщини слід відмовити.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 Земельного кодексу України(далі -ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 набув в порядку спадкування право власності на земельну ділянку на підставі державного акту серії ПЛ №093160, який є чинним на час розгляду справи та ніким не скасований і не оспорений, і зареєстрований у встановленому законом порядку в Книзі записів державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 39 (а.с. 10), а тому вимоги позивача щодо визнання державного акту дійсним є безпідставними.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною 1статті 1225 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

У відповідності до положень ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» площа земельної ділянки, її межі та цільове призначення вносяться до державного земельного кадастру з відповідної документації із землеустрою.

За положеннями ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності). Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Як встановлено в судовому засіданні земельній ділянці площею 4,24 га присвоєно кадастровий номер, що вказує завершення процесу її формування, проте, зазначений факт не підтверджений належною технічною документацією. Позивач не надав доказів того, що за життя його мати виготовляла технічну документацію на земельну ділянку, та що саме внаслідок дій відповідачів відбулася втрата даної технічної документації на належну йому земельну ділянку та відповідно не було проведено перенесення земельної ділянки з державного реєстру земель до Державного земельного кадастру, що унеможливлює на даний час можливість останнім отримати необхідні витяги для оформлення спадщини.

За таких обставин, дії відповідачів, які поряд з відмовою у надані необхідних документів, надають позивачу роз’яснення та рекомендації щодо законного шляху усунення виниклих перешкод, є правомірними та відповідають вимогам закону, а можливість оформлення спадщини залежить від волі та бажання позивача..

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 квітня 2018 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 31 липня 2018 року.

Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_4 /підпис/ ОСОБА_5

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1

З оригіналом згідно: