Вирок № 75653307, 01.08.2018, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/1833/18

Провадження № 1-кп/654/230/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.08.2018 м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:

головуючої судді – Охтень А.А.,

при секретарі – Ільєнко Л.Д.,

з участю прокурора – Бородіної О.С.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Гола Пристань обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12018230150000717 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 249 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення в тому, що він 11.05.2018 близько 19:00 години, перебуваючи в акваторії озера «Білий кінь», району Ягорлицької затоки Чорного моря, в районі населеного пункту Геройське Голопристанського району Херсонської області, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, з використанням заборонених знарядь лову, а саме двома мисиновими сітками кустарного виробництва, всупереч статті 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», статті 38 Закону України «Про тваринний світ», пунктів 8.1, 11.1.1, 11.1.2, 11.2.1, 11.2.2, 11.5, 14.7.9, 14.7.10, Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08.12.1998 № 164, пунктів 3.4, 3.14, 4.4, 4.6, 4.14.1, 5.3. Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 № 19, пунктів 19.17, 19.18, 19.23 Режиму рибальства в басейні Чорного моря у 2018 році, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.12.2017 № 710, на виконання Плану заходів щодо підготовки і проведення весняно-літньої нерестової заборони на лов водних біоресурсів у 2018 році, затвердженого Головою Державного агентства рибного господарства України від 26.02.2018 та розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 16.03.2018 № 2018 «Про заходи щодо заборони на лов риби, інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах в зоні контролю управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Херсонській області у весняно-літній період 2018 року», на підставі листа Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України від 19.03.2018 № 192-03/18 та наукового обґрунтування «Можливості здійснення любительського лову оселедця і пузанка з човнів у пониззі Дніпра» від 22.03.2018, керуючись пунктами 6.19, 10 Положення про Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Херсонській області, затвердженого наказом Держрибагентства України від 19.04.2012 № 220, здійснив незаконний вилов водних біоресурсів, а саме: риби «Морський кіт» у кількості 34 шт., чим заподіяно істотну шкоду навколишньому природньому середовищу, зокрема водним живим біоресурсам.

Таким чином, внаслідок незаконного зайняття ОСОБА_1 незаконним рибним добувним промислом державі, в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області, заподіяно шкоду охоронюваним інтересам держави, яка згідно такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року № 541 складає в сумі 1 156 грн. яка є істотною.

Вищезазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 249 ч.1 КК України – як незаконне зайняття рибним промислом з заподіянням істотної шкоди

31 травня 2018 року між прокурором Новокаховської місцевої прокуратури ОСОБА_3, якій на підставі ст.36 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12018230150000717, та ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 249 КК України. Підозрюваний ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку ст.314 ч.3 п.1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 249 ч.1 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні проти затвердження угоди не заперечував.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором Новокаховської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 здійснив незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду, а тому його дії кваліфікує за ч.1 ст.249 КК України за які належить призначити ОСОБА_1, узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

П Р И С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31 травня 2018 року між прокурором Новокаховської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12018230150000717.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить одну тисячу сімсот гривень.

На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, ст. 100 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію до знаряддя лову – двох мисинових сіток, шляхом вилучення їх безоплатно у власність держави.

Речовий доказ – мотоцикл МТ-10 без державних номерів залишити ОСОБА_1 за належністю.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_4