Ухвала суду № 75652888, 02.08.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУНС № 659/563/18 Слідчий суддя - Панкєєв В.М. Апеляційне провадження № 11-сс/791/393/18 Доповідач - Батрак В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області у складі:

Головуючого - судді Батрака В.В.,

суддів - Заіченко В.Л., Литвиненко І.І.

за участю секретаря: - Божко В.Ю.

прокурора - Купріянова І.І.,

захисника - адвоката Пестрецової Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Херсонської області матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката Пестрецової Р.Г., яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 18 липня 2018 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Степне Нижньосірогозького району Херсонської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, громадянину України, освіта загальна середня, одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого,

підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 17.08.2018 року із можливістю внесення застави в розмірі двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35540 грн

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_322.02.2018 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в кімнаті житлового будинку за місцем тимчасового проживання по АДРЕСА_2, належного ОСОБА_4, таємно, умисно, скориставшись відсутністю останньої в будинку, незаконно заволодів належною їй карткою ПАТ КБ «Приватбанк» №НОМЕР_1, яку потерпіла зберігала на ліжку під подушкою.

Також, ОСОБА_3 22.02.2018 року о 15:04 год. таємно, використовуючи банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 потерпілої ОСОБА_4, умисно, з метою незаконного викрадення чужого майна - грошей потерпілої на рахунку в ПАТ КБ «Приватбанк», керуючись корисливими мотивами, шляхом вільного доступу, знаючи від потерпілої ПІН-код, з банкомату ПАТ КБ «Приватбанк», розміщеного в будинку Нижньосірогозької філії ПАТ КБ «Приватбанк» по вул. Банковій в смт Нижні Сірогози, Нижньосірогозького району Херсонської області, скориставшись допомогою свідка ОСОБА_6, провів одну операцію транзакції зі зняття належних потерпілій грошових коштів в сумі 1400 грн. які у подальшому обернув на свою власність та використав для задоволення своїх потреб, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

Слідчий звернувся до слідчого судді із клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 18 липня 2018 року, підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 17 серпня 2018 року, тобто в межах строку досудового розслідування.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник Пестрецова Р.Г. подала на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі захисник вважає ухвалу суду незаконною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки слідчим не наведено достатніх підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виду тримання під вартою, а ризики викладені у клопотанні є лише припущеннями слідчого.

Крім того, апелянт зазначає про незаконність затримання її підзахисного, оскільки останнє відбувалось з порушенням вимог ч.1 ст. 191 КПК України.

Зважаючи на викладене, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, вивчивши і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінально-процесуального закону.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, є злочинами середньої тяжкості. Про підозру ОСОБА_3 повідомлено 17.07.2018 року.

На думку колегії суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, адже, обґрунтованість підозри, останнього, підтверджується зібраними, в ході досудового розслідування доказами, які належно досліджені в суді першої інстанції та наведені в судовому рішенні, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_4 про вчинені відносно неї кримінального правопорушення від 02 березня 2018 року, протоколом огляду місця події по АДРЕСА_2 від 02 березня 2018 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4, протоколом допиту свідка ОСОБА_8, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 14 травня 2018 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімку, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 17 липня 2018 року.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя повинен встановити наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, чого в повній мірі дотримався слідчий суддя.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого суді та матеріалів кримінального провадження наданих суду апеляційної інстанції, підозрюваний ОСОБА_3 одружений, однак стосунків з дружиною не підтримує, не працевлаштований, тобто є особою, яка не має стійких соціальних зв'язків та постійного джерела прибутку, є особою раніше неодноразово судимою в тому числі за корисливі злочини, звільнившись з місць позбавлення волі знову підозрюється у вчиненні корисливих кримінальних правопорушень, що вказує на стійкість його злочинних намірів та небажання стати на шлях виправлення.

Враховуючи наведене, тяжкість покарання, яке загрожуватиме ОСОБА_7 у разі визнання його вини та можливість виїзду підозрюваного за межі області, вказують на існування ризиків, які в сукупності та взаємозв'язку дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення, переховуватись від суду, слідчого та прокурора, що перешкоджатиме встановленню істини по кримінальному провадженню, а тому жоден інший, більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.

Окрім зазначеного, враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування альтернативного запобіжного заходу - застави, та визначив її в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка на думку колегії суддів, є співрозмірною, необхідною та достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Доводи апеляційної скарги адвоката про те, що в клопотанні слідчого відсутні будь - які доводи на підтвердження наявності реальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, спростовуються наявними в матеріалах провадження доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, які вказують на необхідність застосування саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Зважаючи на викладене твердження апелянта про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та можливість звільнення ОСОБА_3 з-під варти, є непереконливими.

Що стосується посилання захисника на незаконність затримання підозрюваного, то такі відомості не були предметом перевірки під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, а відтак апеляційний суд позбавлений можливості розглянути вказані доводи, крім того питання щодо законності затримання можуть бути предметом окремого оскарження, в порядку визначеному чинним Кримінальним процесуальним законом.

З огляду на викладене, судом першої інстанції всебічно, повно досліджено матеріали провадження в їх сукупності та взаємозв'язку та обґрунтовано обрано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, а тому немає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Пестрецової Р.Г. залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 18 липня 2018 року, якою ОСОБА_3, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із можливістю внесення застави - без змін.

Ухвала набуває законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підпис) (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя апеляційного суду

Херсонської області В.В. Батрак