Окрема ухвала № 75651833, 31.07.2018, Апеляційний суд Сумської області

ОКРЕМА УХВАЛА

31 липня 2018 року

м.Суми

Справа №587/2791/17

Провадження № 22-ц/788/941/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Ткачук С.С. (суддя-доповідач),

суддів: Левченко Т.А., Собини О.І.,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

відповідач - ОСОБА_1,

представник відповідача - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Сумського районного суду Сумської області від 21 листопада 2017 року в складі судді Дашутіна І.В., ухваленого у м. Суми,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за договором № 001/2591/06 про видачу та обслуговування міжнародних кредитних карток від 27.02.2006 року у розмірі 80 532,69 грн.

Заочним рішенням Сумського районного суду Сумської області від 21.11.2017 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 80 532 грн. 69 коп. заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» 1600 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 25.04.2018 року залишено заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що у договорі про видачу та обслуговування міжнародних кредитних карток від 27.02.2006 року не зазначений розмір кредиту, розмір процентів за користування кредитом, тому сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору, а відтак договір не був укладений. Разом з тим, представник позивача взагалі не надав суду заяви на випуск кредитної картки, Правила користування кредитною карткою, Тарифи банку, що є невід'ємною частиною договору. Зазначає, що такі документи він не підписував. Позивач не надав суду ніяких документів на підтвердження того, що ним були перераховані на картку кошти в сумі 80 532 грн. 69 коп., як кредитні кошти.

Крім того, в справі відсутня інформація, коли саме виникла кредитна заборгованість перед банком та коли були останній раз здійснені банківські операції по картковому рахунку, просив застосувати позовну давність.

Відзиву на апеляційну скаргу стороною позивача не направлено.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, допустивши таким чином заборгованість перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Постановою апеляційного суду від 31.07.2018 року заочне рішення Сумського районного суду Сумської області від 21.11.2017 року скасовано і ухвалене нове - про відмову у задоволені позову через застосування позовної давності.

Під час перевірки апеляційним судом рішення встановлено наступне.

03.10.2017 року позовна заява поштою була направлена ТОВ "ОТП Факторинг Україна» до суду і 06.10.17 року після її реєстрації згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями була передана на розгляд головуючому у справі.

У позові місце проживання ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1.

Відповідно до діючої на час надходження позову до суду ч. 3 ст. 122 ЦПК України 2005р., у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Але отримавши даний позов, суд не звертався до органу реєстрації для з'ясування місця перебування та місця проживання відповідача і 09.10.2017 р. головуючим суддею у справі було відкрито провадження у справі і ухвалу про відкриття провадження у справі із визначенням дати та часу проведення судового засідання - 21.11.2017р. на 15-30 год., разом із позовом та додаткам до нього, було направлено відповідачу поштою за адресою зазначеною у позові.

Конверт з документами повернувся до суду, як не отриманий з підстав «адресат не проживает».

У призначену дату суд ухвалив заочне рішення, яким позов було задоволено, і як свідчить протокол судового засідання за 21.11.2017р., відповідач до суду не з'явився, причину неявки суду не повідомив, але про день розгляду справи повідомлявся.

За даними ксерокопії паспорту відповідача, з 05.01.2012р. останній зареєстрований за іншим місцем проживання - за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Линтварівка, вул. Садова, 5

Таким чином судовий розгляд справи у місцевому суді відбувся у заочному порядку в порушення ст. 224 ЦПК України 2005р., без належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та без його ознайомлення про предмет та вимоги пред'явленого до нього позову у зв'язку із неврученням вказаних процесуальних документів, як цього вимагає ст.127 ЦПК України 2005р.

Отже, встановивши порушення визначеного процесуального порядку розгляду позовних вимог в суді, апеляційний суд визнає, що під час судового розгляду справи місцевий суд не дотримався засад судочинства, а саме п. 2 ч.2 ст.128 Конституції України - змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, чим не забезпечив право відповідача на захист від пред'явленої до нього вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про стягнення кредитної заборгованості.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення, відповідач просив скасувати ухвалене заочне рішення через його не обізнаність про час розгляду справи та обґрунтування своїх заперечень на позов, серед яких вказував на сплив позовної давності на час звернення до суду.

За результатами розгляду ця заява була залишена без задоволення, оскільки суд ухилився від дослідження доказів про неможливість відповідача брати участь в судовому засіданні, у зв'язку з чим заочне рішення перевіряється в апеляційному порядку за апеляційною скаргою відповідача.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав .

Кожен має право на судовий розгляд справи, що стосується його «цивільних прав та обов'язків». Таким чином, у статті 6 § 1 представлено «право на суд», разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, прав захисту в суді від пред'явленої цивільної скарги, що складають єдине ціле «Право на суд» та право на доступ не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав.

Главою 8 ЦПК України 2005р., що діяла на час судового розгляду справи місцевим судом, були передбачені умови проведення заочного розгляду справи серед яких у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними.

Наведені обставини свідчать про допущення судом порушень визначеного законом порядку заочного розгляду справи та засад судочинства, викладених в п. 2 ч. 2 ст. 128 Конституції України - змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, внаслідок чого не було забезпечено право відповідача на захист від пред'явленої до нього вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про стягнення кредитної заборгованості.

Керуючись ст.ст. 262, 385, 389 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Направити окрему ухвалу до Сумського районного суду Сумської області з метою вжиття заходів з приводу дотримання норм процесуального закону при здійсненні судочинства під час проведення заочного розгляду справ.

Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження ухвали повинно бути повідомлено Апеляційний суд Сумської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення особами, яких вона стосується.

Повний текст окремої ухвали складено 02 серпня 2018 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: Т.А. Левченко

О.І. Собина