Постанова № 75650544, 02.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/9961/16-ц Головуючий у І інстанції Протасова О. М.Провадження № 22-ц/780/1824/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 4 02.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Суханової Є.М.,

суддів: Мережко М.В., Олійника В.І.,

за участю секретаря Топольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної реєстрації Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області, треті особи - Комунальне підприємство Київської обласної ради "Південне бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними свідоцтв про право власності та скасування державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду з вищезазначеним позовом.

В обгрунутвання свого позову позивач зазначив, що являється власником нежилого приміщення, площею 187,6 кв.м. в нежитловій будівлі літера «А» та споруди, що знаходиться за адресою:Київська областьі, м. Біла Церква, вул.Молодіжна, 17 приміщення, 1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданого управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради від 22.09.2011 року.

30.08.2011 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись з заявою про виготовлення технічної документації, заміну правових документів з видачею свідоцтва про право власності по нежитловій будівлі та спорудах, розташованих по вул. Молодіжній, 17, в .м Біла Церква Київської області, розділивши майно між ними на два окремих приміщення.

На підставі вищевказаної заяви від 30.08.2011 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали від Білоцерківського БТІ свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.09.2011 року.

Позивач зазначає, що в подальшому з'ясувалось, що вказаний поділ майна є неправомірним, оскільки при виготовленні технічного паспорту на частину нежитлового приміщення загальною площею 187,6кв.м. та при видачі свідоцтв про право власності позивачу та третім особам у комунального підприємства Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» був відсутній висновок щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна. Даний факт про відсутність висновку щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого підтверджується листом комунального підприємства Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» від 24.06.2015 року за № 950.

Позивач вважає, що при видачі свідоцтв про право власності на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_2 і третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грубо порушено норми цивільного законодавства та Інструкцію щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 р. N 55, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2007 р. за № 774/14041.

У зв’язку з вищевикладеним позивач просив визнати недійсними та скасувати свідоцтво №401 від 22 вересня 2011 року про право власності на нерухоме майно видане на ім’я ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради Київської області. Також позивач просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2017 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. Також апелянт просила провести розподіл судових витрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що Комунальне підприємство Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» при видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_2 і третіх осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діяло згідно норм цивільного законодавства та Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 р. N 55, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2007 р. за № 774/14041 та були видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно без висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна.

Згідно ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим ( ч. 2 ст.183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Майно, що у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. Уразі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. (ч.І, ч.2 ст.367 ЦК України.)

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна, крім земельних ділянок, застосовується бюро технічної інвентаризації при підготовці проектних документів щодо можливості проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна передбачено Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 р. N 55, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2007 р. за № 774/14041.

Згідно з п. 2.4. поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами.

Відповідно до п. 2.5., п.2.6 Інструкції, при підготовці документів про поділ нерухомого майна БТІ проводять такі дії: уточнюється кількість основних будинків і допоміжних будівель, що входять до складу об'єкта нерухомого майна, виявляються і вносяться до матеріалів технічної інвентаризації поточні зміни в будинках, будівлях, спорудах., за відсутності нотаріально посвідченого договору чи рішення суду щодо порядку користування будинками, будівлями та спорудами беруться до уваги заяви всіх співвласників, підписи яких засвідчені нотаріально. Після цього готується Висновок mo/io технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна (додаток 1). який містить такі дані: кому належить об'єкт нерухомого майна; на підставі яких правовстановлювальних документів; повну технічну характеристику об'єкта нерухомого майна; фактичне користування будинками (приміщеннями), будівлями та спорудами між співвласниками; який документ підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою; склад новоутворених об'єктів нерухомого майна і їх адреси; пропозиції щодо можливих розмірів земельних ділянок, що закріплюються за новими (виділеними) об'єктами з урахуванням обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок відповідно до затвердженої містобудівної документації та земельного законодавства (варіанти поділу додаються).

Тобто у Висновку, крім вище визначеного вказується перелік проведення необхідних ремонтно-будівельних робіт пов’язаних з їх роздільним користуванням для забезпечення ізольованого користування частинами будівель і споруд, а також при визначенні Фактичного користування приміщеннями зазначається і користування технічними мережами, що є технічною складовою приміщень (відповідно до будівельних норм), тобто визначається порядок їх або поділу або перебудови і за який рахунок.

Відповідно до пункту 5 статті 26 Закону України «Про І державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 - державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов»язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з вимогами ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: