Рішення № 75650291, 30.07.2018, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа №415/1838/17

Пров.№2/409/235/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2018 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді: О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань: А.М.Малик

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Білокуракине цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про надання дозволу на виїзд дитини за межі України без дозволу батька, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про надання дозволу на виїзд дитини за межі України без дозволу батька.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2. зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3. На підставі рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 09.02.2016 року шлюб між ними було розірвано. Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час донька проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Після 2012 року відповідач не спілкується з донькою, матеріальної допомоги на її утримання не надає. Позивач має намір разом з донькою виїжджати за межі України з метою оздоровлення до м.Анапа Російської Федерації, а також до м.Луганська з метою відвідування родичів. Зазначені обставини вказують на необхідність надання відповідачем згоди на виїзд дитини за межі України. Оскільки відповідач участі у вихованні та догляду за дитиною не бере, його місце проживання не відоме, вона не має можливості отримати нотаріально завірену згоду на виїзд доньки за кордон. У зв'язку з чим позивач вимушена звернутися до суду та просить суд надати дозвіл малолітній доньці - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на короткострокові виїзди за межі України до Російської Федерації та до м.Луганська під зобов'язання зворотнього повернення на період з 15.08.2018р. по 15.08.2019 року у супроводі матері - ОСОБА_2, без згоди та супроводу батька дитини - ОСОБА_3.

Позивач в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 15.06.2018р., 12.07.2018р. та 30.07.2018 року не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином на підставі п.19 Перехідних Положень ЦПК України та ЗаконівУкраїни "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Лисичанської міської ради в судове засідання не з'явився, надав заяву по розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечував.

30.07.2018 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожний окремо та в їх сукупності, вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.7).

Згідно Лисичанського міського суду Луганської області від 09.02.2016 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.8).

Відповідно до довідки №118 від 22.02.2017 року ОСОБА_2 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 та разом з нею проживає донька - ОСОБА_4 (а.с.9).

Батько дитини - ОСОБА_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно повідомлення про початок досудового розслідування 08.12.2017 року розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню №120117130440000 відкритому за заявою ОСОБА_2, щодо розшуку ОСОБА_3 (а.с.83).

Згідно ст. 150 ч. 2 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. При цьому батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Згідно ч. 2 ст. 154 СК України батьки мають право звертатися до суду за захистом прав та інтересів дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду громадян в Україну" оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріального засвідченого клопотання батьків. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Згідно до п. 18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМ України № 231 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями, за відсутністю згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений за рішенням суду.

Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231 (із змінами) визначено зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон.

Статтею 18 цих Правил передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.

З огляду на викладене діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.

Оскільки відповідач не надає передбачений законом дозвіл на виїзд дитини за кордон з перелічених вище причин, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача.

На підставі викладеного, керуючись Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57, Правилами оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими постановою КМ України № 231 від 31 березня 1995 року, ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.ст. 150, 154 СК України, ст. 313 ЦК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 259, 263-265, 272-273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Надати дозвіл малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, право виїзду за межі України без згоди її батька - ОСОБА_3, 1980 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, у супроводі матері - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме: на короткострокові виїзди за межі України до Російської Федерації та до м.Луганська під зобов'язання зворотнього повернення на період з 15.08.2018 року по 15.08.2019 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 18.01.2003р., РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідач - ОСОБА_3, останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2.

Третя особа - орган опіки та піклування Лисичанської міської ради, код ЄДРПОУ 26522196, місце розташування: вул. ім. М.Грушевського, 7 м. Лисичанськ Луганської області.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О.Ю. Максименко