Ухвала суду № 75649180, 26.05.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9176/18

Провадження № 1-кс/522/9661/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В.

при секретарі Торчинській О.О.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ж/м Чорноморка, вул. К. Лібкнехта, 3/12, пенсіонера, раніше не судимому,

- підозрюваного у кримінальному провадженні №42018161010000111 від 02.04.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Корнієнко Є.В.

адвоката - ОСОБА_3

підозрюваного - ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за наступних обставин.

Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018161010000111 від 02.04.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 проходить службу на посаді старшого оперуповноваженого Управління захисту економіки департаменту захисту економіки Національної поліції України в Одеській області.

Відповідно до ст.ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 (далі - Закону), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до положень ст. ст. 2, 18 Закону, одним з основних завдань та обов’язків працівників поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності та професійне виконання своїх службових обов’язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків.

07.11.2015 року наказом № 81 Голови Національної поліції України затверджено положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України, яким визначено, що департамент захисту економіки Національної поліції України (далі ДЗЕ, Департамент) є міжрегіональним територіальним органом у окладі кримінальної поліції Національної поліції України та згідно із законодавством України здійснює оперативно-розшукову діяльність, у своїй діяльності ДЗЕ керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також іншими актами законодавства України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, у тому числі нормативно-правовими актами МВС та цим Положенням.

Діяльність ДЗЕ ґрунтується па принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності, відкритості та прозорості, політичної нейтральності, взаємодії з населенням па засадах марі персі на. а також безперервності.

Завдання Департаменту є, участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері боротьби із злочинністю, захисту економіки та об'єктів права власності, виявлення, запобігання та припинення злочинів у сфері економіки. тому числі вчинених суспільно - небезпечними організованими групами та злочинними організаціями (далі - ОГ та ЗО), які виливають на соціально - економічну і криміногенну ситуацію в державі та в окремих її регіонах, боротьба з корупцією й хабарництвом у сферах, які манні, стратегічне значення для економіки держави, та серед посадових осіб органів державної влади і самоврядування; протидія корупційним правопорушенням і правопорушенням, пов'язаним з корупцією.

У зв’язку з чим працівники Департаменту мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність, спрямовану на виявлення та припинення злочинів у сфері економіки, а також комплексне використання джерел оперативної інформації, можливостей оперативних підрозділів та застосування оперативно-технічних засобів під час провадження в оперативно-розшукових справах, а також контроль .за використанням коштів, призначених для проведення цієї роботи, здійснювати оперативно-технічні заходи за оперативно - розшуковими справами, що знаходяться в їх провадженні, в установленому порядку запитувати та отримувати від посадових осіб органів внутрішніх справ і центральних органів виконавчої влади документи, довідкові та інші матеріали (у письмовій або усній формі), необхідні для прийняття рішень з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби із економічною злочинністю та користуватися в установленому законодавством порядку базами даних Національної поліції України. МВС та інших державних органів з питань, що належать до компетенції Департаменту, а також інші прана, передбачені законодавством.

Незважаючи на обізнаність незаконних дій ОСОБА_4, ОСОБА_2 діючи з ним за попередньою змовою - одержав, неправомірну вигоду від ОСОБА_5, для передачі ОСОБА_4, за не перешкоджання у здійсненні законної діяльності підприємства МПП «Тресь».

Приблизно 02.04.2018 у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на одержання від ОСОБА_5 неправомірної вигоди за не перешкоджання у здійсненні законної діяльності підприємства МПП «Тресь», де він є директором.

В подальшому, майор поліції ОСОБА_4, на виконання свого злочинного умислу неодноразово зустрічався з ОСОБА_5, з метою обговорення отримання ним неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 5 000 (п’ять) тисяч доларів США.

Реалізуючи свій злочинний план вимагання неправомірної вигоди, з метою приховання своєї злочинної діяльності, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету власного незаконного збагачення ОСОБА_4 домовився з ОСОБА_2 про те, що останній отримає для нього неправомірну вигоду - грошові кошти готівкою в розмірі 5 000 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ становить 130400 грн.), від громадянина ОСОБА_5

03.04.2018 ОСОБА_5, розуміючи протиправність вимог майора поліції ОСОБА_4, звернувся до правоохоронних органів, де добровільно заявив про вимагання у нього вказаного розміру неправомірної вигоди.

В подальшому, 13.04.2018, 18.04.2018 та 23.05.2018 громадянин ОСОБА_2 зустрічався з ОСОБА_5 та 17.05.2018 майор поліції ОСОБА_4 зустрічався з ОСОБА_5, з метою обговорення отримання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 5 000 (п’ять) тисяч доларів США.

Таким чином, 24.05.2018 близько 16.00 години громадянин ОСОБА_2, діючи з тих же мотивів, у встановлений ОСОБА_4 спосіб, знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Шклярука, 4а, одержав від громадянина ОСОБА_5 для майора поліції ОСОБА_4, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 5000 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ становить 130400 грн.) за не перешкоджання у здійсненні законної діяльності підприємства МПП «Тресь», а саме дій поєднаних з вимаганням неправомірної вигоди.

Після цього ОСОБА_2 був затриманий працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України та його злочинну діяльність було припинено.

24 травня 2018 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст.208 КПК України та його злочинну діяльність припинено та 25 травня 2018 року повідомлено про підозру.

У зв’язку із цим, прокурор звернувся з клопотанням до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, зазначив, що ОСОБА_2, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, тиснути на свідків, знищити, сховати, спотворити будь-яку з речей чи документів, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, ОСОБА_2 має значний досвід проходження служби у правоохоронних органах, являється колишнім працівником правоохоронного органу, а саме колишнім заступником начальника управління – начальником відділу по боротьбі з організованою злочинністю в портах при управлінні по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Одеській області, мав спеціальне звання «полковника міліції», в силу вагомості займаної ним посади має стійкі зв’язки у правоохоронних органах Одеської області, тому може перешкоджати кримінальному

Захисник ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою, оскільки пред’явлена ОСОБА_2 підозра є необґрунтованою, ризики, вказані в клопотанні прокурора, також не обґрунтовані. ОСОБА_2 не має намірів знищувати та спотворювати докази у кримінальному провадженні, переховуватися від органу досудового розслідування, оскільки має постійне місце проживання на території Одеської області. Просили обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки ОСОБА_2 має постійне місце проживання, сім’ю, є пенсіонером, хворіє на цукровий діабет, він не є посадовою особу, позитивно характеризується.

Вивчивши надані матеріали кримінального провадження, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, допитавши підозрюваного та його захисника, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п’яти до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, одружений, тому є ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, тиснути на свідків, знищити, сховати, спотворити будь-яку з речей чи документів, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Суд не приймає до уваги вказаний в клопотанні прокурора ризик, що ОСОБА_2 буде вчиняти нові злочини, так як ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Можливість призначення підозрюваному, у разі визнання його винним, покарання у вигляді позбавлення волі, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може тиснути на свідків, знищити, сховати, спотворити будь-яку з речей чи документів, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати розкриттю кримінального провадження, а також переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного є запобігання ризикам передбаченим ст.177 КПК України, вказаним у клопотанні.

Пред’явлена ОСОБА_2 підозра в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема:

- матеріалами ГВ БКОЗ УСБ України в Одеській області,

- протоколом допиту ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

- протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, в ході якого вилучено грошові кошти у сумі 5000 (п’ять тисяч) доларів США.

Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини

Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов’язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов’язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої ОСОБА_2 підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Зважаючи на положення ч.3 ст.183 КПК України, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного та майновий стан підозрюваного, відомості про який були надані слідчому судді в судовому засіданні під час розгляду клопотання, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України.

Зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, проте має постійне місце проживання на території Одеської області, раніше не судимий, пенсіонер, з урахуванням завданих злочином збитків та майнового стану підозрюваного, інформація про який вказана в клопотанні прокурора та доведена прокурором в судовому засіданні, враховуючи положення ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя, у виключних випадках, має право призначити заставу яка перевищує максимальну межу, передбачену за відповідний злочин, а тому вважаю за доцільне визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі спричинених інкримінованим ОСОБА_2 злочином, тобто у розмірі 175 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - частково задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОУВП-21 строком на 60 діб.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, у розмірі 175 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 308 350 (триста вісім тисяч триста п’ятдесят) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кс/522/9660/18.

Підозрювана звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов’язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

2)утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

3)з’являтися до слідчого, прокурора за першою вимогою в розумні строки.

Роз’яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов’язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту фактичного затримання особи, тобто з 24.05.2018 року.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 23.07.2018 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Іванов В.В.

26.05.2018