Ухвала суду № 75647483, 24.07.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3881/18

Провадження № 1-кс/487/2223/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2018 року слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання - Попович А.Г., слідчого – Гороха В.С., розглянувши клопотання слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню №12018150030002283 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2018 року слідчий Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_1, за погодженням з прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 Миколаївської області ОСОБА_2, в рамках здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12018150030002283, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку квартири АДРЕСА_1, а саме: патрони калібру 9 мм. «R.A.» в кількості 4 штук, відеорекордер «Video Recorder» білого кольору; мобільний телефон марки «Sigma Mobile» чорного кольору; зарядний пристрій для «Video Recorder»; сім-карта мобільного оператору «Лайф»; сім-карта мобільного оператору «МТС».

Підставою для внесення клопотання зазначено те, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у п.п. 1,3,4 ч. 2 ст. 167 КПК України, так як вони зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення. Зазначені речі необхідні для запобігання знищення доказів. Також вилучені речі мають значення для розслідування справи і можуть бути використані як докази.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив про задоволення клопотання. Пояснив, що досудовим розслідуванням встановлено, що потерпілий підтримував стосунки з ОСОБА_3, у якого був проведений обшук, тому на вилученому відеорекордеру може містится відеозапис, який може підтвердити чи спростувати вказані відомості та інші відомості, що мають значення для досудового розслідування. Вилучені мобільні телефони також можуть містити зазначену інформацію, проте вони заблоковані, тому є необхідність у призначенні експертизи з метою отримання інформації, що міститься в цих телефонах. Вилучені патрони також слід направити на експертизу для встановлення чи належать вони до боєприпасів.

Вислухавши пояснення слідчого, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

СВ Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12018150030002283 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, зареєстрованого в ЄРДР з наступним формулюванням фабули кримінального правопорушення: 15.06.2018 року о 23 год. 04 хв. на березі річки Південний Буг біля будинку №9 по вулиці Леваневців в місті Миколаєві було виявлено труп ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ознаками насильницької смерті, а саме вогнепальним пораненням грудної клітини зліва.

21.07.2018 року на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2, за місцем проживання ОСОБА_3, де виявлено та вилучено: патрони калібру 9 мм. «R.A.» в кількості 4 штук, відеорекордер «Video Recorder» білого кольору; мобільний телефон марки «Sigma Mobile» чорного кольору; зарядний пристрій для «Video Recorder»; сім-карта мобільного оператору «Лайф»; сім-карта мобільного оператору «МТС».

За змістом ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно вимог ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим доведено, що вилучені речі відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та існує необхідність накладення арешту на це майно для забезпечення збереження його як речового доказу та виконання завдань кримінального провадження.

Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна. Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна.

За такого, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого належить задовольнити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 98, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_1 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку квартири АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_3, а саме:

патрони калібру 9 мм. «R.A.» в кількості 4 штук;

відеорекордер «Video Recorder» білого кольору;

мобільний телефон марки «Sigma Mobile» чорного кольору з сім-картами мобільного оператору «Лайф» та «МТС».;

зарядний пристрій для «Video Recorder».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: З.М. Сухаревич