Постанова № 75645561, 31.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/2291/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Іщук Л.П., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 813/4475/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги,-

суддя в 1-й інстанції - Крутько О.В.,

час ухвалення рішення - 13.02.2018 року, 14:07 год,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 20.02.2018 року,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-15346-17 від 10.08.2017 року на суму 15834,72 грн., винесену ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_2.

Позовні вимоги мотивує тим, що зокрема, на п.9-4 розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 року та вказує, що у зв'язку з воєнними діями та проведенням АТО, особа вважається звільненою від виконання обов'язків зі сплати єдиного внеску на період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 813/4475/17 позовні вимоги задоволено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт покликається на неповне з'ясування судом та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт свою апеляційну скаргу мотивує тим, що пенсіонери, які вийшли на пенсію за вислугу років не звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, вимогу винесено правомірно, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 813/4475/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 з 15.01.2007 року був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, 31.07.2017 року припинив підприємницьку діяльність, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.11.2017 року.

До 15.02.2017 року ОСОБА_2 був платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, перебував на обліку як платник податків у м. Стаханов ГУ ДФС Луганської області, підприємницькою діяльністю після вказаної дати не займався.

Головним управлінням ДФС у Львівській області сформовано та надіслано ОСОБА_2 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.08.2017 року № Ф-15346-17 на суму 15834,72 грн.

Сертифікат № 7882 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий позивачу Львівською торгово-промисловою палатою від 06.11.2017 року № 19-08-16/1215, копія якого знаходиться у матеріалах справи, засвідчує форс-мажорні обставини: акти тероризму на території Луганської області, які унеможливили виконання у період з 14.04.2014 до 31.07.2017 сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, будучи фізичною особою - підприємцем, перебував та обліку як платник податків у м. Стаханов ГУ ДФС Луганської області. Припинив свою діяльність як суб'єкт господарювання з 31.07.2017 року

Населений пункт м. Стаханов Луганської області входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно оформив та надіслав ОСОБА_2 вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-15346-17 від 10.08.2017 року на суму 15834,72 грн.

Крім того, вказана вимога складена після припинення ОСОБА_2 підприємницької діяльності та внесення відповідного запису у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Ч.2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788) тощо.

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 та підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

За положеннями статті 1 Закону № 1058 пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 2464 (в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07 липня 2011 року № 3609, який набув чинності з 06 серпня 2011 року), особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та одночасно мають статус пенсіонера за віком або інваліда, звільнені від обов'язку сплачувати єдиний внесок, однак такі особи не позбавлені права бути платниками такого внеску на добровільних умовах.

Відповідно до п.1 ст. 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Згідно п.9-4 розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану (пункт 9 3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року N 1669-VII).

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2, будучи фізичною особою - підприємцем, перебував та обліку як платник податків у м. Стаханов ГУ ДФС Луганської області. Припинив свою діяльність як суб'єкт господарювання з 31.07.2017 року

Населений пункт м. Стаханов Луганської області входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

З огляду на дію пункту 9-4 № 2464-VІ позивач звільнявся від обов'язку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Неможливість виконання ОСОБА_2 у період з 14.04.2014 року по 31.07.2017 року обов'язку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підтверджує сертифікат № 7882 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий позивачу Львівською торгово-промисловою палатою від 06.11.2017 року № 19-08-16/1215, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Таким чином, відповідач безпідставно оформив та надіслав ОСОБА_2 вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-15346-17 від 10.08.2017 року на суму 15834,72 грн.

Крім того, вказана вимога складена після припинення ОСОБА_2 підприємницької діяльності та внесення відповідного запису у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Колегія суддів зазначає, що апелянт помилково обгрунтовує свою апеляційну скаргу тим, що пенсіонери, які вийшли на пенсію за вислугу років не звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, так як згідно позовної заяви та матеріалів справи, позивач свою незгоду з оскаржуваною вимогою мотивує тим, що неможливість виконання ОСОБА_2 у період з 14.04.2014 року по 31.07.2017 року обов'язку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підтверджує сертифікат № 7882 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий позивачу Львівською торгово-промисловою палатою від 06.11.2017 року № 19-08-16/1215, копія якого знаходиться у матеріалах справи, а не тим, що позивач являється пенсіонером за вислугою років.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані всі обставини справи, їм надано правильну юридичну оцінку, порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду, не встановлено. Рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству, доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

А відтак, аргументи апеляційної скарги жодним чином не спростовують обставин встановлених судом, не містять підстав, які свідчили б про неправильне застосування судом першої інстанції матеріального або процесуального права та заперечуються матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суду вважає, що даний адміністративний позов є підставним, обґрунтованим і підлягає до задоволення.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 813/4475/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Л. П. Іщук Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 01.08.2018 року