Постанова № 75645488, 02.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 серпня 2018 року справа № 804/927/17 головуючий суддя І інстанції - Коренев А.О.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача): Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр", діючої в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року про повернення позову у справі № 804/927/17 за адміністративним позовом Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр", діючої в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр", діючи в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), у якому просила:

- визнати порушення відповідачем ч. 1 ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року;

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача по забезпеченню своєчасного виконання запиту ОСОБА_1 від 10.10.2016 року про надання публічної інформації, який зареєстрований розпорядником інформації 11.10.2016 року;

- визнати неправомірною відповідь відповідача від 12.10.2016 року № Ф/С-33161/2016 про відмову в наданні публічної інформації, запитуваної по суті у запиті від 10.10.2016 року ОСОБА_1, який зареєстрований розпорядником інформації 11.10.2016 року;

- зобов'язати відповідача направити копію інформаційного запиту ОСОБА_1 від 10.10.2016 року, який зареєстрований розпорядником інформації 11.10.2016 року, відповідно до інформації відносно посадової інструкції керівника апарату Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у зазначений у запиті період належному розпоряднику інформації з одночасним повідомленням про це запитувача, відповідно до вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року у справі № 804/927/17 позовну заяву Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр", діючої в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху у зв'язку з не сплатою судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі № 804/927/17 позовну заяву Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр", діючої в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії повернуто заявнику, з огляду на не усунення недоліків адміністративного позову.

Не погодившись з ухвалою суду про повернення адміністративного позову, Громадська організація "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр", діюча в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про судовий збір» серед осіб (суб'єктів), які мають сплачувати судовий збір, не має таких, як неприбуткові громадські організації без статусу юридичної особи, а відтак висновок суду першої інстанції про повернення адміністративного позову з огляду на несплату позивачем судового збору, відповідно до ухвали суду першої інстанції від 04 серпня 2017 року є протиправним.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не направив.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи адміністративний позов позивача, суд першої інстанції виходив з того, що Громадська організація "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр", яка діє в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1, тобто в інтересах фізичної особи, не звільнена від сплати судового збору.

Однак, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини 6 статті 187 КАС України (в редакції станом на час винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції) до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 1 Закону № 3674-VI (в редакції станом на час винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції) визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За приписами частини 1 статті 2 Закону № 3674-VI (в редакції станом на час винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції) платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції станом на час винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції).

Частиною 3 статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції станом на час винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції) встановлено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру , який подано юридичною особою, сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами частина 1 статті 5 Закону № 3674-VI (в редакції станом на час винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення;

4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;

13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;

14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;

16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору;

18) Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України;

19) органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення;

20) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Аналіз норм Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що громадські організації, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, не визначені платниками судового збору, оскільки вони не є ані юридичними, ані фізичними особами.

Відповідно, такі організації не зазначені і у статті 5 Закону України «Про судовий збір» як суб'єкти, які звільнені від сплати судового збору.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо того, що положення Закону України «Про судовий збір» не передбачають пільг по сплаті судового збору для неприбуткових громадських організацій без статусу юридичної особи та не виключають їх з переліку платників судового збору, є помилковими та безпідставними.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 18 червня 2018 року (справа № 804/927/17), що враховується у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині того, що громадська організація, яка здійснює діяльність без створення юридичної особи, повинна додавати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, а відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 320, ст.ст. 322, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр", діючої в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року про повернення позову у справі № 804/927/17 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Постанову підписано складом суду 02 серпня 2018 року.

Головуючий суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко