Ухвала суду № 75645449, 31.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

31 липня 2018 року м. Київ № 826/10888/18

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом Приватного підприємства " Конвалія-нерухомість"

до Міністерства культури України, Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство " Конвалія-нерухомість" із позовом до Міністерства культури України, Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить суд: визнати протиправними дії Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо внесення подання про включення об'єктів нерухомості та садиби міської, розташованої по вулиці Хорива, 2 у Подільському районі міста Києва (охоронний №955-Кв) для включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, визнати протиправними дії Міністерства культури України щодо включення об'єктів нерухомості та садиби міської, розташованої по вулиці Хорива, 2 у Подільському районі міста Києва (охоронний №955-Кв) до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, скасувати пункт №30 в частині наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 №869 “Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України”, а саме в частині включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України міської садиби, розташованої по вулиці Хорива 2 у Подільському районі міста Києва, як пам'ятки архітектури місцевого значення, охоронний №955-Кв, згідно “Переліку об'єктів культурної спадщини у м. Києві, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення”, який є Додатком №1 до наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 №869.

Разом із позовною заявою, представник позивача подав клопотання про поновлення строку на звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/5932/15, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства культури України від 15.10. 2014 р. №869.

На думку позивача, виключення будинку прибуткового (вул. Хорива 2-а) охоронний №955/1-Кв та будинку житлового з торгівельними приміщеннями (вул. Хорива 2-6) охоронний №955/2-Кв, на підставі рішення суду у справі № 826/5932/15, мало автоматично виключити садибу міську, розташовану по вулиці Хорива 2 у Подільському районі міста Києва охоронний №955-Кв із Державного реєстру нерухомих пам'яток України, оскільки остання не є будівлею чи архітектурною спорудою, а відтак органами державної влади і надалі порушуються законні права та інтереси ПП “КОНВАЛІЯ- НЕРУХОМІСТЬ”.

Проте, що садибу охоронний №955-Кв не було виключено із Державного реєстру нерухомих пам'яток України, позивачу стало відомо із припису № 425/п від 29.12.2017 Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Крім того, позивач у своїх поясненнях зазначив, що в рішенні суду у справі № 826/5932/15 від 15.05.2015 не було жодним чином зазначено про садибу міську, розташовану по вулиці Хорива 2 у Подільському районі міста Києва , яка не має також жодної нумерації у наказі Міністерства культури України від 15.10.2014 №869, у зв'язку з чим просив суд визнати поважними причини пропуску та поновити строк звернення до суду.

Розглянувши дане клопотання, суд зазначає, що як вбачається із матеріалів справи, рішеннням по справі № 826/5932/15 від 15.05.2015 частково задоволено позовні вимоги ПП “КОНВАЛІЯ- НЕРУХОМІСТЬ” до Міністерства культури України, Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та скасування наказу №869 від 15.10.2014 року в частині; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства культури України від 15.11. 2014 №869 “Про занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України” в частині включення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України по вул. Хорива, 2 (2-а і 2-б) у Подільському районі м. Києва як пам’ятку архітектури місцевого значення, охоронний №955/1-Кв і №955/2-Кв, а саме: пункт 31 і 32 Додатку №1 до наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 №869. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Дане рішення залишено ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 без змін.

Інформація про включення садиби міської, що розташована по вулиці Хорива 2 у Подільському районі міста Києва охоронний №955-Кв до Державного реєстру нерухомих пам'яток України була відома позивачу ще з моменту ознайомлення зі змістом наказу Міністерства культури України від 15.11. 2014 №869 “Про занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України”.

Крім того, посилання позивача на те, що на підставі рішення суду у справі № 826/5932/15 садиба міська, розташована по вулиці Хорива 2 у Подільському районі міста Києва охоронний №955-Кв мала автоматично виключитися із Державного реєстру нерухомих пам'яток України є необґрунтованими, оскільки позивачу з моменту ознайомлення зі змістом вказаної постанови у 2015 році могло та мало бути відомо про не включення до резолютивної частини вказаного вище судового рішення садиби міської, розташованої у м. Києві по вул. Хорива, 2 охоронний №955-Кв, з приводу якої подано даний адміністративний позов.

А відтак, посилання позивача на те, що він дізнався про не виключення вказаного об'єкту з Державного реєстру нерухомих пам’яток України, і як наслідок, про порушення своїх прав з припису є необґрунтованим.

Так, ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Обставини, з якими сторона пов’язує поважність причин пропуску строків звернення до суду повинні бути належним чином доведені та обґрунтовані, відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, припис №425/п. від 29.12.2017 не є належним та допустимим доказом, який підтверджує поважність причин пропуску строків на звернення до суду.

Зі змісту п. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Разом з тим, у пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Суд дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення до суду, які зазначені позивачем є неповажними, оскільки позивач знав про порушення свого права від 30.10.2015.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні підстави для повернення позовної заяви.

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 169 позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись ст. 122, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного підприємства" Конвалія-нерухомість" повернути.

2. Ухвалу про повернення позовної заяви надіслати позивачу негайно.

3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням.

4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур