Рішення № 75645359, 23.06.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2018 року м. РівнеСправа №817/860/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського районного суду з позовом до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій в частині відмови у перерахунку розміру пенсії з використанням довідки від 16.09.2017 №24, виданої Спільним підприємством “Пересувна механізована колона 4”, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з використанням вказаної довідки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, у жовтні 2012, досягнувши 55 років, позивач набув права на пенсію за Списком №2. Повідомлено, що після відмови відповідача у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з відповідним позовом і постановою Рівненського районного суду було зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі призначити ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах за Списком №2. Вказано, що на виконання рішення суду відповідачем у 2013 році було призначено позивачу пенсію, однак без врахування заробітної плати по довідці Спільного підприємства “Пересувна механізована колона 4”. Після досягнення 60-річного віку, в листопаді 2017 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, у зв'язку з чим йому було донараховано страховий стаж (4 роки і 3 місяці), проте знову не взято до уваги довідки від 16.09.2017 №24, виданої Спільним підприємством “Пересувна механізована колона 4”. Вважає дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Ухвалою судді Рівненського районного суду від 26.02.2018 справу передано на розгляд до Рівненського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями Рівненського окружного адміністративного суду дана справа передана до провадження судді Щербакова В.В.

Ухвалою суду від 27.03.2018 позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви. Ухвалою суду від 23.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), та встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву (відзив).

У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив, в якому він заперечив проти позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що довідка 16.09.2017 №24, видана Спільним підприємством “Пересувна механізована колона 4” та подана позивачем для перерахунку пенсії, не містить відомості про нарахування страхових внесків, місцезнаходження первинних документів та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Зауважує, що постановою від 02.04.2013 Рівненським районним судом управління було зобов'язано призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за списком №2, але при цьому не зобов’язував здійснити перерахунок пенсії з урахуванням цієї довідки. З огляду на це стверджував про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачу. За таких обставин, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Рівненському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та з 14.10.2012 отримує пенсію за віком за на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

07.11.2017 позивач, досягнувши 60-річного віку, звернувся до відповідача з заявою про перерахунок йому пенсії та долучив довідку Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про сплату єдиного податку з 2003 по 2012 роки та довідку по заробітній платі за період 1989-1993 роки від 16.09.2008 за №24, видану Спільним підприємством “Пересувна механізована колона 4” (а.с.18).

Листом №4336/04 від 29.11.2017 управління Пенсійного фонду повідомило позивача, зокрема, що підстави для перерахунку розміру пенсії з використанням довідки про заробіток для обчислення пенсії від 16.09.2008 за №24 відсутні (а.с.19-20).

Вважаючи дії пенсійного органу щодо відмови у перерахунку розміру пенсії з урахуванням довідки від 16.09.2008 за №24 протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України №1058-ІV від 09.07.2003 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058) та Закон України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788).

Відповідно до ст.26 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058 особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788.

Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 визначено пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788.

Так, відповідно до пункту "б" статті 13 цього Закону право па пенсію за віком мають чоловіки, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими й важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт і професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць, після досягнення віку 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з яких не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Аналогічну за змістом норму вміщує і стаття 144 розділу XIV-1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

При цьому, трудова книжка, відповідно до положення ст.48 КЗпП України, ст.62 Закону №1788 та п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

Як свідчать записи трудової книжки позивача, 25.05.1982 ОСОБА_1 був переведений на посаду майстра згідно з протоколом №46 від 25.05.1988, а 06.05.1988 згідно з наказом №59 від 06.05.1988 - на посаду виконроба Спільного підприємства “Пересувна механізована колона №4” та згідно з наказом №27 від 14.09.2001 звільнений з роботи відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України (а.с.10-16).

Так, судом встановлено, що позивач в січні 2013 звертався до Управління Пенсійного фонду України у Рівненській області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, однак управлінням було відмовлено йому в такому призначенні у зв'язку з неможливістю перевірити стаж роботи позивача відповідно до поданих документів.

Однак, постановою Рівненського районного суду від 02.04.2013 у справі №570/740/13-а, яка набрала законної сили, визнано протиправні дії Управління Пенсійного фонду України у Рівненському районі щодо відмови в призначені ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах згідно зі Списком №2 та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Рівненському районі призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України з 13.10.2012 (а.с.32-34, 35-36).

Зі змісту постанови слідує, що судом в ході розгляду цієї справи було встановлено, що “уточнюючою довідкою про характер роботи та умови праці, що визначають право на пільгову пенсію, виданою 16.09.2001 року СП “Пересувна механізована колона “№4” підтверджено, що позивач дійсно працював на посаді, яка дає право на пільгову пенсію з 25.05.1982 року по 06.05.1988 року майстром та з 06.05.1988 року по 14.09.2001 року виконробом. Працював повний 8-ми робочий день на будівництві тільки нових об'єктів та споруд, інших роботі не виконував. Згідно зі Списком №2 розділу ХХVII “майстри будівельних і монтажних робіт”, а також посада виконроба дають право виходу на пенсію на пільгових умовах за списком №2 розділу ХХVII, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162”.

Відтак, факт наявності стажу роботу позивача на посаді за Списком №2, зокрема, в період з 25.05.1982 по 06.05.1988 та з 06.05.1988 по 14.09.2001 в СП “Пересувна механізована колона №4” встановлено та підтверджено у судовому порядку, а тому в силу вимог ч.4 ст.78 КАС України не потребує доказуванню.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України та є обов'язковими до виконання.

Положеннями статті 14 регламентовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч.2 ст.372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Стаття 41 цього Закону, визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Разом з тим, згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Суд зазначає, що цією нормою передбачено право пенсійного органу вимагати відповідні документи для призначення пенсії, а пунктом 20 Порядку конкретизовано, у яких випадках пенсійний орган може скористатися таким правом.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують роботу позивача за Списком №2, що надає право на включення періоду роботи з 25.05.1982 по 06.05.1988 та з 06.05.1988 по 14.09.2001 в СП “Пересувна механізована колона №4” до стажу на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а отже і право позивача на врахування заробітної плати у вказаний період для обчислення пенсії.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонд України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, на який посилається відповідач, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об’єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Судом встановлено, що Спільне підприємство “Пересувна механізована колона №4” припинена з 05.07.2013 (а.с.71), довідка про заробіток позивача№24 видана підприємством 16.09.2008, тобто діючим на той час підприємством і є документом, передбаченим пунктом 17 Порядку та статтею 40 Закону №1058.

У зв’язку з тим, що на дату звернення ОСОБА_1 до Рівненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про призначенням пенсії за віком Спільне підприємство “Пересувна механізована колона №4” було ліквідоване без визначення його правонаступника, то довідки про заробітну плату відповідно до п.2.10 Порядку №22-1 повинні були бути видані архівними установами.

Згідно з листом Державного архіву Рівненської області Рівненської обласної державної адміністрації від 16.01.2013 за №С-4/07-25 та відповідно до листа Архівного відділу виконавчого комітету Рівненської міської ради від 08.02.2018 за №с-7/12-14 документи СП “ПМК - 4” на зберігання до архівів не надходили і про місце їх зберігання інформації немає (а.с.67-68).

Разом з тим, суд звертає увагу, що статтею 48 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” №2343 визначається порядок зберігання документів, та вказується, що ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, у тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.

До винесення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута ліквідатор зобов'язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або з уповноваженою ним архівною установою визначити місце подальшого їх зберігання. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноважена ним архівна установа зобов'язані прийняти архівні документи банкрута на зберігання без додаткових умов. На підприємствах, що здійснюють діяльність, пов'язану з державною таємницею, ліквідатор зобов'язаний забезпечити вилучення, належне оформлення, упорядкування та зберігання матеріальних носіїв секретної інформації, а також здійснення інших заходів щодо охорони державної таємниці.

В даному випадку, як свідчать матеріали справи, всупереч вимогам вказаної норми ліквідатор підприємства не звертався до архівного відділу з пропозиціями щодо визначення місця подальшого зберігання документів Спільного підприємства “Пересувна механізована колона №4” (а.с.68).

Відповідальність за збереження первинних документів несе ліквідатор та архівна установа, до якої передано відповідні документи, що відповідачем не заперечувалося та, більше того, було зазначено у відзиві на позов (а.с.87).

Суд вважає, що, в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права на збільшення розміру пенсії відповідно до довідки про заробітну плату №24 від 16.09.2008 через неможливість перевірки її достовірність органами Пенсійного фонду, яка виникла у зв'язку з бездіяльністю ліквідатора підприємства, тобто у зв'язку з обставинами, що виникли не з вини позивача, та на які він не міг вплинути. Окрім того, у позивача відсутня будь-яка можливість в інший спосіб отримати відомості, зазначені у цій довідці.

З огляду на встановлене, суд відхиляє доводи відповідача, що довідка про заробіток позивача СП “Пересувна механізована колона №4” від 16.09.2008 №24 не може бути врахована при обчисленні розміру пенсії позивачу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України", п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України", п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України").

Згідно з п.п.4, 23 ч. 1 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" № 137-V 14.09.2006, усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

Крім того, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права ("Brumarescu v. Romania" № 28342/95). Крім цього, у пункті 109 справи "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку ("Judgment in the Case of Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. Moldova" № 45701/99).

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушені протиправними діями Рівненського ОУ ПФУ Рівненської області, які полягають у не здійсненні перерахунку пенсії позивача з урахуванням довідки від 16.09.2008 за №24, виданої Спільним підприємством “Пересувна механізована колона №4”.

Визначаючи дату, з якої слід відновити порушені права, свободи та інтереси позивача, суд враховує, відповідно до статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 4 статті 45 цього Закону зазначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо врахування при обчисленні розміру пенсії довідки від 16.09.2008 за №24, виданої Спільним підприємством “Пересувна механізована колона №4”, - 07.11.2017 (а.с.18).

Відтак, відновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача слід здійснити шляхом зобов'язання Рівненського ОУ ПФУ Рівненської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з врахуванням довідки від 16.09.2008 за №24 про розмір заробітної плати, виданої Спільним підприємством “Пересувна механізована колона №4” з 01.11.2017.

За таких обставин, позов підлягає до задоволення повністю.

Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області в частині відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з врахуванням довідки від 16.09.2008 за №24 про розмір заробітної плати, виданої Спільним підприємством «Пересувна механізована колона №4».

Зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Яворницького, 34, м.Рівне, 33001; ідентифікаційний код 40373305) здійснити ОСОБА_1 (вул.Л.Українки, 7, с.Карпилівка, Рівненський район, Рівненська область, 35332; ідентифікаційний код НОМЕР_1) перерахунок пенсії з врахуванням довідки від 16.09.2008 за №24 про розмір заробітної плати, виданої Спільним підприємством «Пересувна механізована колона №4».

Стягнути із суб'єкта владних повноважень - Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Яворницького, 34, м.Рівне, 33001; ідентифікаційний код 40373305), за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача ОСОБА_1 (вул.Л.Українки, 7, с.Карпилівка, Рівненський район, Рівненська область, 35332; ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704,80грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 1 серпня 2018 року.

Суддя Щербаков В.В.