Постанова № 75644620, 31.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/3682/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Онишкевич Т.В., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби на рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 квітня 2018 року у справі № 461/763/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови про порушення митних правил,-

суддя в 1-й інстанції - Городецька Л.М.,

час ухвалення рішення - 18.04.2018 року,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 18.04.2018 року,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови про порушення митних правил №6110/20900/17.

Позовні вимоги мотивує тим, що постановою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Вважає постанову незаконною, оскільки працівниками митниці при винесенні оскаржуваної постанови не з'ясовано усіх фактичних обставин справи, зокрема не взято до уваги висновок Львівської торгово-промислової палати №19-08-5/1369 від 21.12.2017 року. Стверджує, що не вивезення ним автомобіля у строки передбачені ст.95 МК України, відбулося у зв'язку із існуванням обставин непереборної сили, яка перебуває поза його контролем. Зокрема, 17 листопада 2017 року пункти видачі дозволів припинили видачу для українських перевізників дозволів на перевезення вантажів Республіки Польща. Таким чином, оскільки до строку транзитного перевезення не включається час дії обставин непереборної сили, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.470 МК України. Також, на його думку, у разі виключення терміну з 17 листопада до 01 грудня 2017 року з розрахунку строку доставки товарів до митниці призначення, позивачем не були порушені такі строки доставки визначені МК України, про що свідчить експортна декларація оформлена 16 листопада 2017 року. У зв'язку із цим просить суд, визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил №6110/20900/17від 23 січня 2018 року.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 18 квітня 2018 року у справі № 461/763/18 позовні вимоги задоволено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт покликається на неповне з'ясування судом та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт свою апеляційну скаргу мотивує тим, що датою доставки товару до митниці призначення було 26.11.2017 року. Однак позивач не повідомив найближчий митний орган про неможливість доставити транспортний засіб у строк передбачений МК України, а відтак, не доклав усіх зусиль і не використав всі доступні для цього можливості. Крім того, 28.11.2017 року ТОВ «Літо» звернулося до ЛМ ДФС та повідомило, що у зв'язку із відсутністю дозволів Республіки Польща, транспортні засоби ТОВ «Літо», що доставляють вантажі з України до Європи, і знаходяться під митним контролем, в тому числі автомобіль марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1, чекають на видачу дозволів і продовжать здійснювати доставку по їх отриманню. Однак, стверджує, що вказане вище звернення до ЛМ відбулося після завершення терміну доставки вантажу, а відтак, не може вважатися повідомленням у строки визначені ч.1 ст.192 МК України. Апелянт наголошує, що перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини, події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу, чого зроблено не було. Крім того, позивача було притягнуто до відповідальності за перевищення встановленого строку доставки товару, транспортних засобів до органу доходів і зборів призначення, а не за невивезення їх до Республіки Польща.

Просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 квітня 2018 року у справі № 461/763/18 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що оскарженою постановою Львівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №6110/20900/17 від 23 січня 2018 року визнано позивача винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2ст.470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень (а.с. 6-8).

Із змісту матеріалів справи про порушення митних правил видно, що 03.12.2017 p. близько 04 год. 08 хв. громадянин України ОСОБА_1, який є водієм ТОВ «Літо» Україна, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 48, прибув в зону митного контролю митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС на смугу руху «червоний коридор» транспортним засобом комерційного призначення марки «DAF» модель «FT XF -16.460» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом бортовим тентованим марки «SCHWARZMULLER» модель «SPA З/Е» д.н.з. НОМЕР_2, яким він перевозив вантаж: «Глушники» кількістю 599 шт, та багато обертова тара кількістю 26 шт. Віправник: «BOSAL-ZAZ», Україна, м. Запоріжжя, вул. Теяіна, 8. Отримувач: «Bosal CR spol s.r.o.» Ceska Republika, Zapsska, 1857, 250 01, Brandys nad labem, згідно експортних митних декларацій №UA 112080/2017/25214, №UA112080/2017/25215, №UA 112080/2017/25219 оформлених Запорізькою митницею ДФС 16.11.2017 p. із вказаною датою доставки даного вантажу в митницю призначення (Львівську митницю ДФС) 26.11.2017р.

Позивача визнано винним у тому, що він перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем до органу доходів і зборів, а також документів на ці товари, транспортні засоби, терміном більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб, оскільки митні декларації №UA 112080/2017/25214, №UA112080/2017/25215, №UA 112080/2017/25219 були оформлені 16.11.2017 року. Відповідно до інформації, наявної в електронній базі, вищевказаний вантаж переміщувався у митному режимі «транзит» до органу доходів і зборів призначення на кордоні і мав бути доставлений в термін до 26.11.2017 року. Однак, товар фактично доставлено у зону митного контролю митниці лише 03.12.2017 року.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що до строку транзитного перевезення не включається час дії обставин непереборної сили, а саме відсутність дозволів Республіки Польща на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не були порушені строки доставки товарів, а тому оскаржувану постанову слід скасувати.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Ч.2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.470 МК України перевищення встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку (транзитне перевезення залежно від виду транспорту для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб) доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.1 ч.2 ст.95 МК України до строків транзитних перевезень не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу - аварії або дії обставин непереборної сили.

Згідно з ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених статтею 470 цього Кодексу, внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Таким чином, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Відповідно до п.1.3 Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004 №757, перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом територією іноземних держав або транзитом через їхні території здійснюється автомобільними перевізниками згідно з вимогами міжнародних договорів України та на підставі належним чином оформлених відповідних дозволів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом між пунктами, розташованими на території іноземної держави, заборонено, якщо на це не отримано відповідного дозволу компетентного органу іноземної держави згідно з вимогами міжнародних договорів України (п.1.4 вказаного Порядку).

В силу приписів п.3.2 зазначеного Порядку для отримання дозволу на перевезення у випадку переміщення експортного вантажу перевізник зобов'язаний спочатку завантажитись і лише згодом звертатись із відповідною заявою про видачу дозвільного документа.

Матеріалами справи підтверджується, що пункти видачі дозволів припинили видачу для українських перевізників дозволів на перевезення вантажів територією Республіки Польща 17.11.2017.

З матеріалів справи встановлено, що 28.11.2017 ТОВ «Літо» звертався із листом у Львівську митницю ДФС, просив у зв'язку з відсутністю дозволів до Польщі в пунктах видачі дозволів Укртрансбезпеки продовжити термін доставки вантажу в митницю призначення.

21.12.2017 Львівська торгово-промислова палата, яка відповідно до ч.3 ст.14 Закону України «Про Торгово-промислові палати» від 02 грудня 1997 року №671/97-ВР засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), в межах своєї компетенції, надала висновок щодо обставин, які унеможливили виконання зобов'язань, вказавши, що відсутність (завершення квоти) дозволів Республіки Польща на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні з 17 листопада до 01 грудня 2017 року є обставиною непереборної сили (форс-мажорною обставиною) (а.с.11-12).

Видачу дозволів у зв'язку з одержанням додаткової квоти поновлено з 01.12.2017.

Таким чином, аналізуючи вимоги частини 1 статті 486, статті 489 МК України, щодо з'ясування обставин кожної справи та вирішення її з дотриманням вимог закону, а також приписів частини 1 статті 466 МК України, щодо застосування адміністративного стягнення за порушення митних правил не інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України, з врахуванням виключення терміну з 17.11.2017 по 01.12.2017 з розрахунку строку доставки товарів до Львівської митниці ДФС, а також оформлення експортної декларації не Львівською митницею ДФС, що відповідачем не заперечується, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не порушений встановлений статтею 95 Митного кодексу України десятиденний строк доставки товарів, а тому оскаржувану постанову підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані всі обставини справи, їм надано правильну юридичну оцінку, порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду, не встановлено. Рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству, доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

А відтак, аргументи апеляційної скарги жодним чином не спростовують обставин встановлених судом, не містять підстав, які свідчили б про неправильне застосування судом першої інстанції матеріального або процесуального права та заперечуються матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суду вважає, що даний адміністративний позов є підставним, обґрунтованим і підлягає до задоволення.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 квітня 2018 року у справі № 461/763/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 01.08.2018 року