Постанова № 75643914, 18.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 липня 2018 року, м. Дніпросправа № 804/5857/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,

у складі колегії: головуючий суддя: Коршун А.О. (доповідач)

судді: Панченко О.М., Чередниченко В.Є.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській областіна постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2017р. у справі №804/5857/17за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Хосвоком» до: про:Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

23.11.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Хосвоком» (далі - ТОВ «Хосвоком») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про скасування податкового повідомлення-рішення / а.с. 3-26 том 1/.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2017р. у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Хосвоком» відмовлено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017р. апеляційну скаргу ТОВ «Хосвоком» залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2017р. залишено без змін.

25.04.2017р. ТОВ «Хосвоком» було подано касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного суду від 31.01.2017р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017р., ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.08.2017р. касаційну скаргу ТОВ «Хосвоком» задоволено, постанову Дніпропетровського окружного суду від 31.01.2017р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017р. у справі №804/5857/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2017р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/5857/17 за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 99 том 16/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що відповідачем було проведено планову виїзну документальну перевірку позивача, та складено акт перевірки від 22.09.2016р. № 534/04-36-14-03/34824542 (далі - акт перевірки), висновок якого суперечить вимогам чинного законодавства, висновки акту сформовано на припущеннях щодо законності та реальності здійснення платником податків операцій та прийнято податкове повідомлення-рішення №0008102210 від 07.11.2016р., а тому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008102210 від 07.11.2016р. оскільки реальність господарських операцій підтверджується первинними документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2017р. у справі №804/5857/17 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0008102210 від 07.11.2016р. (суддя Сидоренко Д.В.) /а.с. 233-243 том16/.

Відповідач, не погодившись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2017р. у даній справі, подав апеляційну скаргу /а.с. 2-5 том17/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 09.11.2017р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Матеріали адміністративної справи №804/5857/17 з вищезазначеною апеляційною скаргою відповідача надійшли до суду апеляційної інстанції 23.01.18р./а.с.1том17/.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2018р. апеляційну скаргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишено без розгляду та надано відповідачу строк - десять днів для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надати документ про сплату судового збору /а.с.12 том17/, 19.02.2018р. на адресу суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору ГУ ДФС у Дніпропетровській області за подання апеляційної скарги /а.с.15-22 том17/.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2018р. у задоволенні заявленого відповідачем клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено та залишено апеляційну скаргу без руху та надано час для усунення недоліків /а.с.24 том.17/.

30.03.2018р. ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду продовжено строк заявнику апеляційної скарги для усунення недоліків апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного суду від 09.11.2017р., так як на адресу суду поштове повідомлення щодо отримання відповідачем копії ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2018р. не повернулось та надано строк на усунення недоліків, 05.04.2018р. на адресу суду надійшло клопотання про усунення недоліків разом з додатком - платіжним дорученням про сплату судового збору від 30.03.2018р. у сумі 29197,65грн. /а.с. 34-36 том17/.

23.04.2018р ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2017р. у даній справі /а.с. 37 том17/ та призначено справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні 16.05.2018р. о 10:00 /а.с.38/, справа була розглянута 18.07.2018р.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити та постанову суду першої інстанції від 09.11.2017р. скасувати, постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції було повно з'ясовано усі обставини справи та постановлено обгрунтоване рішення, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 09.11.2017р. у даній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача та позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Хосвоком», код ЄДРПОУ 34824542, зареєстровано як юридична особа 11.01.2007р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, та як платник податків, у тому числі ПДВ, підприємство перебуває на податковому обліку у відповідача у справі /а.с.143 том 1/.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем у період з 29.08.2016р. по 15.09.2016р. було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р. за результатами перевірки 22.09.2016р. складено акт №534/04/-36-147-03/34824542 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с.27-113 том1/ за результатами перевірки відповідачем було зроблено висновок про:

- порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема - п. 14.2.202 п. 14.1 ст. 14, п.185.1 ст.185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Хосвоком» занижено податок на додану вартість всього на суму 1038138 грн., в тому числі:

- за березень 2013 року - 135001 грн.,

- квітень 2013 року - 101436 грн.,

- травень 2013 року - 83104 грн.,

- червень 2013 року - 77171 грн.,

- липень 2013 року - 85904 грн.,

- серпень 2013 року - 129810 грн.,

- вересень 2013 року - 119576 грн.,

- жовтень 2013 року - 115267 грн.,

- листопад 2013 року - 123030 грн.,

- грудень 2013 року - 67839 грн.

За результатами перевірки, на підставі акту №№534/04/-36-147-03/34824542 від 22.09.2016р., податковим органом (відповідачем у справі) 27.10.2017р. було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.2016р. №0008102210 яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1297672,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1038138 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 259534,50 грн. / а.с. 130,131-132 том1/.

Позивач, який не погодився з висновками, які були зроблені податковим органом у ході перевірки, та з прийнятими за результатами перевірки податковим повідомленям - рішенням, звернувся до суду з даним позовом .

Під час розгляду даної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що між позивачем (орендар) та його контрагентом - ТОВ «Лінк Груп» (орендодавець) було укладено ряд договорів оренди обладнання №01/04-13 від 01.04.2013 року, №06/08-13 від 05.08.2013 року, №09/07-13 від 19.07.2013 року, №02/10-13 від 01.10.2013 року, №07/11-13 від 11.11.2013 року, №08/11-13 від 05.11.2013 року, №04/03-13 від 18.03.2013 року, №04/12-13 від 05.12.2013 року, №05/12-13 від 10.12.2013 року, №03/12-13 від 03.12.2013 року, №02/11-13 від 01.11.2013 року, №06/11-13 від 05.11.2013 року, №04/11-13 від 04.11.2013 року, №03/10-13 від 01.10.2013 року, №05/10-13 від 10.10.2013 року, №04/10-13 від 04.10.2013 року, №04/09-13 від 02.09.2013 року, №03/09-13 від 02.09.2013 року, №02/09-13 від 02.09.2013 року, №07/09-13 від 05.09.2013 року, №05/09-13 від 05.09.2013 року, №06/09-13 від 05.09.2013 року, №08/08-13 від 05.08.2013 року, №05/08-13 від 05.08.2013 року, №02/08-13 від 02.08.2013 року, №01/08-13 від 02.08.2013 року, №06/07-13 від 10.07.2013 року, №04/07-13 від 05.07.2013 року, №04/06-13 від 10.06.2013 року, №08/06-13 від 10.06.2013 року, №04/05-13 від 03.05.2013 року, №06/05-13 від 03.05.2013 року, №10/05-13 від 20.05.2013 року, №08/05-13 від 08.05.2013 року, №13/04-13 від 18.04.2013 року, №11/04-13 від 16.04.2013 року, №12/04-13 від 16.04.2013 року, №06/04-13 від 09.04.2013 року, №03/04-13 від 05.04.2013 року, №02/04-13 від 04.04.2013 року, №06/03-13 від 27.03.2013 року, №05/03-13 від 19.03.2013 року, №03/03-13 від 15.03.2013 року, №01/03-13 від 04.03.2013 року, згідно умов яких орендодавець зобов'язується надати обладнання для виконання робіт орендарю, а орендар зобов'язується прийняти та оплатити орендну плату за роботу обладнання, виконану в межах та на умовах цього договору. В пункті 1.2 договорів визначені роботи, на виконання яких надається обладнання. Відповідно пункту 2.1 договорів надання орендодавцем обладнання має відповідати погодженій проектно-кошторисній документації. На підставі пункту 3.1 договорів орендар на протязі 5-ти днів з моменту підписання даного договору надає орендодавцю документацію, матеріали, інструменти та необхідне обладнання, якщо це передбачено проектно-кошторисною документацією. Пунктом 3.2 договорів передбачено, що орендар зобов'язується забезпечити орендодавцю необхідні умови для роботи обладнання, які включають в себе: виділення енергоресурсів, механізмів, мостових кранів, працюючих в сумах визначених договірною ціною за статтею "зворотні суми" з ПДВ. Згідно пункту 3.4 договорів якість матеріалів, використаних орендодавцем, має відповідати технічній документації та Держастандарту, а також санітарним та екологічним нормам. Орендодавець відповідає за належну якість наданих їм матеріалів та обладнання. /а.с.159 том 3, а.с.243 том 4/.

Також, ТОВ «Лінк Груп» (орендодавець), у 2013р. надавало позивачу (орендар), послуги з оренди машин і механізмів для здійснення поточного ремонту механічного устаткування на загальну суму 8721796 грн., а саме передавались в оренду та здійснювався ремонт устаткування, таких як : машини зварювальні, установки для зварювання ручні дугові, лебідки електричні, агрегати наповнювально обпресувальні, апарати для газового зварювання, перфоратори, термопенали, машині шліфувальні, верстати трубообрізні, трубонарізні, трансформатори, компресори, молотки отбійні, про що складені податкові накладні/а.с.184-250 том 1; а.с.1-140 том 2 /.

Сторонами свої зобов'язання за цим договором виконано, що підтверджується належними доказами /а.с.196 том5, 11 том6/, а транспортування здійснювалось від вантажовідправника ТОВ «Лінк Груп» до вантажоодержувача ТОВ «Хосвоком», що підтверджується товаро-транспортними накладними / а.с.148-158 том2/.

Машини, устаткування та виконанні ремонтні роботи передавались позивачу від ТОВ «Лінк Груп» згідно наступних актів оренди машин та механізмів, виконаних робіт за грудень 2013 року: №4275, №4276, №4277, №4279, №4280, №4281, №4282, №4283, №4271, №4274, №4284, №4273, №4285, №4272, за листопад 2013 року: №4032, №4033, №4034, №4035, №4036, №4037, №4042, №4043, №4038, №4039, №4041, №4040, №4024, №4023, №4044, №4045, №4029, №4030, №4027, №4028, №4025, №4031, №4022, №4046, №4026, за жовтень 2013 року: №3708, №3707, №3709, №3722, №3721, №3720, №3719, №3718, №3717, №3716, №3715, №3714, №3712, №3711, №3713, №3710, №3725, №3724, №3723, за вересень 2013 року: №3597, №3605, №3604, №3603, №3602, №3601, №3600, №3599, №3607, №3606, №3598, №3594, №3595, №3609, №3610, №3596, №3608, №3592, №3593, №3591, за серпень 2013 року: №2979, 2980, №2981, №2982, №2965, №2978, №2983, №2984, №2967, №2966, №2985, №2986, №2976, №2977, №2975, №2968, №2969, №2970, №2971, №2972, №2973, №2974, за липень 2013 року: №2615, №2614, №2316, №2612, №2610, №2609, №2608, №2607, №2606, №2605, №2604, №2616, №2602, №2603, №2601, №2617, за червень 2013 року: №2238, №2239, №2240, №2241, №2242, №2243, №2244, №2245, №2246, №2237, №2253, №2252, №2251, №2250, №2249, №2248, №2247, за травень 2013 року: №1932, №1930, №1931, №1937, №1936, №1935, №1934, №1933, №1922, №1923, №1939, №1938, №1925, №1924, №1926, №1927, №1929, №1928, за квітень 2013 року: №1506, №1504, №1505, №1500, №1501, №1502, №1503, №1496, №1497, №1498, №1499, №1491, №1490, №1514, №1513, №1512, №1511, №1510, №1509, №1507, №1508, №1519, №1518, №1517, №1516, №1515, №1492, №1494, №1520, №1493, №1495, №1489, за березень 2013 року: №1067, №1068, №1060, №1066, №1059, №1061, №1062, №1064, №1063, №1065, №1058, №1057, №1051, №1052, №1053, №1054, №1055, №1056, №1044, №1045, №1049, №1050, №1048, №1047, №1046, №1042, №1043, №1041 /а.с.159 том 2, а.с.135том 3/.

На підтвердження оренди обладнання до суду першої інстанції, також, надані відомість позабалансового обліку орендованого обладнання за 2013 рік та список орендованого обладнання, підписані директором ТОВ «Хосвоком» /а.с.156-158 том10/.

Розрахунки за поставлене обладнання здійснені в повному обсязі шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Лінк Груп», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок по рахункам та платіжними дорученням /а.с.196 том 5, а.с.11 том 6/.

Також, позивачем вказане обладнання орендувалось ТОВ «Хосвоком» з метою здійснення ремонтних робіт на виробничих площах:

- ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» за договорами підряду №275 від 14.02.2013 року, №402 від 22.03.2013 року, №219 від 06.02.2013 року, №545 від 25.04.2012 року, №1158 від 14.12.2012 року, календарного плану та перечню робіт /а.с.244 том4, а.с.41том5/;

- ПАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн» за договорами підряду №04-4/836 від 15.10.2013 року, №05-4/793 від 30.09.2013 року, №05-4/727 від 10.09.2013 року, №05-4/706 від 29.08.2013 року, №04-4/1244 від 28.12.2012 року, №05-4/592 від 08.07.2013 року, №05-4/542 від 14.06.2013 року, №05-4/439 від 13.05.2013 року, №05-4/606 від 19.07.2013 року, №05-4/368 від 09.04.2013 року, №05-4/370 від 09.04.2013 року, №05-4/340 від 29.03.2013 року, №05-4/255 від 06.03.2013 року, №05-4/219 від 20.02.2013 року, №05-4/157 від 05.02.2013 року, №05-4/8 від 04.01.2013 року /а.с.42-136 том5/.

На підтвердження до матеріалів справи надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт, складені між ТОВ «Хосвоком» з одної сторони як генпідрядником та ПАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн», ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» як замовником з іншої сторони, за квітень 2013 року, за березень 2013 року, за травень 2013 року, за червень 2013 року, за липень 2013 року, за серпень 2013 року, за вересень 2013 року, за жовтень 2013 року, за листопад 2013 року, за грудень 2013 року / а.с.31 том 6, а.с.155 том 10/.

Також, в матеріалах справи містяться:

- акти приймання виконаних будівельних робіт із визначенням замовником ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб», генпідрядником ТОВ «Хосвоком», приймально-здавальні акти за грудень 2013 року, листопад 2013 року, за жовтень 2013 року, за вересень 2013 року, за серпень 2013 року, за липень 2013 року, за червень 2013 року, за травень 2013 року, /а.с.177 том 11, а.с.214 том 13/;

- акти приймання виконаних будівельних робіт із визначенням замовником ТОВ «Сентравіс Продакшн Юкрейн», генпідрядником ТОВ «Хосвоком», приймально-здавальні акти за грудень 2013 року, листопад 2013 року, за жовтень 2013 року, за вересень 2013 року, за серпень 2013 року, за липень 2013 року, за червень 2013 року, за травень 2013 року, /а.с.215 том 13, а.с.135 том15/.

Також, судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Фатрон», як виконавцем, та ТОВ «Хосвоком», як замовником, укладено договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом №2012/АТ від 20.12.2012 року, згідно умов якого автотранспортне підприємство зобов'язується приймати, а замовник - пред'являти до перевезення вантажі в об'ємах, вказаних в товарно-супровідних документах. Відповідно пункту 1.2 договору автотранспортне підприємство виконує для клієнта транспортно-експедиційні послуги. / а.с.136-138 том3/.

В рамках вказаного договору ТОВ «Фатрон» надавались послуги ТОВ «Хосвоком» з перевезення вантажу у 2013 році на загальну суму 1361680,98 грн., в тому числі ПДВ 226946,83 грн., за фактом чого складені податкові накладні.

Доставка товарно-матеріальних цінностей підтверджена актами виконаних робіт №3514 від 29.03.2016 року на суму 36240 грн., в тому числі ПДВ 6040 грн., №5155 від 30.04.2013 року на суму 50947,20 грн., в тому числі ПДВ 8491,20 грн., №6298 від 31.05.2013 року на суму 23709,60 грн., в тому числі ПДВ 3957,60 грн., №7107 від 27.06.2013 року на суму 32400 грн., в тому числі ПДВ 5400 грн., №8730 від 31.07.2013 року на суму 49000 грн., в тому числі ПДВ 8166,67 грн., №9652 від 30.08.2013 року на суму 36600 грн., в тому числі ПДВ 6100 грн., №11299 від 30.09.2013 року на суму 48200 грн., в тому числі ПДВ 8033,33 грн., №12529 від 31.10.2013 року на суму 30000 грн., в тому числі ПДВ 5000 грн., №14111 від 29.11.2013 року на суму 18000 грн., в тому числі ПДВ 3000 грн., №14888 від 31.12.2013 року на суму 30000 грн., в тому числі ПДВ 5000 грн. /а.с.139-158 том3/.

Сторонами свої зобов'язання за цим договором виконано, що підтверджується належними доказами / а.с.15-23 том6/, ТОВ «Фатрон» здійснювало перевезення будматеріалів від вантажовідправника - ТОВ «Відар ТД» до замовника, вантажоодержувача - ТОВ «Хосвоком», що підтверджується товаро-транспортними накладними /а.с.159 том10, а.с.106 том11/.

Також, між ТОВ «Хосвоком» (генпідрядник) та ТОВ «Еліс Буд» (субпідрядник) укладено договір підряду №02/03-13 від 06.03.2013 року, згідно умов якого субпідрядник зобов'язується виконати роботу по завданню генпідрядника, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити роботу, виконану в межах та на умовах цього договору. Згідно пункту 1.2 договору предметом підряду є поточний ремонт індукційної печі інв. №22562. На підставі пункту 2.1 договору результат виконаних робіт субпідрядником робіт має відповідати погодженій проектно-кошторисній документації. На підставі пункту 3.1 договору генпідрядник на протязі 5-ти днів з моменту підписання даного договору надає субпідряднику документацію, матеріали, інструменти та необхідне обладнання, якщо це передбачено проектно-кошторисною документацією. Пунктом 3.2 договору передбачено, що генпідрядник зобов'язується забезпечити субпідряднику необхідні умови для роботи обладнання, які включають в себе: виділення енергоресурсів, механізмів, мостових кранів, працюючих в сумах визначених договірною ціною за статтею "зворотні суми" з ПДВ. Згідно пункту 3.4 договору якість матеріалів, використаних субпідрядником, має відповідати технічній документації та Держастандарту, а також санітарним та екологічним нормам. Відповідно пункту 4.2 договору вартість робіт та матеріалів орієнтовно складає 15000 грн., в тому числі ПДВ 2500 грн. /а.с.113-116 том11/.

В рамках вказаного договору ТОВ «Еліс Буд» надано послуги ТОВ «Хосвоком» у 2013 році з поточного ремонту печі на загальну суму 15000 грн., в тому числі ПДВ 2500 грн., за фактом чого складено податкову накладну №149 від 07.03.2013 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2013 року, акту приймання виконаних буд вільних робіт №296 за березень 2013 року / а.с.117-124 том11/.

Розрахунки за надані послуги здійснені в повному обсязі шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Еліс Буд»

, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки / а.с.125 том11/.

Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справи, врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Отже вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом у судовому засіданні під час розгляду даної справи, та підтверджені належними письмовими доказами дають можливість зробити висновок про те, що факт реальності господарських операцій позивача з контрагентом - ТОВ «Лінк Груп», контрагентом ТОВ «Фатрон» та контрагентом ТОВ «Еліс-Буд» які на момент укладення та виконання господарського договору з позивачем щодо надання послуг, були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані як юридичні особи та платники податків, позивачем було сплачено у вартості отриманих від його контрагентів - ТОВ «Лінк Груп», ТОВ «Фатрон» та ТОВ «Еліс-Буд», послуг/товарів та віднесення витрат по цим господарським операціям витрат підприємства, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, з урахуванням положень ст..2,3,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні » засвідчують наявність певних юридичних фактів, і як наслідок надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості послуг, які позивачем було отримано від вищезазначеного контрагента, при цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов'язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару (послуг) покупець зобов'язаний сплатити вартість товару (послуг) продавцю, до складу якої входить ПДВ, а продавець зобов'язаний внести цю суму ПДВ до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару (послуг) цього обов'язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару (послуг), який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару (послуг) ПДВ до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару.

Також, податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв'язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «Інтерсплав проти України ( заява №803/02) у рішенні від 09.01.2007р. зазначив, що державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Враховуючи вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи, та приймаючи до уваги положення чинного податкового законодавства, зокрема положення п.п. 14.2.202 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст.185, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України, колегія суддів вважає, що висновок податкового органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Лінк Груп», ТОВ «Фатрон» та ТОВ «Еліс-Буд» про поставку товара не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної адміністративної справи, що свідчить про те, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави визначення об'єкту оподаткування ПДВ та для формування податкового кредиту з урахуванням сум ПДВ, який ним було сплачено у вартості отриманих від вищезазначених контрагентів послуг, а обрані відповідачем, який у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання податковим повідомленням - рішення №0008102210 від 07.11.2016р., яка є предметом оскарження у даній справі, не відповідають вимогам Податкового кодексу України, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог та визнання протиправним та скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обставини щодо належного виконання ТОВ «Хосвоком» та ТОВ «Лінк Груп», ТОВ «Фатрон» і ТОВ «Еліс-Буд» своїх зобов'язань за договорами, наявності підстав для віднесення ТОВ «Хосвоком» витрат понесених за цими договорами до складу валових витрат у відповідних звітних періодах та формування ТОВ «Хосвоком» у відповідних періодах податкового кредиту з урахуванням суми ПДВ, яка сплачена у вартості послуг отриманих за цим договором, були предметом дослідження суду під час розгляду справи №804/5857/17 та встановлено факт укладення та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договорами.

Так ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено підстави для звільнення від доказування. Зокрема, частиною 4 вказаної норми передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тобто, для адміністративного суду преюдиціальне значення має лише вирок суду у кримінальній справі. Інші судові рішення, прийняті в порядку встановленому КПК України, для адміністративного суду є доказами, які підлягають оцінці в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме виходячи з того, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок всіх доказів у їх сукупності. А тому посилання відповідача на кримінальні провадження є необгрунтованими,оскільки певні обставини можуть бути підтверджені лише належними та допустимими доказами.

В той же час, доказів наявності обвинувальних вироків щодо посадових осіб вищенаведених підприємств податковим органом не надано.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним постанову суду першої інстанції від 09.11.2017р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2017р. у справі №804/5857/17 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329 КАС України.

Повний текст виготовлено - 02.08.2018р.

Головуючий суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко