Постанова № 75643793, 01.08.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1531/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Донець Л.О.

суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 (суддя І інстанції Н.І. Слободянюк), по справі № 816/1531/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир"

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Полтавського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Гадячсир» (далі - позивач) до суду Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить визнання протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №56258990 від 14.04.2018 року.

14.06.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гадячсир» звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанови про відкриття виконавчого провадження №56258990 від 24.04.2018 року до набрання законної сили рішення суду по адміністративній справі; заборонити головному державному виконавцю ВПВР Департаменту ДВС МЮУ до закінчення розгляду справи вчиняти будь-які дії в рамках виконавчого провадження №56258990 від 24.04.2018 року, направлені на стягнення із позивача суми боргу до набрання законної сили рішенням суду по адміністративній справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року заява про забезпечення позову задоволена.

Забезпечено позов шляхом зупинення дії постанови про відкриття виконавчого провадження № 56258990 від 24.04.2018 року до набрання законної сили рішення суду по адміністративній справі та заборони головному державному виконавцю ВПВР Департаменту ДВС МЮУ до закінчення розгляду справи вчиняти будь-які дії в межах виконавчого провадження №56258990 до набрання законної сили рішенням суду.

Зупинено дію постанови про відкриття виконавчого провадження №56258990 від 24.04.2018 року до набрання законної сили рішення суду по адміністративній справі № 816/1531/18.

Заборонено державному виконавцю ВПВР Департаменту ДВС МЮУ до закінчення розгляду справи вчиняти будь-які дії в межах виконавчого провадження №56258990 до набрання законної сили рішенням суду по адміністративній справі № 816/1531/18.

Відповідач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні клопотання.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, посилається на неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи, та вважає, що зупинення дії постанови про відкриття виконавчого провадження та заборона вчинення будь-яких дій в межах даного виконавчого провадження фактично є вирішенням справи по суті позовних вимог, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідачем відкрито провадження у виконавчому провадженні №54937258 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області №917/1400/16 від 03.10.2017 року.

23.04.2018 року відповідачем прийнято постанову про повернення виконавчого провадження стягувачу.

23.04.2018 року відповідачем прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1 591 744,78 грн доларів США та 20 670,00 грн, стягнення за якою виділено в окреме виконавче провадження №56258990.

24.04.2018 року відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 56258990 з примусового виконання постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 23.04.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 591 744,78 доларів США та 20 670,00 грн, прийнятого в межах виконавчого провадження №54937258.

Задовольняючи клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції, виходив із приписів частини 2 статті 150 КАС України, та зробив висновки про те, що невжиття заходів забезпечення позову як зупинення дії оскаржуваної постанови та заборона вчиняти будь-які виконавчі дії щодо позивача в межах виконавчого провадження №56258990 до набрання судового рішення законної сили може істотно ускладнити порушені права позивача.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналізуючи викладені вище норми, колегія суддів дійшла до висновку про те, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадження якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У відповідності до ч.5, ч.7 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Матеріали справи свідчать про те, що в межах виконання виконавчого провадження №56258990 прийнято постанову про арешт майна боржника від 24.04.2018 року на суму стягнення- виконавчий збір у розмірі 1 591 744,78 доларів США та 20 670,00 грн.

Колегія суддів вважає наміркованою позицію суду першої інстанції про те, що державним виконавцем розпочато примусове стягнення виконавчого збору на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 6258990 від 24.04.2018 року, та вчиняються дії зі стягнення з позивача боргу, тому невжиття заходів може ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на його користь.

Так, колегія суддів зауважує, що заява була подана одночасно з даним позовом, розгляд даної справи є таким, що обмежений терміном, за приписами ст. 287 КАС України.

Частиною 4 ст. 287 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Матеріали справи не містять посилань на зловживання з боку відповідача щодо затягування розгляду справи, чи інших об'єктивних підстав, що існували на час подання клопотання про забезпечення позову, для розгляду справи у більш пізній термін.

Окрім цього, колегія суддів вважає, що заява про забезпечення позову не каже про наявність таких підстав, крім необхідність розрахунків з посередниками, та не конкретизує вказану обставину, кому саме, за яких підстав тощо.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суду першої інстанції зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, тому ухвала підлягає скасуванню, та апеляційна скарга - задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 по справі № 816/1531/18 скасувати, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" про забезпечення позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л.О. ДонецьСудді А.П. Бенедик Л.В. Мельнікова

Повний текст постанови складено 01.08.2018