Ухвала суду № 75643747, 31.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

31 липня 2018 року м. Київ № 826/8490/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1доВідділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет споруШевченківське районне Управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві Державна податкова інспекцію у Шевченківському районі Головного управління фіскальної служби у м. Києві провизнання недійсними реєстраційних документів, припинення реєстрації суб'єкта господарювання, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (04209, АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 16, каб. 105), в якому просить:

визнати реєстраційні документи, реєстраційний номер облікової картки платника податків недійсними та припинити діяльність фізичної особи-підприємця.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що невстановлена слідством особа, діє без згоди та всупереч волі позивача з метою здійснення фіктивної підприємницької діяльності, що є підставою для визнання реєстраційних документів недійсними.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду за позовною заявою про визнання реєстраційних документів недійсними та припинення діяльності фізичною особою-підприємцем від 01 червня 2018 року.

В обґрунтування поданої заяви вказано, що позивач отримала документи необхідні для обґрунтованого звернення до суду лише у кінці квітня 2018 року, після проведення почеркознавчої експертизи, в час коли вже було пропущено строки визначені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2018 призначено питання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду до розгляду у судовому засіданні 31 липня 2018.

У судовому засіданні 31.07.2018 суд поставив на обговорення питання щодо поновлення строків на звернення до суду.

Представник позивача підтримав подану заяву та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Вирішуючи по суті заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, проаналізувавши наведені сторонами обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Судом також враховується те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Проаналізувавши у сукупності наведені позивачем у заяві доводи та наявні у матеріалах справи докази, враховуючи те, що позивач дізнався про факт порушення його прав лише в кінці червня 2017 року, а необхідні для звернення до адміністративного суду докази були фактично зібрані у кінці квітня 2018 року у рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України внесеному до ЄРДР за № 12017100100007896, з метою забезпечення можливості позивача звернутись до суду для вирішення спору, суд вважає вказану заяву обґрунтованою, а прочини пропущення строку поважними, відтак заява є такою, що підлягає задоволенню, у зв'язку з чим пропущений позивачем строк звернення до суду підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 121, 122, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку про поновлення пропущеного строку задовольнити.

2. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 1 ст. 256 та п. 7 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали виготовлено 01.08.2018.

Суддя К.С. Пащенко