Постанова № 75643588, 01.08.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року справа №805/1718/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Сухарьок М.Г.,

секретар судового засідання - Тішевський В.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Кравченко О.С. довіреність від 12.03.2018 року № 91,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у справі № 805/1718/18-а (головуючий 1 інстанції Голуб В.А., повний текст складено 01 червня 2018 року в м. Слов'янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 0011844311 від 23.02.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2018 року ОСОБА_4 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 0011844311 від 23.02.2018 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0011844311 від 23.02.2018 року на суму 5 734, 83 грн.

В решті заявлених позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Головного управління ДФС у Донецькій області на користь ОСОБА_4 суму судового збору у розмірі 622, 27 грн.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що позивачу правомірно нараховано штрафні санкції та пеню, оскільки ним було порушено вимоги ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі-Закон № 2464-VI). Звертає увагу, що на час прийняття оскаржуваного судового рішення позивач не звертався до податкового органу з заявою про звільнення від виконання своїх обов'язків, відповідно до п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI. Вважає, що у позивача, як платника єдиного внеску, відсутні будь які правові підстави щодо звільнення від виконання своїх обов'язків, відповідно Закону № 2464-VI.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні, проти чого заперечував представник позивача, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Суд, заслухав суддю - доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, встановив наступне.

Як вбачається з Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2) у період з 29.03.2011 року по 31.01.2018 року була зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця та перебувала на обліку в Державній податковій інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області (а.с.49-50).

Рішенням заступника начальника - начальником Костянтинівсько-Дружківського управління Головного управління ДФС у Донецькій області Гринцовим О.В. № 0011844311 від 23.02.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) до ОСОБА_4 застосовано штраф за період з 02.06.2013 року по 05.02.2018 року у розмірі 332,10 грн., штраф за період з 21.01.2015 року по 05.02.2018 року у розмірі 760,77 грн. та нараховано пеню у розмірі 5402,28 грн. (а.с.7). Вказане відображено у картці особового рахунку ОСОБА_4 (а.с.16-32).

Розрахунком штрафних санкцій визначено, що до позивача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню у розмірі 760,32 грн. за період до 14.04.2014 року, та у розмірі 5734,83 грн. за період після 14.04.2014 року (а.с.34-36, 47).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ), зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Разом з цим, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII), згідно до статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

На час вирішення даної справи, Президентом України не прийнято Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, тобто, період проведення АТО триває.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт б) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:

«9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Тобто, можливість подання такої заяви має місце виключно після закінчення антитерористичної операції.

Натомість, звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі, в силу його прямої дії та не потребує додаткового звернення, оскільки норма встановлює «незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій» та вона адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Законом України від 02.03.2015 № 219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці», до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2011 року, № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911 від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону № 1669-VII, у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669-VII виключено.

Положення пп.8 п.4 ст.11 Закону № 1669-VII були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тоді як змін безпосередньо до цього Закону щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було.

На теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пункту 9-4 розділу VIII не прийнято.

Аналізуючи вищевикладене, сам факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення за порушення Закону.

На виконання приписів Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Серед цього переліку зазначено м. Дружківка.

Матеріалами справи підтверджено, що містом здійснення господарської діяльності позивача на час виникнення спірних правовідносин - було м. Дружківка Донецької області.

Крім того, як вже зазначалось, позивач була зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця та перебувала на обліку в Державній податковій інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області, тобто, позивач перебувала на обліку в органі доходів та зборів, який був розташований на території проведення антитерористичної операції, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р.

Суд наголошує, що Закон № 2464-VІ не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 14 квітня 2014 року до 05 лютого 2018 року є протиправним.

Відповідно до положень частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у справі № 805/1718/18-а за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 0011844311 від 23.02.2018 року - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у справі № 805/1718/18-а - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 01 серпня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

М.Г. Сухарьок