Постанова № 75643434, 12.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2018 рокусправа № П/811/2405/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Сафронова С.В.

судді: Мельник В.В., Чепурнов Д.В.,

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2"Державного агентства резерву України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № П/811/2405/17 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області до Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резерву України про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить стягнути податковий борг в сумі 403 620,00 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2 Державного агенства резерву України (просп.Інженерів, 2, м.Кіровоград, 25014, код 00951862), який має податковий борг, кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу в розмірі ПДВ -153 319,00 грн. на користь державного бюджету України на слідуючий рахунок: отримувач УДКСУ у м.Кропивницький, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016, ЗКПО банку 38037409, рахунок:31114029700002, код платежу:30 14010100, частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій -250 301,00 грн. отримувач УДКСУ у м.Кропивницький, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016, ЗКПО банку 38037409, рахунок:31114074700002, код платежу:30 31010100.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 403 620,00 грн., який складається з податку на додану вартість в загальній сумі 153 319,00 грн., що виник на підставі податкових декларацій з ПДВ від 19.10.2017 року № 9217273607 за вересень 2017 року та від 17.11.2017 року №9243136966 за жовтень 2017 року; - з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій в загальній сумі 250 301,00 грн., що виник на підставі розрахунку від 24.10.2017 року №9220303559 .

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий борг» - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В свою чергу у відповідності до норм абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що «податкова вимога» - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

В силу норми п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п. 3.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міндоходів України від 10.10.2013 року № 576, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року за № 1840/24372 та діяв до 08.09.2017 року, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відтак, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що право на формування податкової вимоги виникає у контролюючого органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання.

Одночасно нормами п. 95.1 і 95.2 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

22.04.2014 р. відповідачем отримано податкову вимогу № 369-25 від 11.04.2014 р. на суму 34 401,88 грн., доказів оскарження або відкликання яких суду також не надано.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про задоволення позовних вимог про стягнення з Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2 Державного агенства резерву України на користь на користь державного бюджету України на слідуючий рахунок: отримувач УДКСУ у м.Кропивницький, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016, ЗКПО банку 38037409, рахунок:31114029700002, код платежу:30 14010100, частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій -250 301,00 грн. отримувач УДКСУ у м.Кропивницький, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016, ЗКПО банку 38037409, рахунок:31114074700002, код платежу:30 31010100.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, а позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2 Державного агенства резерву України - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Д.В. Чепурнов