Постанова № 75643419, 31.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О.

31 липня 2018 р. Справа № 820/6270/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання - Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Красноградської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області до Красноградської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

В с т а н о в и л а:

14.12.2017 року позивач Державна екологічна інспекція в Харківській області (подалі - Держекоінспекція) звернувся до суду з позовом, в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Красноградської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок (подалі - Красноградська РО УТМР) у вигляді припинення права користування мисливськими угіддями, наданих на підставі рішення Харківської обласної ради від 18.06.2015 року № 1257-VІ (із змінами внесених рішенням від 27.08.2015 року № 1321-VI) до виконання пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7 припису від 06.12.2017 року № 80/04-09.

Позивач зазначає, що за наслідками перевірки Красноградської РО УТМР, проведеної у період з 28.11.2017 року по 04.12.2017 року, Держекоінспекцією складено акт за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 693/01-04/04-09. З метою усунення порушень, виявлених під час здійснення планової перевірки, Держекоінспекцією винесено припис від 07.12.2017 року за № 80/04-09, яким зобов'язано керівника відповідача дотримуватись умов договору № 00038 від 24.07.2015 року та Додаткової угоди № 1 до означеного Договору від 30.10.2015 року укладеного між Красноградською РО УТМР та Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. У зв'язку із невиконанням умов означеного припису, позивач звернувся до суду із даним позовом, та просить його задовольнити у повному обсязі.

Заперечуючи проти вимог Держекоінспекції, Красноградська РО УТМР зазначає, що виключно систематичне невиконання або порушення користувачем мисливських угідь вимог договору про умови ведення мисливського господарства та вищенаведених приписів закону є виключною підставою для складення компетентними органами попередження користувачу про необхідність усунення порушення чи заборони використання державного мисливського фонду в угіддях цього користувача строком до двох років.

Припинення права використання державного мисливського фонду або права користування мисливськими угіддями може мати місце лише у випадках, передбачених статтею 23 Закону України від 22.02.2000 року № 1478-ІІІ «Про мисливське господарство та полювання». Оскільки цією статтею зазначено вичерпний перелік підстав для заборони використання державного мисливського фонду, вимога Держекоінспекції є необґрунтованою.

Щодо посилання позивача на неналежне виконання умов Договору від 24.07.2015 року, що укладений між Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Красноградською РО УТМР, вказує, що позивач не уповноважений на здійснення контролю за дотриманням відповідачем умов ведення господарства, що визначені у договорі, оскільки він не є стороною такого договору.

Крім цього, відповідач зазначає, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Таким чином, вважає позовні вимоги Держекоінспекції є передчасними, та не ґрунтуються на вимогах законодавства України.

У відповіді на відзив Держекоінспекція зазначає, що у разі систематичного невиконання або порушення користувачем мисливських угідь зазначених вимог центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, може попередити користувача про необхідність усунення порушення у визначений термін чи заборонити використання державного мисливського фонду в угіддях цього користувача строком до двох років.

Таким чином, систематичне невиконання або порушення користувачем мисливських угідь вимог договору про умови ведення мисливського господарства та вищенаведених приписів закону є підставою для складення компетентними органами попередження користувачу про необхідність усунення порушення чи заборони використання державного мисливського фонду в угіддях цього користувача строком до двох років.

При цьому такими компетентними органами, в силу наведених вище вимог закону, є: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, 2) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

У зв'язку з тим, що позаплановою перевіркою було доведено факт погіршення якості мисливських угідь з боку їх користувача - Красноградської РО УТМР, а також більшої частини пунктів умов договору № 00038 від 24.07.2015 року про умови ведення мисливського господарства та додаткової угоди № 1 від 30.10.2015 року до договору про умови ведення мисливського господарства №00038 від 24.07.2015 року, позивач вважає вимоги Держекоінспекції обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2018 року (рішення у повному обсязі виготовлено 07.05.2018 року) адміністративний позов Держекоінспекції задоволений наступним чином: застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Красноградської РО УТМР у вигляді припинення права користування мисливськими угіддями, наданих на підставі рішенням Харківської обласної ради від 18.06.2015 року № 1257-VІ (із змінами внесених рішенням від 27.08.2015 року № 1321-VI) до виконання пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7 припису від 06.12.2017 року № 80/04-09.

Контроль за виконанням рішення покладено на Держекоінспекцію.

Суд зазначив про відсутність доказів виконання припису від 07.12.2017 року № 80/04-09, яким зобов'язано керівника Красноградської РО УТМР дотримуватись умов договору № 00038 від 24.07.2015 року та Додаткової угоди № 1 до вказаного Договору від 30.10.2015 року, укладеного між Красноградської РО УТМР та Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, а відтак, означене рішення суб`єкта владних повноважень залишилося без виконання.

Крім цього, суд зазначив, що припис про усунення порушень від 07.12.2017 року № 80/04-09 відповідачем не оскаржено, на час розгляду справи він є чинним, доказів його скасування в адміністративному або судовому порядку відповідачем до справи не надано, а судом під час розгляду справи не встановлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач Красноградська РО УТМР просить його скасувати та прийняти нове, яким позовну заяву Держекоінспекції залишити без розгляду.

Скаржник зазначає, що позов є безпідставними, а прийняте судом рішення - передчасним та необґрунтованим, позов не відповідає обставинам справи, крім того, позов заявлено за відсутності відповідних повноважень, що надані позивачу Держекоінспекцією, тобто за межами дієздатності юридичної особи публічного права, отже рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права та підлягає скасуванню.

Судом, при ухвалені рішення не враховані всі обставини, що мають доказове значення, не надано правової оцінки запереченням та доказам, які надано сторонами, чим було порушено принцип диспозитивності при досліджені доказів та ухвалені рішення, а також порушено принцип законності, який зобов'язує неухильно керуватися у своїй діяльності нормами права з метою ухвалення об'єктивного рішення. Крім того, вважає, що судом першої інстанції порушено принцип обґрунтованості, оскільки, мотивувальна частина рішення значною мірою відповідає тексту позовної заяви, без урахування позиції відповідача або обґрунтування відповідного рішення іншими джерелами права.

Так, скаржник зазначає, що Законом України «Про мисливське господарство та полювання» лише центральний орган виконавчої влади, яким є Державна екологічна інспекція України, наділений повноваженнями, щодо звернення до суду із відповідним позовом щодо про припинення права користування мисливськими угіддями.

Таким чином, Держекоінспекція не має необхідного обсягу дієздатності для звернення до адміністративного суду з приводу та підстав викладених у позовній заяві, а саме, ставити питання перед судом щодо застосування заходів реагування шляхом припинення права користування мисливськими угіддями.

За наведених обставин вважає, що позовна заява позивача підлягає залишенню судом апеляційної інстанції без розгляду на підставі ч.1 ст. 319 КАС України, оскільки судом першої інстанції рішення ухвалено із процесуальним порушенням вимог КАС України, яким визначено вичерпне коло осіб публічного права, яким надано право звернення до суду із позовом про припинення права користування мисливськими угіддями, до яких Держекоінспекція не відноситься.

До викладеного, скаржник зазначає, що у позовній заяві позивачем не доказується погіршення мисливських угідь, проте, з невідомих обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо «систематичності невиконання обов'язків» умов договору від 24.07.2015 року № 00038 про умови ведення мисливського господарства, укладеного між Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Красноградським РО УТМР.

Окрім наведеного, відповідач вказує, що вимоги припису від 06.12.2017 року № 80/04-09 мають граничні терміни виконання до 15.05.2018 року. Таким чином, на дату звернення до адміністративного суду, у суб'єкта владних повноважень (Держекоінспекції) не існувало підстав, що дають право на відповідне звернення, оскільки апелянт на законних підставах добровільно виконував вимоги позивача. Отже, судом ухвалено рішення, з порушенням норм процесуального права у частині досудового врегулювання спору.

Крім того, рішенням суду першої інстанції застосовано негативні для відповідача наслідки, тобто заходи реагування у сфері державного нагляду до граничної дати виконання припису, що є порушенням п. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, за яким для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.

Також, скаржник зазначає, що судом не враховано положення ч. 3 ст. 21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», якими умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і користувачами мисливських угідь.

Таким чином, Красноградське РО УТМР використовує мисливські угіддя не на підставі рішення Харківської обласної ради від 18.06.2015 року № 1257-V (зі змінами внесених рішенням від 27.08.2015 року №1321-VI), а на підставі договору № 00038 від 24.07.2015 року та Додаткової угоди № 1 від 30.10.2015 року, у зв'язку із чим, судом перевищено повноваження та прийнято рішення яким:

- фактично припинено виконання рішення Харківської обласної ради від 18.06.2015 року № 1257-V (зі змінами внесених рішенням від 27.08.2015 року № 1321-VI) без залучення відповідного органу в якості третьої особи, оскільки рішення по дійсній справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки;

- вирішено питання щодо фактичного припинення дії договору № 00038 від 24.07.2015 року та Додаткової угоди № 1 від 30.10.2015 року;

- рішення ухвалено без залучення Харківського обласного управління лісового господарства, яке є стороною договору № 00038 від 24.07.2015 року та Додаткової угоди № 1 від 30.10.2015 року та без відповідного залучення останнього в якості третьої особи, оскільки рішення по дійсній справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.

Заперечуючи проти доводів та вимог апеляційної скарги, позивач Держекоінспекція зазначає, що твердження відповідача про відсутність у позивача дієздатності для звернення до адміністративного суду з приводу та підстав, викладених у позовній заяві, є таким, що не відповідає нормам права.

Держекоінспекцією позаплановою перевіркою було доведено факт погіршення якості мисливських угідь з боку їх користувача - Красноградської РО УТМР, а також більшої частини пунктів умов договору № 00038 від 24.07.2015 року про умови ведення мисливського господарства та додаткової угоди № 1 від 30.10.2015 року до договору про умови ведення мисливського господарства № 00038 від 24.07.2015 року.

Окрім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції Держекоінспекцією на виконання звернення Красноградської РО УТМР від 06.04.2018 року щодо проведення позапланової перевірки про часткове усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, зазначених у п.п. 1, 2.1, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6,3,4,5 припису від 06.12.2017 року № 80/04-09 здійснено ще одну позапланову перевірку.

За результатами здійснення зазначеної перевірки складено відповідний акт від 19.04.2018 року № 314/01-04/04-09, яким встановлено, що порушення виявлені попередньою перевіркою відповідачем не виконані.

За наведених обставин, позивач просить апеляційну скаргу Красноградської РО УТМР залишити без задоволення, а судове рішення, - без змін.

Переглянувши судове рішення, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не погоджується з висновком суду, з таких підстав.

Судом установлено та не заперечується учасниками справи, що Красноградська РО УТМР є користувачем мисливських угідь загальною площею 37676,4770 га на території Красноградського району Харківської області, які передані останній на підставі рішення Харківської обласної ради від 18.06.2015 року № 1257-VI, зі змінами, внесеними рішенням Харківської обласної ради від 28.08.2015 року за № 1321-УІ та відповідно до договору № 00038 від 24.07.2015 про умови ведення мисливського господарства та додаткової угоди № 1 від 30.10.2015 року до договору про умови ведення мисливського господарства № 00038 від 24.07.2015 року, укладених Красноградською РО УТМР із Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

На підставі наказу Держекоінспекції від 27.11.2017 року за № 693/01-04, направлення на проведення позапланової перевірки, в термін з 28.11.2017 року по 04.12.2017 року в межах розгляду звернення гр. ОСОБА_3 від 30.10.2017 року, позивачем проведено позапланову перевірку дотримання Красноградською РО УТМР вимог природоохоронного законодавства в частині ведення мисливського господарства.

За результатами перевірки, Держекоінспекцією складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 693/01-04/04-09 /а.с. 18-38, т. 1/, яким виявлені порушення посадовими особами Красноградської РО УТМР умов ведення мисливського господарства, що перелічені на 2-6 аркушах Акту перевірки /а.с. 20-24, т. 1/.

З метою усунення означених порушень природоохоронного законодавства, Держекоінспекцією винесено припис від 06.12.2017 року № 80/04-09, яким зобов'язано керівника Красноградської РО УТМР дотримуватись умов договору № 00038 від 24.07.2015 року, Додаткової угоди № 1 від 30.10.2015 року, укладеного між позивачем та Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства /а.с. 44-47, т. 1/.

Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Разом з тим, позапланові заходи державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання, що визначені ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», частково призупинені на час дії мораторію до 31.12.2017 року, згідно із Законом України від 03.11.2016 року № 1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (подалі - Закон № 1728-VIII).

Згідно вимог ст. 6 Закону № 1728-VIII дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, органом, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії, та його територіальними органами, Державною службою України з питань праці та її територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Національним банком України, Антимонопольним комітетом України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів

Аналізуючи наведену правову норму, колегія суддів дійшла висновку, що мораторій на проведення позапланових заходів з перевірок, встановлений Законом № 1728-VIII, не поширюється лише на Державну екологічну інспекцію України, територіальні органи Державної екологічної інспекції України до кола територіальних органів центральних органів виконавчої влади, перелік яких наведений у ст. 6 Закону № 1728-VIII, не включені.

Колегія суддів зазначає, що статтею 6 Закону № 1728-VIII чітко визначено коло суб'єктів, які не зважаючи на мораторій щодо проведення державних заходів нагляду (контролю), мають право проводити такі заходи. При цьому до кола таких суб'єктів увійшли як певні центральні органи виконавчої влади так і їх територіальні органи. Винятком є центральний орган виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Оскільки наведені обставини залишені судом поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, керуючись ч. 2 ст. 308, п. 2 ч. 1 ст. 315, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, колегія судів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Красноградської РО УТМР і скасування оскаржуваного судового рішення, з прийняттям нового - про відмову у задоволенні вимог Держекоінспекції про застосування відносно позивача заходів реагування у сфері державного нагляду.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги про залишення адміністративного позову Держекоінспекції без розгляду відповідно до положень ч. 1 ст. 319 КАС України з підстав відсутності у позивача адміністративної процесуальної дієздатності, виходячи з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду &l9; &? ; у відповідній частині з підстав, встановлених 240 цього Кодексу - позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

За визначенням, що малось у ч. 2 ст. 50 КАС (Кодекс адміністративного судочинства України в редакції, що діяла до 15.12.2017 року) позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

За визначенням, що малось у п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС - суб'єкт владних повноважень, це орган державної влади, орган місцевого самоврядування їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, - суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За приписами ч. 4 ст. 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та Законами України.

За приписами абз. 2 ч. 2 ст. 23 Закону України від 22.02.2000 року № 1478-III «Про мисливське господарство та полювання» рішення про припинення права користування мисливськими угіддями у разі систематичного невиконання обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, а також погіршення якості мисливських угідь з вини користувача, - приймаються адміністративним судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, або органів, уповноважених на надання у користування мисливських угідь щодо застосування такого заходу реагування.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України від 17.03.2011 року № 3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади можуть утворюватись, ліквідовуватись, реорганізовуватись керівником центрального органу виконавчої влади як структурні підрозділи апарату центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, та Кабінетом Міністрів України.

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади (ч. 3 ст. 21 цього Закону).

Відповідно п. 1 «Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 року № 312 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 року за № 1080/30948 (подалі - Положення) Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 3 Положення, основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території.

За наведених обставин, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги Красноградської РО УТМР стосовно відсутності у позивача Держекоінспекції дієздатності юридичної особи публічного права для звернення до адміністративного суду з приводу та підстав викладених у позовній заяві.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на підстави скасування судового рішення не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 229, 292, 293, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Красноградської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року скасувати, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог Державної екологічної інспекції в Харківській області.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. МельніковаСудді(підпис) (підпис) А.П. Бенедик М.І. Гуцал Постанова складена і підписана 31 липня 2018 року.