Ухвала суду № 75643250, 27.07.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

27 липня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/496/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Бідней О.В.

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідачі - не з'явилися

представника третьої особи - ОСОБА_3

розглянув у підготовчому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4

до відділу реєстраційної служби Сокирянської міської ради Чернівецької області,

відділу у Сокирянському районі міськрайонного управління у Сокирянському районі м. Новодністровську ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_5

про скасування реєстраційної дії, рішення та зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням адміністративного позову у новій редакції, просить:

- визнати недійсною приватизацію земельної ділянки площею 0,1 (га), кадастровий номер: НОМЕР_1, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_5 в межах м. Сокиряни Чернівецької області і розміщена між будинковолодіннями, що належать ОСОБА_4 та ОСОБА_5, жителів м. Сокиряни Чернівецької області;

- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Сокирянської міської ради Долинянську А.О. скасувати реєстрацію права власності на земельну ділянку під реєстраційним номером 1364017973240, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка знаходиться в м. Сокиряни Чернівецької області і зареєстрована на ім'я ОСОБА_5 (кадастровий номер НОМЕР_1);

- зобов'язати відділ у Сокирянському районі міськрайонного управління у Сокирянському районі та м. Новодністровську ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області визнати недійсним і скасувати Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-7302197982017, виданий 22.09.2017 р.

09.07.2018 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області подано до суду клопотання про закриття провадження у адміністративний справі №824/496/18-а.

В обґрунтування клопотання зазначав, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом позову є визнання недійсною приватизацію земельної ділянки та скасування відповідної державної реєстрації, тобто предметом спору по суті є спір про право власності на сформовану земельну ділянку між ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Вважає, що даний спір не є публічно-правовим, оскільки виник за участі суб'єкта владних повноважень, який у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 27.07.2018 р. представники позивача заперечували проти закриття провадження у адміністративній справі та просили суд у задоволенні клопотання відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 не заперечував проти закриття провадження у адміністративній справі.

Відповідачі в підготовче засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Водночас від відділу реєстраційної служби Сокирянської міської ради Чернівецької області надійшла заява, в якій відповідач просив суд розглянути дану справу за відсутності його представника.

У відповідності до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частинами 1 та 2 ст. 181 КАС України встановлено, що підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, в т.ч. у випадках визначених пунктами 1 - 3, 5 частини другої статті 205 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 205 КАС України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Враховуючи приписи ст. ст. 194 та 205 КАС України, суд вважає, що подання учасником справи заяви про розгляд адміністративної справи за її відсутності та неприбуття в підготовче засідання відповідача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду клопотання про закриття провадження у справі.

Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до договору дарування АВА №622826 від 13.06.1999 р. ОСОБА_8 подарувала, а ОСОБА_9 прийняв у дар належний ОСОБА_8 незакінчений будівництвом житловий будинок, що знаходиться у АДРЕСА_2.

Вищевказаний незакінчений будівництвом житловий будинок належить дарителю ОСОБА_10 на підставі свідоцтва на право власності на частку в спільному майні подружжя та свідоцтва про право на спадщину, виданих Сокирянською державною нотаріальною контрою 27.05.1976 р. за реєстрами №850 і 851.

Відповідно до доданого до матеріалів справи договору купівлі продажу житлового будинку незавершеного будівництва від 05.05.2005 р. ОСОБА_11, який діє від імені ОСОБА_9 продав ОСОБА_5 незавершений будівництвом житловий будинок, що знаходиться на земельній ділянці в АДРЕСА_1.

Згідно договору дарування житлового будинку ВКА №361553 від 13.11.2007 р. ОСОБА_4 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудам, які знаходяться в АДРЕСА_3.

Згідно даного договору на земельній ділянці розташовано: житловий будинок - літ. А., саманні, житловою площею - 21,90 кв.м., загальною площею - 33,40 кв.м., сарай - літ. Б., саманні, сарай з підвалом - літ. В., кам'яні, сарай - літ. Г., кам'яні, сарай - літ. Д., дощані, вбиральня - літ. Е., дощані.

Із витягу про державну реєстрацію прав від 12.12.2011 р. видно, що позивач зареєстрував у Сокирянській філії Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації своє право власності на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Як видно із плану присадибної ділянки житловий будинок по АДРЕСА_1 збудовано на земельній ділянці загальною площею 600 кв.м. Згідно даного плану земельна ділянка та зведений на ній житловий будинок по АДРЕСА_1 межує з земельною ділянкою ОСОБА_9 та його будинковолодінням по АДРЕСА_3.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, державним реєстратором прав на нерухоме майно Сокирянської міської ради Долинянською А.О. 25.09.2017 р. внесено запис про право власності 22560350 за ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,1 га кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 в м. Сокиряни Чернівецької області.

Підстава виникнення права власності: витяг з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-7302197982017, виданий 22.09.2017, видавник: Відділ у Сокирянському районі та м. Новодністровську Головного управління Держгеокадастру у Черінвецькій області; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 586/43-14, виданий 20.03.2014, видавник: Сокирянська міська рада Чернівецької області.

Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37307462 від 28.09.2017, 09:17:01, Долінська Анжела Олексіївна, Сокирянська міська рада, Чернівецька область.

Як видно з матеріалів справи, 29.01.2018 р. позивач звернувся до архівного відділу Сокирянської районної державної адміністрації Чернівецької області із заявою, в якій просив надати архівний витяг із рішення Сокирянскьої міської ради (за період 1942-2017 роки включно) та/або рішення виконкому Сокирянскьої міської ради (1942-2017 роки включно) про передачу земльної ділянки у безоплатну приватну власність із земель запасу міської ради за цільовим призначенням за рахунок земель громадської та житлової забудови на ім'я ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживала по АДРЕСА_3. Вказував, що архівний витяг необхідний для оформлення спадщини.

Листом №1/55 від 30.01.2018 р. архівного відділу Сокирянською районною державною адміністрацією Чернівецької області надано відповідь, в якій зазначено, що архівний відділ Сокирянської райдержадмінстрації, що в протоколах засідання виконавчого комітету та сесій Сокирянської міської ради за 1990-1996 роки рішення про передачу землі ОСОБА_8 не виявлено.

29.01.2018 р. позивач звернувся до Сокирянської міської ради із запитом на інформацію, в якому просив надати інформацію про: розміри земельної ділянки, що фактично перебувають в користуванні ОСОБА_5 по АДРЕСА_4, їх конфігурація; надати вичерпну інформацію, що засвідчує право на приватизацію ОСОБА_5 присадибної земельної ділянки 0,04 га, закріпленої за житловим будинком по АДРЕСА_3: надати відповідно завірену копію технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна ОСОБА_5 по АДРЕСА_4; надати відповідно завірену виписку із погосподарської книги Сокирянської міської ради Сокирянського району Чернівецької області щодо виділення земельної ділянки 0,04 га ОСОБА_5 під будівництво житлового будинку по АДРЕСА_4.

Листом №03/12-265 від 05.02.2018 р. Сокирянська міська рада, посилаючись на п.1 ст.10-1 та п.2 ст. 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації", повідомила про неможливість розголошення даної інформації через конфіденційність.

Судом встановлено, що за заявою позивача 20.02.2018 р. було проведено топографо-геодезичні роботи, встановлена площа земельної ділянки по фактичному користуванні 0,1163 га та визначено проходження межі між належними сторонами суміжних ділянок, згідно схеми складеної сертифікованим інженером-землевпорядником Чернівецької регіональної філії ДП Ц ДЗК Сокирянського виробничого відділу Носова А.В. та інженера - землевпорядника Гудійник С.Ю.

Позивач зазначав, що загальна площа землі, яка перейшла йому разом з будинковолодінням по АДРЕСА_3 (згідно витягу із Генерального плану (схема) технічного паспорта) становить 0,1587 га, а по фактичному користуванню загальна площа землі становить 0,1163 га.

У зв'язку із цим, 24.04.2018 р. позивач звернувся до ОСОБА_5 із листом-попередженням, в якому просив у мирний спосіб врегулювати питання щодо погодження межі суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1, а також врегулювати питання стосовно відшкодування йому збитків у вигляді недодержаного доходу з земельної ділянки за період 20.03.2014 по теперішній час.

Згідно комісійного акту обстеження від 10.05.2018 р. видно, що в ході обстеження з'ясовано, що площа та конфігурація даної земельної ділянки не співпадає з схематичним планом в технічному паспорті, в якому чітко наведено конфігурація та площа земельної ділянки, план розташування будівель та відмічено наявність забору на межі з сусідньою земельною ділянкою, яка перебуває у приватній власності гр. ОСОБА_5 Відповідно до витягу із Генерального плану (схема) технічного паспорту площа земельної ділянки становить 0,1587 га, а у фактичному користуванні перебуває 0,1163 га.

Таким чином, Комісією зроблено висновок, що для усунення вимог земельного законодавства на присадибній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3, рекомендовано гр. ОСОБА_4 звернутись до суду.

У зв'язку із не досягненням домовленості з ОСОБА_5 щодо користування земельною ділянкою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши клопотання про закриття провадження в адміністративній справі, суд вважає, що воно підлягаю задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно п.2 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних та юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 3-4 та 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Частиною 1 ст. 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Статтями 125 - 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулює Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).

Відповідно до ст. 10 Закону №1952-IV державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; нотаріус; державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною 2 ст. 3 Закону №1952-IV визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону №1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 - 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Частиною 1 - 2 ст. 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є: визнання недійсною приватизацію земельної ділянки площею 0,1 (га) за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_5 в межах м. Сокиряни Чернівецької області і розміщена між будинковолодіннями, що належать ОСОБА_4 та ОСОБА_5, жителів м. Сокиряни Чернівецької області; зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Сокирянської міської ради Долинянську А.О. скасувати реєстрацію права власності на земельну ділянку, яка знаходиться в м. Сокиряни Чернівецької області і зареєстрована на ім'я ОСОБА_5 (кадастровий номер НОМЕР_1); зобов'язання відділ у Сокирянському районі міськрайонного управління у Сокирянському районі та м. Новодністровську ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області визнати недійсним і скасувати Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-7302197982017, виданий 22.09.2017 р.

Отже, в даному випадку спірні правовідносини між її учасниками (здебільшого, між позивачем та третьою особою - ОСОБА_5.) виникли у зв'язку із оскарженням набуття права власності на земельну ділянку.

Тобто, спір стосується оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних відносин, оскільки державна реєстрація права власності є фактично офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття речового права на нерухоме майно, яке виникло на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття права власності на нерухоме майно.

У зв'язку із цим суд зазначає, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась як Верховним Судом України ( постанова від 24.02.2015 р. у справі №21-34а15 та постанова від 13.09.2017 р. у справі №21-2465а16), так і підтримана Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 р. у справі №2а-3100/11/2170 (К/9901/4856/18).

Згідно ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що даний спір не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, тобто не є публічно-правовим.

Таким чином, даний спір не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, то суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі.

Відтак, клопотання Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про закриття провадження у справі є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Зважаючи на правову позицію Верховного Суду в даній категорії справ, характер спірних правовідносин та склад учасників справи, суд роз'яснює позивачу право на звернення з цим позовом в порядку цивільного судочинства (за правилами Цивільного процесуального кодексу України).

За змістом ч.2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч.6 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Крім цього, згідно положень ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно квитанцій №0.0.1044617299.1 від 23.05.2018 р., №0.0.1044619212.1 від 23.05.2018 р., №0.0.1044620450.1 від 23.05.2018 р. позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2114,40 грн.

Відтак, зважаючи на закриття провадження у справі в зв'язку з неналежністю розгляду позову в порядку адміністративного судочинства, судовий збір у розмірі 2114,40 грн може бути повернуто позивачу за ухвалою суду в разі звернення з відповідним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 19, 238, 242, 248, 293 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання про закриття провадження в адміністративній справі задовольнити.

2. Закрити провадження в адміністративній справі №824/496/18-а за позовом ОСОБА_4 до відділу реєстраційної служби Сокирянської міської ради Чернівецької області, відділу у Сокирянському районі міськрайонного управління у Сокирянському районі м. Новодністровську ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 про скасування реєстраційної дії, рішення та зобов`язання вчинити дії.

Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя В.К. Левицький

Ухвалу в повному обсязі складено 01.08.2018 р.