
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 520/475/17
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Калініченко Л.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Турецької І.О.,
при секретарі судового засідання Грабового В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління ПФУ в м.Одесі на рішення Київського районного суду м.Одеси від 16 березня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
17 січня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м.Одеси з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
- визнати протиправними дії та рішення управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси (далі - управління ПФУ) від 30 березня 2016 року №825882 щодо відмови у проведенні перерахунку призначеної пенсії за вислугу років, у зв'язку з збільшенням посадового окладу, на підставі довідки прокуратури Одеської області від 24 лютого 2016 року №355;
- визнати протиправними дії управління ПФУ від 30.11.2016 року №282/Б-01 про відмову в поновленні виплати позивачеві пенсії з 01.04.2015 року;
- зобов'язати управління ПФУ здійснити перерахунок з 01.01.2016 року призначеної ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції Закону України №2663-111 від 12.07.2001 року, виходячи із 90% місячного заробітку без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням наданої довідки прокуратури Одеської області №355 від 24.02.2016 про збільшення розміру заробітної плати внаслідок збільшення посадового окладу та стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати на сплату судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю відмови управління ПФУ здійснити відповідний перерахунок, оскільки право позивача на перерахунок призначеної йому пенсії за вислугу років було передбачено ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції чинній на момент призначення йому пенсії та відмова у проведенні такого перерахунку є порушенням його прав, гарантованих Конституцією України та гарантій, передбачених Конвенцією про захист прав людини.
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що з 01 червня 2015 року призначення, перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» не здійснюється, що пов'язано з набранням чинності ст.86 Закону України «Про прокуратуру».
Крім того, відповідно до ст. 58 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 02.03.2015 року № 213 та відповідно до п. 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 06.12.2016 року № 1774-VIII позивачу, як особі яка працює на посаді на умовах Закону України «Про прокуратуру», з 01 квітня 2015 року призначена пенсія не виплачувалася відповідно до вимог чинного законодавства .
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 16 березня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою задовольнити його позовні вимоги. Зокрема, управління ПФУ зазначило, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що з 01 червня 2015 року призначення та перерахунок пенсії, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-VII від 05.11.1991 року не здійснюється, а положення статті 50-1 цього Закону втратили законну силу. Крім того, враховуючи, що позивач працює на посаді в органах прокуратури, відповідно до закону України «Про прокуратуру», призначена пенсія не виплачується, а її виплата поновлюється після звільнення з такої посади.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
ОСОБА_2 з 03 серпня 1992 року працює в органах прокуратури Одеської області.
З 12 лютого 2007 року позивачу призначена пенсія за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-VII від 05.11.1991 року, із розрахунку 86% від заробітку в сумі 5875 гривень 03 копійки , а з 01 липня 2012 року у розмірі 7851 гривня 75 копійок, що становить 80% від заробітку працюючого прокурора.
Згідно з довідкою прокуратури Одеської області від 24 лютого 2016 року №355 щодо заробітної плати начальника відділу прокуратури Одеської області, на посаді якій працював ОСОБА_2 станом на 01.01.2016 року, заробітна плата з 01 грудня 2015 року складає: посадовий оклад - 3148,00 грн.; класний чин - 135,00 грн.; вислуга років (40%) 1313,20 грн.; щомісячна премія, на яку нараховуються страхові внески (87%) 7208 гривень 59 копійок; та передбачені чинним законодавством доплати: надбавка за особливо важливу роботу (70%) - 3217,34 грн.; матеріальної допомоги на оздоровлення (1/12) 690,48 грн.; матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб (1/12) 690,48 грн.; надбавка за доступ до державної таємниці (15%) 472,20 грн.; що в загальній сумі становить 16875 гривень 29 копійок. (а.с.15)
23 березня 2016 року позивач звернувся до управління ПФУ з заявою про проведення перерахунку призначеної йому пенсії за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітку за посадою начальника відділу прокуратури Одеської області, на підставі довідки прокуратури Одеської області від 24.02.2016 року №355.
30 березня 2016 року управління ПФУ прийняло рішення № 825882, яким відмовило позивачу у перерахунку пенсії.
24 листопада 2016 року позивач звернувся до управління ПФУ з заявою, в якій просив виплатити йому за період з 01.04.2015 року пенсію або видати копію рішення на підставі якого призупинена її виплата.
30 листопада 2016 року листом №282/Б-01 управління ПФУ повідомило позивача про те, оскільки він продовжує працювати на посаді, яка дає право на призначення пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру», з 01.04.2015 року призупинена виплата пенсії на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до пенсійного органу з відповідною заявою про перерахунок пенсії з моменту виникнення у нього права на такий перерахунок, а тому перерахунок пенсії повинен бути здійснений саме з моменту виникнення відповідного права, що надане постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності 15 грудня 2015 року.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру». Зокрема, статтею 50-1 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина тринадцята цієї статті).
Відповідно до ч.18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
На час звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії у 2016 році, правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів змінилося.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 р. №76-VІІІ, який набув чинності з 01.01.2015 р., до частини 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" внесено зміни. Після внесення змін, частина 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" викладена в наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015р. №213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до перелічених законів України, зокрема, Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ.
Крім того, 15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. №1697-VII (далі - Закон №1697-VІІ), відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-ХІІ, крім, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015р.
Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, відповідно до частини 20 якої (у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" підвищено розміри заробітку працюючих працівників прокуратури.
Проте, положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 не містить.
ОСОБА_2 23.03.2016р. звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2016р. у зв'язку з підвищенням посадових окладів працівників органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015р. на підставі довідки про заробітну плату № 355 від 24.02.2016р., виданою прокуратурою Одеської області.
На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.
При цьому, положення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII, якими частину 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII та частину 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII викладено у новій редакції, не були визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26.12.2011р. № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Проаналізувавши наведені норми законодавства в сукупності з обставинами даної справи й наявними у ній доказами, колегія суддів дійшла висновку про те, що право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу.
Зважаючи, що на час звернення ОСОБА_2 за перерахунком розміру пенсії, такої підстави для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Кабінетом Міністрів України будь-яких умов для перерахунку не визначено, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку. Повідомляючи позивача про відсутність правових підстав для перерахунку його пенсії, управління ПФУ діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За відсутності постанови Кабінету Міністрів України, яка б врегульовувала умови та порядок перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури (як це було передбачено частиною 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", а потім - частиною 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII), у пенсійного органу немає законодавчо-визначених підстав та правового механізму для їх перерахунку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 року по справі №711/6019/16-а; від 27.03.2018 року по справі № 569/3609/16-а, від 08.06.2018 року по справі 466/2332/17; від 08.06.2018 року по справі № 694/728/16-а, від 22.06.2018 року по справі № 635/6663/16-а; від 24.07.2018 року по справі № 754/13160/16-а , яка відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України має враховуватись судом при виборі і застосуванні норм права.
Посилання позивача на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися також є безпідставним, оскільки відсутність правового врегулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду.
Крім того, суд першої інстанції безпідставно послався на правову позицію викладену у постановах Верховного Суду України від 17.12.2013р. у справі № 21-445а13 та від 10.12.2013р. у справі № 21-348а13, оскільки у вказаних справах вирішувалося питання вибору норми права, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, в частині визначення саме розміру пенсії у відсотках, встановленого на момент призначення пенсії, а не питань перерахунку пенсії із застосуванням норм права, які станом на момент звернення позивача за перерахунком пенсії втратили чинність.
Судова колегія також вважає обґрунтованими дії управління ПФУ щодо призупинення з 01 квітня 2015 року виплати пенсії позивачу.
Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, внесено зміни до статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких визначено, що тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених, зокрема Законом України «Про прокуратуру», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Виключення з указаного правила становлять лише інваліди I та II груп, інваліди війни III групи та учасники бойових дій, особи, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
При цьому, за приписами пункту 2 розділу ІІІ Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.
Таким чином, порядок тимчасового припинення виплати пенсії працюючим пенсіонерам органів прокуратури встановлено згідно з пунктами 1, 12 Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VІІІ, відповідно до п.29 якого викладено в новій редакції абзац 1 ч. 15 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" та зазначено, що тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, призначені пенсії не виплачуються.
Обмеження щодо виплати пенсії працюючим прокурорам у 2017 році встановлено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ, який набув чинності з 01 січня 2017 року.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 № 2148-VIII з 01.10.2017 року відновлена виплата пенсії, яка призначена в т.ч. відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що на час виникнення спірних правовідносин на позивача, як на посадову особу органів прокуратури, який працює на посаді та умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру», поширюються положення законів України № 213-VIII та № 911-VІІІ, а тому з 01.04.2015 року виплата йому пенсії, як працюючому пенсіонеру, була припинена правомірно. Відновлення виплати пенсії позивачу з 01.10.2017 року відбулось також у відповідності до закону.
Суд першої інстанції не врахував наведені норми права, надав невірну правову оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління ПФУ в м.Одесі - задовольнити.
Рішення Київського районного суду м.Одеси від 16 березня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову про відмову ОСОБА_2 в задоволені позову.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 02 серпня 2018 року.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: І.О.Турецька
Судове рішення № 75643213, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.08.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/475/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: