Ухвала суду № 75642991, 01.08.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

01 серпня 2018 року справа №805/3308/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у справі № 805/3308/17-а (головуючий І інстанції Бабаш Г.П.) за позовом Державної установи "Донецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, третя особа - Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0031041213 від 29.08.2017 року на суму 10412,86грн ,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 805/3308/17-а з апеляційною Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у справі № 805/3308/17-а була залишена без руху, з наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до Донецького апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження з обґрунтованими причинами такого пропуску та доказами в їх підтвердження.

Копію зазначеної ухвали апелянт отримав 26.06.2018 року, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 118).

06 липня 2018 року на адресу суду від апелянта надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у справі № 805/3308/17-а. В обґрунтування клопотання зазначено, що порушення строку відбулось через відсутність достатнього та належного фінансування для сплати судового збору, у зв'язку з тим, що ГУ ДФС у Донецькій області утримується виключно за рахунок державного бюджету.

Зазначена заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, у тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення скарги без руху.

Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, у тому числі щодо видатків на сплату судового збору. Відтак, відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, не може бути поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеної в постановах від 07.02.2018 року у справі №804/3801/16 (К/9901/2670/17), від 15.05.2018 року у справі № №820/4485/16.

Апеляційний суд, залишаючи без руху первинну апеляційну скаргу вказав на спосіб усунення її недоліку шляхом надання документу про сплату судового збору, однак, відповідачем не було виконано у встановлений судом строк.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розд. І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини" ).

Також, суд зазначає, що наведенні в клопотанні доводи поважності пропуску строку апеляційного оскарження вже були визнанні судом неповажними.

Отже, станом на 01 серпня 2018 року недоліки, зазначені в ухвалі суду апеляційної інстанції, відповідачем не усунуті.

Відповідно до частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно частини 3 зазначеної статті, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З урахуванням викладеного, у зв'язку з тим, що зазначені у заяві про поновлення строку підстави судом визнано неповажними, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

03 липня 2018 року на адресу суду від ГУ ДФС у Донецькій області надійшла заява про повернення судового збору. В обґрунтування клопотання зазначив, що з метою повторного звернення з апеляційною скаргою 08.02.2018 року ГУ ДФС у Донецькій області здійснило оплату судового збору відповідно до платіжного доручення за №161 на суму 2400 грн. Однак, 18.05.2018 року відповідачем помилково повторно було здійснено оплату судового збору по справі №805/3308/17-а на реквізити Донецького апеляційного адміністративного суду згідно платіжного доручення №767 на суму 2400 грн.

Враховуючи викладене, просив повернути Головному управлінню ДФС у Донецькій області судовий збір у розмірі 2400 грн, згідно платіжного доручення від 08.02.2018 року №161.

Дослідивши доводи поданої заяви, колегія суддів дійшла до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем при поданні апеляційної скарги був двічі сплачений судовий збір у розмірі 2400,00 грн, що підтверджується матеріалами справи, а саме платіжними дорученнями №161 від 08.02.2018 року та №767 від 18.05.2018 року.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи те, що відповідачем за подання апеляційної скарги судовий збір сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме у розмірі 4800 грн, надмірно сплачена сума судового збору підлягає поверненню відповідачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 298, 299, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у справі № 805/3308/17-а.

Повернути Головному управлінню Державної фіскальної служби у Донецькій області (вул. 130-ї Таганрозької Дивізії, 114, м. Маріуполь, Донецька область, 85726, код ЄДРПОУ 39406028) сплачений згідно платіжного доручення № 161 від 08.02.2018 року судовий збір за подання апеляційної скарги у справі № 805/3308/17-а у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень 00 коп.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Повний текст ухвали складений та підписаний "01" серпня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова