Рішення № 75642979, 26.07.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2958/17

2/212/178/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого – судді Пустовіта О.Г., секретаря судового засідання Конограй В.В., за участю представник позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Публічне акціонерне товариство ОСОБА_3 банк «ПриватБанк» (ПАТ КБ «ПриватБанк», далі – ОСОБА_3), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованності за кредитним договором.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 09.06.2008 р. між ПАТ КБ «ПриватБанк», яке є правонаступником прав та обов’язків ЗАТ КБ «ПриватБанк», у зв’язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів 30.04.2009 року змінено найменування позивача з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір б/н відповідач отримав кредит у розмірі 21 600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Проте відповідач належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 30.04.2017 року у розмірі 43603,29 грн., з яких заборгованість за кредитом 5929,54 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом 29789,36 грн., заборгованість за пенею та комісією – 5569,95 грн., а також штрафи: - штраф (фіксована частина) 250,00 грн., штраф (відсоткова складова) 2064,44 грн. Також, позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по справі в розмірі 1600 грн.

20.04.2018 року позивач звернувся до суду із уточненою позовною заявою, в якій позовні вимоги змінив, а саме просив стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по відсоткам за договором б/н від 09.06.2008 року, нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту за період з 17.05.2014 р. по 17.05.2017 р. у розмірі – 23868,26 грн.

Представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі. При цьому зазначив, що з врахуванням уточнень до позовних вимог, позивач просить стягнути заборгованість по відсоткам нарахованим на прострочену заборгованість за кредитом за період відповідний загальному терміну позовної давності згідно ст. 257 ЦК України, з 17.05.2014 р. по 17.05.2017 р, тобто в межах останніх трьох років перед зверненням до суду, тому застосування строку позовної давності до заявлених ПАТ КБ «ПриватБанк» позовних вимог про стягнення з відповідачки заборгованості немає підстав.

Представника відповідача ОСОБА_2 позов не визнала, при цьому надала суду відзив на уточнену заяву про застосування строку позовної давності до заявлених ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості, просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі застосувавши наслідки спливу позовної давності.

Заслухавши думку учасників справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши в сукупності досліджені докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09.06.2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_4 було укладено договір, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 21600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки до 03/12.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Встановлено, що свої зобов'язання за договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконав в повному обсязі, проте відповідач неналежним чином не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі простроченої заборгованості останнього по кредиту перед ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідно до детального розрахунку станом на 17.05.2017 р. складає 23868,26 грн., (сума відсотків нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту за період з 17.05.2014 року по 17.05.2017 рік), що підтверджуються: кредитним договором від 09.06.2008 року, анкетою-заявою разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку», довідкою-розрахунком станом на 17.05.2017 рік за період з 17.05.2014 року по 17.05.2017 рік.

Згідно заяви про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути суму заборгованості по відсоткам нарахованим на прострочену заборгованість за кредитом за період відповідний загальному терміну позовної давності згідно ст. 257 ЦК України, з 17.05.2014 року по 17.05.2017 рік у розмірі 23868,26 грн. та судові витрати по справі в розмірі 1 600 грн.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку, після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Встановлено, що на виконання умов Договору відповідачем востаннє було здійснено часткову сплату на погашення тіла кредиту ще 02.09.2014 року, що в силу положень ст. 264 ЦК України призвело до переривання перебігу позовної давності і її відлік розпочався заново з цієї дати.

Також, судом встановлено, що термін дії кредитної картки ОСОБА_4 визначено до березня 2012 року. Таким чином, договір діяв до 1 квітня 2015 року, після чого у банка виникло право вимагати повернення кредиту згідно з умовами договору, звернувшись до суду в установлений законом строк позовної давності.

Таким чином, після переривання перебігу позовної давності (02.09.2014 року) в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заново виникло право на звернення до суду з вимогою про захист свого права в межах загального трирічного строку позовної давності.

Однак, знаючи, що відповідачем ОСОБА_4 умови кредитного договору не виконуються ще з травня 2014 року, позовна заява ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» була подана до суду лише 18.05.2017 року.

Оскільки позивач не надав суду доказів поважності причин пропуску строку позовної давності, суд не вбачає підстав для його поновлення.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням викладеного суд рахує, що позовні вимоги позивача є підставні, однак враховуючи той факт, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності (перебіг розпочався заново з дня вчинення відповідачем чергової сплати коштів за кредитом, що свідчить про визнання ним свого боргу 02.09.2014 року), поважних причин для його поновлення не наведено, на застосуванні строку наполягав в письмовій заяві відповідач, а тому в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з відповідача ОСОБА_4 заборгованості по відсоткам за договором від 09.06.2008 року, нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту за період з 17.05.2014 рік за період з 17.05.2017 рік у розмірі 23868 гривень 26 копійок, необхідно відмовити.

Керуючись керуючись ст.ст. 256, 257, 258, 509, 525, 526, 530, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволені позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 01.08.2018 року

Суддя: О. Г. Пустовіт