Постанова № 75642873, 02.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 серпня 2018 року справа № 808/813/18 головуючий суддя І інстанції - Бойченко Ю.П.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача): Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі № 808/813/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Запорізькій області про грошове забезпечення від 15 січня 2018 року № 86/19642-0803010220 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Запорізькій області про грошове забезпечення від 15 січня 2018 року № 86/19642-0803010220 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року закрито провадження в адміністративній справі № 808/813/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснено позивачу, що на підставі ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що закриваючи провадження, суд першої інстанції не врахував того, що позивач просив не тільки зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016 року, а й виплатити недоплачену суму пенсії за цей період. Зауважив, що фактично йому була виплачена лише частина донарахованої суми пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.03.2018 року, а заборгованість після перерахунку за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року до цих пір не виплачена. Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у своїх позовних вимогах ОСОБА_1 просив здійснити перерахунок пенсії саме на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Запорізькій області від 15.01.2018 року № 86/19642-0803010220 про грошове забезпечення поліцейських для перерахунку пенсій станом на грудень 2015 року, виданої відповідно до порядку, встановленого постановою КМУ від 13.02.2008 року № 45, в той час, як відповідачем було здійснено перерахунок пенсії на підставі іншої довідки, виданої відповідно до порядку, встановленого постановою КМУ від 21.02.2018 року № 103.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не направив.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що на час розгляду справи у суді першої інстанції, відповідачем здійснений перерахунок пенсії, відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані порушення були виправлені відповідачем та повне відновлення законних прав та інтересів позивача можливе без визнання дій відповідача протиправними після такого виправлення, а тому підлягають застосуванню приписи п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Однак, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Предметом оскарження в даній справі є визначена позивачем протиправна бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Запорізькій області про грошове забезпечення від 15 січня 2018 року № 86/19642-0803010220 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на подані Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області документи, відповідачем здійснений перерахунок пенсії відповідно до вимог чинного законодавства. В результаті такого перерахунку розмір пенсії позивача збільшився з 2910,49 грн. до 4067,04 грн., що підтверджується розрахунком за вислугу років. Також, як вбачається з розрахунку на доплату пенсії, за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 позивачу донарахована різниця у сумі 32383,40 грн.

При цьому суд першої інстанції встановив, що такі дії відповідача обумовлені приписами прийнятої Кабінетом Міністрів України від 21.02.2018 № 103 постанови «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою визначено, що перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» здійснюється з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Так, цією постановою передбачено виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

В той же час, судом першої інстанції не надано жодної правової оцінки тому, чи підлягає вказана постанова застосуванню до спірних правовідносин.

Крім того, судом першої інстанції не було з'ясовано того, чи на підставі саме довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Запорізькій області про грошове забезпечення від 15 січня 2018 року № 86/19642-0803010220 було здійснено перерахунок пенсії позивачу, відповідачем у відповідності до заявлених позовних вимог.

Також, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що позивачем були заявлені до суду першої інстанції позовні вимоги про зобов'язання пенсійного органу перерахувати та виплати пенсію за період з 01.01.2016 року, в той же час, як зазначено відповідачем, з чим і погодився суд першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в запорізькій області була виплачена ОСОБА_1 сума пенсії лише за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 року. Разом з тим, судом першої інстанції не було надано жодної правової оцінки правомірності дій відповідача щодо проведення фактичних виплат тільки за вказаний період з посиланням на приписи постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103 щодо наступної виплати решти нарахованої пенсії. При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що пенсійним органом не долучались до матеріалів справи належні докази здійснення виплат позивачу за період з 01.01.2018 року по 31.03.2018 року, з огляду на що висновок суду першої інстанції про доведеність факту здійснення виплат відповідачем за період з 01.01.2018 року по 31.03.2018 року лише з огляду на відомості, зазначені у відзиві на позов, суперечить приписам ст.ст. 73-76 КАС України.

З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції фактично не надано оцінки обраному позивачем способу захисту його прав саме у заявленій ним редакції, в розрізі приписів ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 року, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею (ст. 13 Конвенції) повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про передчасність висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження в адміністративній справі в порядку п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись п.4ч.1 ст.320, ст.ст.322, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі № 808/813/18 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Постанову підписано складом суду 02 серпня 2018 року.

Головуючий суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко