Рішення № 75642670, 01.08.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2018 р. № 814/84/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волков Олександр Юрійович, АДРЕСА_2

про:визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся з позовом до суду до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогами про:

- визнання бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" щодо не включення ОСОБА_1 до списку вкеладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправною;

- зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" включити ОСОБА_1 до списку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував посиланням на ст. 26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, яка гарантує кожному вкладнику банку - фізичній особі, відшкодування коштів за його вкладом за рахунок Фонду у сумі, що не перевищує 200 000 гривень.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» надала відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки договір позики № 980-067-000182047 від 27.01.2016 є двостороннім (без участі банку як повіреного) з ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» на загальну суму 100000,00 гривень, які по своїй правовій природі не є вкладом згідно Закону України "Про банки та банківську діяльність" та Закону України № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі Закон 4452).

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд дійшов такого.

Між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», відповідно до якого на ім'я позивача відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей позивача.

27.01.2016 ОСОБА_1 отримав за заявою на видачу готівки № 4955423 суму вкладу та нараховані відсотки за вкладом у розмірі 100925,00 грн. Після чого в той же день вніс на свій поточний рахунок в ПАТ «Банк Михайлівський» кошти в сумі 100000,00 грн.

27.01.2016, між Позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір № 980-067-000182047.

Згідно п. 1.1. Договору Позивач передає ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у власність грошові кошти, в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов'язується повернути кошти Позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.

Умовами п.1.2. Договору визначено, що ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» приймає від Позивача у власність кошти на наступних умовах: сума коштів - 100000,00 гривень; строк користування коштами не більше 181 день; ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» повертає Позивачу кошти у безготівковій формі та сплачує проценти у безготівковій формі на рахунок Позивача № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський», код Банку 380935.

На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку та рішення від 13.06.2016 № 991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Михайлівський».

Згідно з даними рішеннями розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 23.05.2016 року по 22.07.2016 включно.

Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» було призначено Ірклієнка Юрія Петровича.

Рішенням Правління Національного банку України № 124-рш від 12.07.2016 року оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський.

На підставі Рішення НБУ № 124-рш виконавчою дирекцією Фонду гарантування винесено Рішення № 1213 від 12.07.2016 року, згідно з яким з 13.07.2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ Банк Михайлівський Ірклієнка Юрія Петровича строком на два роки з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1702 від 01.09.2016 року змінено Уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016 року.

Листом від 30.01.2017 року № 3Г1/13336 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повідомила позивача, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» 19.05.2016 року в сумі 100000,00 грн. з призначенням платежу Повернення коштів згідно договору № 980-067-000182047 від 27.01.2016 на рахунок НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 є нікчемним; переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» 19.05.2016 року в сумі 305,99 грн. з призначенням платежу "оплата процентів по договору № 980-067-000182047 від 27.01.2016 на рахунок НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 є також нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Відповідно до рішення № 27 від 21.08.2012 адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Про збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб встановлено до 200 000 гривень.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити з таких підстав.

Стаття 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зобов'язує уповноважену особу Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку сформувати два переліки: 1) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч.4 ст. 26 Закону

З приводу постанови НБУ №217/БТ Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку ПАТ «Банк Михайлівський», яка вводила ряд обмежень щодо діяльності ПАТ «Банк Михайлівський» то необхідно зазначити, що ця постанова адресована в першу чергу до керівників банківської установи, а не до його клієнтів. Обмеження, викладені у п.4 зазначеної постанови носять загальний та неконкретний характер, і неможливо встановити, яке саме з цих обмежень може стосуватись відкриття поточних рахунків та зарахування на них коштів клієнта.

У будь-якому разі, ст.75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» жодних цивільно-правових наслідків для правочинів, укладених проблемними банками, не передбачає. Єдина заборона для проблемних банків, передбачена ст.75 Закону, стосується використання для розрахунків прямих кореспондентських рахунків в національній та іноземній валюті. Обмежень для клієнтів банка у використанні власних рахунків, законодавство не передбачає.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачені певні цивільно-правові наслідки лише щодо правочинів, укладених після введення тимчасової адміністрації та початку процедури виведення банку з ринку. Жодних обмежень та наслідків для правочинів, укладених банком під час дії постанови НБУ про віднесення його до категорії проблемних, Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не передбачає. Тому, станом на 19.05.2016 ніяких перешкод для здійснення банківських переказів не було.

Суд виходить з того, що позивач до 19.05.2016 року, до визнання НБУ банку проблемним, розмістив на поточному рахунку банку суму в загальному розмірі 100000,00 грн.

Станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, зазначені кошти в загальній сумі 100000,00 грн. разом з нарахованими відсотками у сумі 305,99 грн. були на поточному рахунку ОСОБА_1 А за таких обставин, він має право на відшкодування коштів за його вкладом за рахунок Фонду відповідно до ст. 26 Закону.

Операції проведення ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» в травні 2016 року з перерахуванням коштів один одному на підставі договорів доручення та відступлення права вимоги не вплинули на баланс взаєморозрахунків позивача з банком.

Посилання відповідача, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський», про те, що кошти, внесені позивачем не є вкладом у розумінні ст. 2 Закону України № 4452, так як кошти позивача були залучені фінансовою компанією як позику з подальшим поверненням їх на рахунок позикодавця, тому правовідносини, що склалися між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» не мають відношення до вкладу, судом до уваги не приймаються, оскільки 19.11.2016 року вступив в законну силу Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15.11.2016 року № 5390, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом № 5390, віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Тобто, вказаним законом розширено коло осіб, які набули права на отримання коштів за рахунок Фонду.

Згідно із абз. 2 п. 15 Перехідних положень Закону України від 15.11.2016 року № 5390 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.

Таким чином, відповідач, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», навіть з прийняттям змін до законодавства, не включив позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що свідчить про його протиправну бездіяльність, тому позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивача, відповідно до ухвали суду від 15.01.2018, звільнено від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.

Керуючись ст. 2, 19, 139 194, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_2) задовольнити повністю.

2. Визнати бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" щодо невключення ОСОБА_1 до списку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправною.

3. Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" включити ОСОБА_1 до списку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник