Постанова № 75642611, 01.08.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року справа №805/2296/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року (повний текст складено 07 травня 2018 року в м. Слов'янськ) у справі № 805/2296/18-а (суддя І інстанції - Бабаш Г.П.) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради, третя особа, ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

02 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради, третя особа, ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності щодо не виплати адресної допомоги починаючи з 01 листопада 2016 року та зобов`язання поновити виплату адресної допомоги та нараховувати на розрахунковий рахунок уповноваженого представника родини ОСОБА_2 негайно, після проголошення судового рішення, а також утриматись від подальшого призупинення її виплати.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що у період з 08.12.2014 позивача взято на облік внутрішньо переміщених осіб в управлінні праці та соціального захисту населенння Бахмутської міської ради.

У зв`язку з тим, що позивач 24.12.2015 року був звільнений з роботи адресна допомога призначена із зменшенням її розміру та припинена з 24.04.2016 року.

01.11.2016 року позивача прийнято на роботу в ТОВ "Інструмент Донбасс" в якості торгівельного представника.

Позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради з заявою про подальше отримання щомісячної адресної допомоги.

Листом відповідача від 22.01.2018 року №Д-46 позивачу відмовлено в отримання адресної допомоги з посиланням на п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно якого особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у призначенні щомісячної державної допомоги протиправними та такими, що порушують його конституційні права, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у справі № 805/2296/18-а позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради, яка полягає у невиплаті адресної допомоги ОСОБА_1 відповідно до заяви від 19.12.2016 року. Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради поновити виплату адресної допомоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та нарахувати на розрахунковий рахунок уповноваженого представника родини ОСОБА_2 з 19.12.2016 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив оскаржене рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно якого особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до копій паспортів позивача та його дружину ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно копій довідок від 08.12.2014 року № НОМЕР_1 виданої ОСОБА_1 та від 16.12.2014 року №1419021065 виданої ОСОБА_2 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач та його дружина перемістились та фактично проживають/перебувають за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач та його дружина знаходяться у шлюбі з 23.11.2011 року, прізвища після реєстрації шлюбу ОСОБА_1, ОСОБА_2, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку.

08.12.2014 позивача взято на облік внутрішньо переміщених осіб в Управлінні праці та соціального захисту населенння Бахмутської міської ради.

У зв`язку з тим, що позивач 24.12.2015 року був звільнений з роботи адресна допомога призначена із зменшенням її розміру та припинена з 24.04.2016 року.

Відповідно довідки від 20.02.2018 року №2002/2 виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Інструмент Донбасу" з 01.11.2016 року позивача прийнято на роботу до ТОВ "Інструмент Донбасу" в якості торгівельного представника.

19 грудня 2016 року дружина позивача ОСОБА_2 звернулась до відповідача, як уповноважений член родини, з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Разом з заявою дружиною позивача було надано довідку про доходи в якій вказано, що ОСОБА_1 з 01 листопада 2016 року працює торгівельним працівником на Товаристві з обмеженою відповідальністю "Інструмент Донбасу".

У зв`язку з тим, що відповідачем не було призначено щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання 16.01.2018 року позивач особисто звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради з заявою про надання інформації щодо ненарахування адресної допомоги.

Листом від 22.01.2018 року №Ж-46 Управління праці та соціального населення Бахмутської міської ради позивачу відмовлено у призначенні щомісячної державної допомоги як внутрішньо переміщеній особі посилаючись на п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно якого особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Положеннями ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визначено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Перереєстрація безробітних, яких у подальшому було зареєстровано як внутрішньо переміщені особи, здійснюється державною службою зайнятості за місцем перебування фактичного проживання особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ст. 10 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлено, що Кабінет Міністрів України, зокрема, координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб відповідно до цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок №505).

Порядок № 505 визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).

Згідно із пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно із пунктом 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до пункту 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, до заяви, в якій уповноважений представник сім'ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, визначених в абзаці сьомому пункту 3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім'ї.

Згідно із пунктом 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога не призначається у разі якщо будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Таким чином, для продовження отримання особою щомісячної адресної внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, необхідно дотримання таких умов: особа повинна: постійно проживати на території України; бути внутрішньо переміщеною; знаходитися на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад; уповноважений представник сім'ї особи, яка бажає отримати таку допомогу, повинен звернутися до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред'явити паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, письмові згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї та довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, і при цьому в заяві має бути повідомлено про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги; особа не повинна бути власником або мати членів сім'ї, які мають у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, або членів сім'ї, які мають на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Згідно пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Виплата щомісячної адресної допомоги була припинена позивачу на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, проте суд не може погодитися із тим, що позивач після працевлаштування не має права на призначення щомісячної адресної допомоги.

Згідно із абзацом 8 пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Із змісту вказаного абзацу 8 пункту 3, а також із змісту вищенаведених пунктів 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги вбачається, що грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі не працевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Судом першої інстанції встановлено, що дружина позивача ОСОБА_2, як уповноважений представник родини зверталася до відповідача із заявою про призначення щомісячної допомоги 19.12.2016 року, з довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю, якою було підтверджено, що ОСОБА_1 з 01 листопада 2016 року працює на посаді торгівельного представника. Таким чином, вищевказана допомога повинна була бути призначена позивачу з дня звернення за її призначенням та максимум на строк 6 місяців, але не довше місяця зняття з обліку в уповноваженому органі включно.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії є обґрунтованими та підлягають задоволенню, у зв'язку із чим слід зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 19.12.2016 року.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у справі № 805/2296/18-а- залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у справі № 805/2296/18-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 01 серпня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок