Рішення № 75642130, 01.08.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2018 р. № 814/725/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

про:визнання протиправною та скасування постанови від 02.11.2017 № 009781,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки України у Миколаївській області (надалі - відповідач або Управління) від 02.11.2017 № 009781 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн. Підставами для застосування штрафів Управління вказало порушення позивачем абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України від 05.04.2001 № 2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" (надалі - Закон № 2344).

В обґрунтування вимог позивач вказав, що, транспортний засіб DAF, номерний знак НОМЕР_1 у відповідності до вимог чинного законодавства був переданий ним у користування іншій особі - ТОВ "Бізнес - Агро Транс", а тому позивач у спірних відносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб'єктом відповідальності, передбаченої абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

Відповідач надав суду відзив, в якому зазначив, що під час проведення перевірки у водія був відсутній дозвіл на рух автомобільними дорогами, передбачений ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив таке.

Позивач є фізичною особою-підприємцем, видами діяльності якого є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20), надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (КВЕД 77.11).

16.09.2017 головними спеціалістами Управління Укртрансбезпеки у Одеській області було зупинено водія позивача та складено Акт від 16.09.2017 № 015791 та проведено перевірку автомобіля марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 під керуванням водія ОСОБА_3

Під час перевірки виявлено надання послуг з внутрішньо вантажних перевезень без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону № 2344, а саме: відсутній дозвіл на рух автомобільними дорогами.

Постановою Управління Укртансбезпеки у Миколаївській області № 009781 від 02.11.2017 року за порушення законодавства України про автомобільний транспорт до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700, 00 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови від 02.11.2017 року № 009781, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 48 Закону № 2344, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Відповідно до ст.60 цього Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, суд відмічає, що ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт адміністративно-господарські штрафи застосовуються до автомобільних перевізників.

Відповідно до ст.1 Закону України " Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, є адміністративно-господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб'єкта господарювання, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.

Виходячи з наведених положень, суд зазначає, що ФОП ОСОБА_1 не є перевізником у розумінні абз. 18 ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", відтак і не є суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт в межах спірних правовідносин, а тому правові підстави для застосування до нього штрафу відсутні.

Відповідачем зазначено, що вказаний договір оренди є недійсним, оскільки, відповідно до статті 799 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Крім того, такий договір за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

З таким твердженням відповідача суд погодитись не може виходячи з такого. Пунктом 2.11 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 29.05.2013 року № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" передбачено, що Законом встановлено вимоги щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договору найму транспортного засобу за участю фізичної особи (ч. 2 ст. 799 ЦК України). В свою чергу, такого посвідчення не потребує договір, укладений за участю громадянина, який набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафу, за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", з огляду на те що спірна постанова № 009781 від 02.11.2017, прийнята з порушенням норм чинного законодавства, тому є протиправною.

Згідно зі ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що судом встановлено відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафу, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, тому задовольняє його у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 139, 205, 243-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 ідентифікаційний код 39816845) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області № 009781 від 02.11.2017 про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700,00 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 ідентифікаційний код 39816845) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати в розмірі 704,80 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник