Рішення № 75642103, 01.08.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2018 р. № 814/1289/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування постанов від 31.05.2018, від 28.02.2011,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач, Відділ) про визнання протиправним та скасування постанови, на підставі якої накладено арешт на все майно, належне ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), винесені державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, а саме: постанову б/н від 31.05.2010 реєстраційний номер обтяження 9881831 зареєстровано 31.05.2010; постанову про відкриття виконавчого провадження б/н від 28.02.2011 реєстраційний номер обтяження 10935632, зареєстровано 14.03.2011; постанову б/н від 31.05.2010 реєстраційний номер обтяження 9882012 зареєстровано 31.05.2010.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що про накладення арешту на майно дізналася з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Після звернення до відповідача, той скасувати арешт самостійно відмовився.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перебували виконавчі документи про стягнення коштів з ОСОБА_1. З метою примусового виконання виконавчих документів, державним виконавцем вживалися заходи примусового виконання рішень шляхом винесення постанов, якими накладено арешт на все майно належне позивачу. За результатами проведених державним виконавцем дій, прийнято рішення про завершення виконавчих проваджень про стягнення коштів з ОСОБА_1. Виконавче провадження в межах якого накладався арешт знищено у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Крім того, листом від 21.05.2018 направленим на адресу позивача, серед іншого, роз'яснено, що відповідно до положень ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області не має правових підстав для зняття арешту з усього майна боржника, а тому відповідно до положень ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", арешт з майна боржника може бути знятий лише за рішенням суду.

09.06.2018 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка відповідає вимогам статті 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої позивач просить: визнати протиправними та скасування постанови, на підставі яких накладено арешт на все майно, належне ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), винесені державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, а саме: постанову б/н від 31.05.2010 реєстраційний номер обтяження 9881831 зареєстровано 31.05.2010; постанову про відкриття виконавчого провадження б/н від 28.02.2011 реєстраційний номер обтяження 10935632, зареєстровано 14.03.2011; постанову б/н від 31.05.2010 реєстраційний номер обтяження 9882012 зареєстровано 31.05.2010 та зняти арешт з всього майна належного ОСОБА_1, накладеного зазначеними вище постановами.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд з урахуванням уточнених позовних вимог встановив таке.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про зняття зазначеного арешту з усього майна ОСОБА_1 однак, листом від 21.05.2018 № 2881 відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, повідомлено позивача, що відсутня можливість зняти обтяження, арешт з усього майна боржника. Одночасно повідомлено, що станом на 21.05.2018 року на примусовому виконанні у Відділі відсутні відкриті виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1.

Надаючи правову оцінку даним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, в даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що виконавче провадження, відповідно до якого 31.05.2010 було винесено постанову б/н від 31.05.2010 про накладення арешту, реєстраційний номер обтяження 9881831, реєстраційний номер обтяження 10935632, та реєстраційний номер обтяження 9882012, завершено, документи виконавчого провадження знищені. Відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 у відповідача відсутні, відповідно до листа відповідача від 21.05.2018.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 18.04.2018 свідчить, що на майно позивача накладено арешт на підставі постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, про арешт майна боржника.

Існування арешту на майно позивача порушує його конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (ст. 41 Конституції України) та є порушенням ст. 1 Першого протоколу (право власності) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності, тому суд вважає за можливе скасувати арешт на майно позивача, але сама постанова державного виконавця прийнята на той час законно й обґрунтовано, тому скасуванню підлягає тільки арешт.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул.Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001 ідентифікаційний код 34889877) задовольнити частково.

2. Скасувати арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) накладений постановою підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області 31.05.2010, номер обтяження 9881831 від 31.05.2010, номер обтяження 9882012 від 31.05.2010, та постановою про відкриття виконавчого провадження від 28.02.2011, номер обтяження 10935632 від 14.03.2011.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул.Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001 ідентифікаційний код 34889877) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) судові витрати в розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 287 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ст. 287 КАС України..

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник