Рішення № 75641481, 01.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2018 р. № 820/3792/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Красноградської міської ради Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Красноградської міської ради Харківської області (вул. Бєльовська, буд. 94,м. Красноград,Харківська область,63304), в якому просить суд зобов`язати Красноградську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.04.2018 року про викуп земельної ділянки площею 2669,3кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 під нежитловими будівлями.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що вона 10.04.2018р. звернулася з заявою до відповідача про викуп земельної ділянки площею 2669,3 м. кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 однак відповіді не отримувала, її заява на сесії Красноградської міської ради не розглядалася. На думку позивача, такі дії є неправомірними та такими, що порушують її права.

Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив, зазначивши, що рішенням № 1405- VII від 20.12.2017р. Красноградської міської ради "Про передачу земельної ділянки в користування на умовах оренди гр. ОСОБА_1." позивачу надано в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,2286 га для обслуговування нежитлових будівель. 10.04.2018р. позивач звернувся до відповідача із заявою про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки. У зазначеній заяві позивачем не вказано цільового призначення земельної ділянки, а а також не підтверджено згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, необхідного для проведення експертної оцінки земельної ділянки, що відчужується, до заяви не додано копії правовстановлюючих документів на будівлі, та копія документів, що посвідчує особу заявника. Вказану заяву позивача розглянуто відповідачем в порядку до Закону України "Про звернення громадян" та позивачу надано відповідь. Отже відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу з ТОВ "Стара фортеця" нежилого приміщення від 16.05.2003 року набула права власності на не житлові приміщення, розташовані за адресою : АДРЕСА_2, розташовані на земельній ділянці площею 2669,3 м кв.

15.02.2017 року позивач звернулася до Красноградської міської ради Харківської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2669 м кв., за адресою : АДРЕСА_2, для оформлення права користування на умовах оренди з метою комерційного використання.

Рішенням № 844-VII від 02.03.2017 року XXVIII сесії VII скликання Красноградської міської ради Харківської області надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для оформлення права користування на умовах оренди.

Суд зазначає, що позивач на підставі пункту 2 вказаного вище рішення звернулася до землевпорядної організації ФОП ОСОБА_2 та замовила "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель пол АДРЕСА_2.

13.12.2017 року позивач звернулася до Красноградської міської ради Харківської області із заявою про передачу в оренду земельної ділянки площею 2286 м кв за адресою : АДРЕСА_2, терміном на 10 років та просила затвердити Проект землеустрою та видати для підписання проект Договору оренди земельної ділянки.

Рішенням № 1405-VII від 20.12.2017 року XLI сесії VII скликання Красноградської міської ради Харківської області "Про передачу земельної ділянки в користування на умовах оренди гр. ОСОБА_1." позивачу було надано в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,2286 га для обслуговування нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер - НОМЕР_1 терміном на 10 років за рахунок земель житлової і громадської забудови, додатково зазначено про необхідність укладення договору оренди земельної ділянки з Красноградською міською радою. Проект договору видано представнику позивача - ОСОБА_3, про що свідчить запис № 07 від 26.01.2018р. в Журналі реєстрації договорів оренди земельної ділянки.

Крім того, 10.04.2018 року позивач звернулася із заявою до Красноградської міської ради Харківської області про передачу у власність шляхом викупу вищевказаної земельної ділянки.

Заяву позивача було розглянуто Красноградською міською радою Харківської області в порядку Закону України "Про звернення громадян" та надано відповідь за вих. № 03-26/985 від 20.04.2018 року про те, що земельна ділянка вже була передана позивачу в оренду рішенням XLI сесії VII скликання Красноградської міської ради від 20.12.2017 року № 1405-VII.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ст. 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Відповідно до статті 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.(ч.1.)

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Як з'ясовано судом вищезазначену заяву позивача від 10.04.2018 року розглянуто Красноградською міською радою Харківської області та позивачу надано відповідь вих. № 03-26/985 від 20.04.2018 року, однак вказана відповідь не є рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови, як то передбачено ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України.

Отже на суд приходить до висновку, що при розгляді заяви позивача від 10.04.2018р. відповідач не дотримався норм ст. 128 Земельного кодексу та не прийняв відповідного рішення за результатами розгляду заяви.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, розглянувши надані сторонами документи і матеріали, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Красноградської міської ради Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Красноградську міську раду (вул. Бєльовська, буд. 94,м. Красноград,Харківська область,63304) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.04.2018 року про викуп земельної ділянки площею 2669,3кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та прийняти відповідне рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.