Рішення № 75641401, 24.07.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2018 р. Справа №1840/2502/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/2502/18

за позовною заявою ОСОБА_1

до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач, Сумське ОУПФУ), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про відмову в перерахунку пенсії.

- зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, обчисленої відповідно до п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2017 р. №1210.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має 2 групу інвалідності, перебуває на обліку в Сумському ОУПФУ та отримує пенсію по інвалідності. 07.06.2018 позивач звернувся до Сумського ОУПФ із заявою про перерахунок пенсії виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Листом від 18.06.2018 №428/ф відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку, посилаючись на норми постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851, ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверженого постановою КМУ від 23.11.2017 №1210. Обґрунтовуючи прийняте рішення Сумське об'єднане управління ПФУ вказало на те, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а тому підстав для перерахунку пенсії з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року немає. Позивач не погоджується із таким рішенням відповідача та просить його скасувати.

Ухвалою суду від 04.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

16.07.2018 відповідачем подано відзив на позов у якому Сумське ОУПФУ позовні вимоги не визнає. Відповідач зазначає, що позивач під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не перебував на строковій військовій службі. Стаття 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що пенсія по інвалідності обчислюється виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати для осіб, які під час проходження дійсної військової служби брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а як особа, яка мала статус "військовозобов’язаний", що не є тотожним з поняттям "військовослужбовця", підстави для перерахунку його пенсії відсутні.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, доводи, викладені сторонами у заявах по суті справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що у період з 31 липня 1987 по 11 вересня 1987 позивач був призваний на учбові збори по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при в/ч 53893, що підтверджується копією довідки Військової частини №53893 №765/20 (а.с.11), військового квитка Серії НУ №7786317 (а.с. 14-18).

Згідно з копією посвідчення ОСОБА_1 А №С97036 (категорії 1) позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 10).

Позивач звернувся до Сумського об'єднаного управління ПФУ із заявою від 07.06.2018 про перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (а.с.22).

Листом від 18.06.2018 за №428/ф відповідач фактично прийняв рішенням про відмову позивачу у здійсненні перерахунку та зазначив, що позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби, у зв'язку з чим відсутні підстави на отримання пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року (а.с. 23).

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду. Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що визначає основи соціального захисту такої пільгової категорії осіб як учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Тобто, військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов'язані користувались всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод і несли усі обов'язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу", який набрав чинності з 12.05.1992.

Відповідно до ч.9 ст.1 цього Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

За правилами ч.1 ст.16 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 №1934-XII, держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників ЗС України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов'язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов'язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Стаття 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" передбачає право на пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

За ч.1 ст.59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ч.3 зазначеної статті особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Отже, ч.3 ст.59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" розділяє осіб, які мають право на призначення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; особам, які брали участь в інших ядерних аварій та випробувань; особам, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Позивач не брав участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та не посилається на ці обставини, як на підставу призначення йому пенсії.

Натомість позивач вказує, що є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, оскільки з 31.07.1987 по 11.09.1987 виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (призваний на учбові військові збори) (а.с.11).

Крім цього, суд враховує положення п."г" ст.3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 9 квітня 1992 pоку, згідно якого умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на військовозобов'язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей.

Так, матеріалами справи підтверджено, що захворювання позивача, які стали причиною визнання позивача постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, пов'язані з виконанням ним обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серії АС №035446 (а.с.12) та довідкою Міністерства охорони здоров’я України про результати визначення втрати ступеня професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги (а.с.13).

Доводи відповідача щодо різниці в питаннях перерахунку та виплату пенсії з інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, між військовослужбовцями і військовозобов'язаними суд визнає безпідставними оскільки відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовцями слідує визнавати військовозобов'язаного, які проходять військову службу з дня відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату.

Аналогічний висновок міститься і в постанові Верховного Суду України від 01.03.2016 у справі № 21-1887а15, згідно яких, громадяни з числа військовозобов'язаних в період проходження військових зборів вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні з іншими військовослужбовцями.

На підставі викладеного, суд зазначає, що військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов'язані мають користуватись всією повнотою соціально - економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян в рівній мірі, в зв'язку з чим, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи".

Крім того, з врахуванням набрання чинності постановою КМУ "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 15.11.2017 № 851 - з дня опублікування та застосування її положень з 01.10.2017, суд визнає право позивача на перерахунок пенсії з 01.10.2017.

Разом з тим, суд зазначає, що Сумським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1, фактично, не приймалося.

Отже, у даній частині позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрутованими. Натомість, суд вбачає протиправність у діях відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2017 №1210, з урахуванням уже виплачених сум, що викладена у листі Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області №428/ф від 18.06.2018, а тому, вважає за необхідне визнати протиправними дії Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області подати до суду в місячний термін з дня набрання рішення суду законної сили, звіт про виконання судового рішення, слід зазначити наступне.

Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

При цьому, позивачем не надано доказів, що відповідач буде ухилятись від виконання рішення суду.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов'язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .

Зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 40383837) провести з 15.11.2017 перерахунок та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул. Супруна, 56, с. Червоний Кут, Сумський район, Сумська область, 42340, РНОКПП НОМЕР_1) пенсії по інвалідності, обчисленної відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.07.2018 року.

Суддя О.М. Кунець