Рішення № 75641255, 31.07.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 31.07.2018

Справа № 320/4684/18

(2/320/2970/18)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«31» липня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Калугіної І.О.

при секретарі - Горбань Н.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 19 жовтня 2010 року у розмірі 46 325 грн. 44 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 762 грн. 00 коп., зазначаючи, що 19 жовтня 2010 року з відповідачем був укладений кредитний договір, згідно якого вона отримала від позивача кредит в сумі 15 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору виникла заборгованість, яка станом на 22 травня 2018 року складає 46 325 грн. 44 коп., з яких: 20 336 грн. 75 коп. - заборгованість за кредитом, 7 456 грн. 83 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 15 849 грн. 70 коп. - заборгованість за пенею, а також 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина), 2 182 грн. 16 коп. - штраф (процентна складова).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, просить зменшити розмір пені.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

19 жовтня 2010 року між сторонами був укладений кредитний договір, згідно якого відповідачка отримала від позивача кредит в сумі 15 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок /а.с.11-27/.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком договір, що підтверджується її особистим підписом у заяві /а.с.11-27/.

Пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачено, що клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Крім того, відповідно до п. 2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг», позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, сплачувати відсотки за його користування, перевіряти платіжний ліміт, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Згідно п.2.1.1.5.7 «Умов та Правил надання банківських послуг» власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникненню офердтрафту.

Згідно п.2.1.1.5.6 «Умов та правил надання банківських послуг» у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку клієнт має виконати зобов'язання з повернення кредиту, виплати винагороди банку.

Відповідно до 2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг» при порушення позичальником строків платежу по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш, ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісій.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором, однак відповідачка взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками.

Згідно розрахунку заборгованості, доданого до матеріалів справи, відповідачка станом на 22 травня 2018 року має заборгованість у розмірі 46 325 грн. 44 коп., з яких: 20 336 грн. 75 коп. - заборгованість за кредитом, 7 456 грн. 83 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 15 849 грн. 70 коп. - заборгованість за пенею, а також 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина), 2 182 грн. 16 коп. - штраф (процентна складова). (а.с.8-10).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь пені та штрафів суд виходить з наступного.

Умовами кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості.

У той самий час, умовами цього договору передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за правопорушення: порушення строків платежів за будь-яким грошовим зобов'язанням, передбаченим договором більш ніж на 30 днів (п. 2.1.1.7.6 Умов).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція висловлена у правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

З матеріалів справи вбачається, що підставами стягнення як штрафу, так і пені як різновидів неустойки є порушення позичальником строків повернення кредиту та сплати відсотків за його користування. Отже, по суті таке стягнення є подвійною цивільно-правовою відповідальністю одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобов'язання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафів є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини п'ятої статті 12 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Дана правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 04 листопада 2015 року у справі за № 6-1120цс15.

Приймаючи до уваги, що заявлена сума пені не співмірна з сумою збитків, суд вважає можливим застосувати правило ч.3 ст. 551 ЦК України про співмірність вимог із розміром заподіяних збитків, та зменшити суму пені до 7 939 грн. 85 коп.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 733 грн. 43 коп., з яких : 20 336 грн. 75 коп. - заборгованість за кредитом, 7 456 грн. 83 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 7 939 грн. 85 коп. - заборгованість за пенею.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір у розмірі 1 762 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 10, 12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 527, 530, 551, 1050, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299), місцезнаходження за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д, суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 19 жовтня 2010 року у розмірі 35 733 /тридцять п'ять тисяч сімсот тридцять три/ грн. 43 коп., з яких: 20 336 /двадцять тисяч триста тридцять шість/ грн. 75 коп. - заборгованість за кредитом, 7 456 /сім тисяч чотириста п'ятдесят шість/ грн. 83 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 7 939 /сім тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять/ грн. 85 коп. - заборгованість за пенею, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 /одна тисяча сімсот шістдесят два/ грн. 00 коп., а всього 37 495 /тридцять сім тисяч чотириста дев'яносто п'ять/ грн. 43 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

СУДДЯ: І.О.Калугіна